копія заяви Віктора Януковича в 2014 році до Путіна

15.11.2015 - Про повномасштабний наступ в 2015 році

Статки керівників держави

ПРО МЕДАЛИ И УБД
/нервным и обидчивым не читать\
Ты можешь сколько угодно воевать, приносить пользу стране и армии, но всему этому должно быть документальное подтверждение. Так функционирует государственная система. Порой она работает криво и даже подло. Бывает так, что достойные люди остаются ни с чем, а прохиндеи или какие-нибудь "аватары" получают то, чего не заслужили. На войне, это ощущается с особой остротой. Статус УБД - то отдельная история. За годы войны я встречал людей, которые пришли заполучить желанный статус (и таки получили), но они никогда не были на передовой и находясь (прячась) в безопасном тылу, даже там не делали хорошо свою работу. Я отлично помню сытые, благополучные, не обремененные страданиями войны лица тех, кто приезжал в АТО на месяц-полтора не работать, а отсидеть свой срок, получить УБД, и, может быть еще пару-тройку медалей. У меня в памяти целая коллекция постыдных вещей, которые делали люди, чтобы заполучить то, на что по справедливости, они не имели права. А кто сказал, что жизнь справедлива?
Но, также, у меня перед глазами проходят лица тех, кто воевал или волонтерил рискуя жизнью, здоровьем; осознавая, что в случае гибели семья останется ни с чем. Некоторые из этих людей сделали неизмеримо больше чем иные профессиональные военные...
Еще одна несправедливость войны, это награды. Те самые, блестящие кружочки на груди, которые так тешат тщеславие. Помню, в какой-то момент я решил просто ЗАБИТЬ. Перестать бороться за них.
Впрочем, у меня есть УБД, медали и благодарности. Но давались они нелегко. Практически безвылазно в зоне АТО. Пески, Авдеевка, другие места, и десятки тысяч километров по военным дорогам. УБД получил спустя три года, а мог бы еще в 15м году. Нужно было только подсуетиться. Не подсуетился. Цель была иная. Хотелось, да и сейчас все еще хочется, сделать что-то полезное для воюющей армии...
Теперь, вот, прошу Бога, чтобы мне никогда не уподобиться ряженому типу, который очаровывает блеском медалей наивных гражданских. Потому что в какой-то мере стыдно перед теми, кто сделал больше, но не получил то, что имею я. У меня нет права быть "круче" тех, кто отдал на войне самое драгоценное - собственную жизнь, а мне повезло быть живым.
Война научила не смотреть на статусы и награды, которые имеет человек. Война научила смотреть в самого человека. И если он г**но, то медали всего лишь недоразумение на этой куче навоза. Но если перед тобой ЧЕЛОВЕК, то какая разница, сколько блестящих кружочков у него на груди, какие звания и статусы он имеет?

Вибори президента -2019

31 березня 2019 року відбувся І тур виборів президента України.
За його результатами підрахунку 99% протоколів, до другого туру виходять Володимир Зеленський і Петро Порошенко

Попалася в мережі така тривожна інфа. Чи не смертельна, але дуже неприємна і схожа на правду. Від Shlomo Nagel. Тут кремлядьській Незігарь назігаріив таку аналітіку: 

Вибори Президента України: серйозні гравці вступили в гру.

Штаб Зеленського витратив на перший тур $ 10 млн (витрати йшли в основному на роботу членів комісій і спостерігачів, зарплату працівникам штабу), $ 5 млн - хлопці зібрали самі (допоміг Коломойський), $ 5 млн вніс Дмитро Фірташ, який зараз перебуває під домашнім арештом (заставу $ 120 млн) в Австрії, мін'юст США запитує його екстрадицію. На другий тур Зеленському потрібно мінімум $ 20 млн, а для перемоги $ 50.

Дмитро Фірташ не просто дав гроші, а допоміг ще своїм медіа-ресурсом - телеканал Інтер (перша кнопка України), яким він володіє спільно з Сергієм Льовочкіним, і Валерієм Хорошковським, який в свою чергу володіє 50% акцій компанії Студія Квартал 95 Володимира Зеленського ( !).

Що відомо про Хорошковського: киянин, юрист, в 90ті займався бізнесом, скуповував активи, в 1997р - продав Укрсоцбанк за $ 250 млн Віктору Пінчуку (зять Кучми), став депутатом Верховної Ради, продав Галактон - Абрамовичу, в 2004му поїхав в Москву працював віце -президентом Євраз-груп Олександра Абрамова (знаком і дружить з ним ще з 90-х), в 2006му - глава Ради Національної Безпеки і Оборони України, в 2009м очолив Митну Служби України (прем'єр Тимошенко), відмовився розмитнювати газ Фірташа на користь Нафтогазу України - потрапив в немилість до Тимошенко, в 2010-му - голова СБУ, перейшов в уряд Азарова міністром фінансів, потім першим віце-прем'єром (президент Янукович), конфлікт з Азаровим, 28 грудня 2013 року спішно виїхав до Лондона, зараз живе в Монако.

Вимальовується наступна конфігурація: Фірташ - Хорошковський - Льовочкін - Медведчук - Бойко, цей союз доповнює Коломойський, всі учасники не бачать Президентом Порошенко.

Розподіл інтересів і сфер впливу в цьому союзі:

Зеленський - Президент України. 
Льовочкін - глава адміністрації Президента Зеленського. 
Хорошковський - Прем'єр-міністр України. 
Фірташ - повернення активів відібраних оточенням Порошенко і Тимошенко, повернення в Україну. 
Медведчук - Голова Верховної Ради України, з парламентсько - президентською формою правління, про що він говорив ще з 2004 року (Віктор Медведчук - досвідчений і впливовий політик, доктор юридичних наук, автор конституційної реформи, згідно з якою посилюються повноваження парламенту для контролю виконавчої влади). 
Бойко - міністр енергетики або глава Нафтогазу України. 
Коломойський - повернення свого основного активу Приватбанку, повернення в Україну. 
Аваков - міністр МВС. 
Портнов - генеральний прокурор України.

До початку другого туру Володимир Зеленський пообіцяв оприлюднити список своєї команди. У Зеленського є медіа - Інтер, 1 + 1, канали Пінчука лояльні, він сконцентрував весь протестний електорат, має високий рейтинг, і все, що йому потрібно зробити для перемоги - запросити Юрія Бойко в свою команду, таким чином він отримає підтримку всього південно сходу України (+ 10%). США бачать в ньому лідера, Аваков забезпечить захист і протидія фальсифікаціям з боку Порошенка.Єврейське лобі Коломойського шукає компроміси з Москвою і Вашингтоном.

За результатами підрахунку 99% протоколів, до другого туру виходять Володимир Зеленський і Петро Порошенко

Результати виборів президента України 2019 стануть відомі після обробки даних з виборчих дільниць і відразу з'являться на цій сторінці. Офіційно Центрвиборчком повинен оголосити результати не пізніше 10 квітня. Перші екзит-поли були оприлюднені о 20:00, після закриття виборчих дільниць. Найактуальніша інформація про результати - в матеріалі РБК-Україна.

Наркотрафік в Україні

23 березня 2019 року Найрезультативніша антинаркотична операція ГПУ та СБУ: задокументовано і затримано розгалужену організацію загальною чисельністю до 1000 учасників, яка торгувала за криптовалюту наркотиками через інтернет сайти та чат боти в месенджері Телеграм. 

В ході обшукіі вилучена зброя, наркотики, близько 10 млн дол готівки.
Організатори створили мережу наркокур‘єрів, закладників, створювали криптогаманці та акаунти на криптобіржах.
Силовий підрозділ організації займався рекетом, фізичним насиллям щодо конкурентів. Членів своєї організації карали відрубуванням пальців. 

20 організаторів наркомережі отримали належні запобіжні заходи: арешт або застава в 100 млн грн, 300 млн грн, рекорд - в 349 млн застави, 4 - арешт без права застави.
Прокурори і слідчі не сплять третю добу. Але така справедливість суду не всім подобається.

Кандидат у Президенти України

Наш план:
2020 рік – масштабне залучення інвестицій в українську економіку.
2021-2022 роки – завдяки прискореному економічному зростанню відчутним стане збільшення заробітний плат, пенсій, соціальних виплат.
2023 рік – Україна подасть заявку на вступ до ЄС та отримати план дій про членство НАТО.

Ми підемо  шляхом розвитку  економічних відносин!

Друзі, до вашої уваги четверта частина біографії Ігоря СМЕШКА. Впевнені, вдумливий читач багато чого зрозуміє саме з цієї частини, оскільки вона торкається одного з найбільш тяжких періодів новітньої історії України. Більш детально (з фактами, документами та цитатами) цей епізод викладений в книзі Віктора Смєлова "Ігор Смешко. Незакінчене досьє генерала розвідки…", яку можна прочитати/скачати за посиланням http://clc.am/Ums3OQ

🇺🇦 2000–2003 рр. Убивство Гонгадзе, "плівки Мельниченка", скандал із "Кольчугами" і третя сторона в цих трагедіях

🔹 На початку вересня 2000-го Смешко був змушений подати у відставку з посади начальника Головного управління розвідки Міноборони України. Поки він із західними партнерами боровся з міжнародною організованою злочинністю, тогочасне керівництво СБУ зустрічалося і налагоджувало бізнес-схеми з окремими представниками міжнародного криміналітету, які були на той час об'єктами оперативного спостереження і розробки воєнною розвідкою.

🔸 Довіра до Смешка із боку президента також систематично руйнувалася керівництвом СБУ. Він практично втратив право особистої доповіді. У той же час і нове керівництво Російської Федерації посилало сигнали в Київ із бажаністю усунення з посади прозахідного керівника української воєнної розвідки ("WikiLeaks": Reference ID06KYIV4597, Created 2006-12-20 15:30, Released 2011-08-30 01:44, Classification Origin CONFIDENTIAL, Embassy Kyiv).

🔹 Відставка залишалась єдиним кроком для Смешка, щоб привернути увагу президента на розбіжності у підході до боротьби із міжнародною організованою злочинністю і корупцією у владі між воєнною розвідкою і керівництвом СБУ. Але його відставка була прийнята навіть без зустрічі з ним президента України. Він отримав нове призначення – військового аташе України в Швейцарії, де почав створювати українське військове представництво в Берні та при міжнародних організаціях в Женеві.

🔸 За рік до цього, ще у 1999-му, Леонід Кучма ліквідував Комітет із питань розвідки при президентові України, який Смешко з такими зусиллями створював із нуля. Координація діяльності розвідувальних органів, їх взаємодія і перевірка рівня достовірності інформації для вищого керівництва держави, по якій невідворотно потрібно було приймати рішення, була таким чином зупинена.

🔹 Відсутність скоординованих дії розвідорганів негативно проявилась уже при розслідуванні вбивства журналіста Георгія Гонгадзе у вересні 2000 року. Тепер відомо, що за журналістом стежило не тільки МВС, але й СБУ. Звільнення керівника воєнної розвідки знімало останній стримуючий фактор для дій агентів третьої сторони в керівництві СБУ. Величезний апарат СБУ так і не став шукати ні замовника вбивства Гонгадзе, ні реального організатора прослуховування кабінету президента України. Декілька офіцерів із воєнної розвідки, діючи на свій страх і ризик, ще у перші дні трагедії вирахували, що Мельниченко діяв не самостійно. В нього були зв'язки в СБУ, які допомогли йому отримати з порушенням законодавства закордонний паспорт, по якому він і виїхав за кордон.

🔸 Під час військово-дипломатичної роботи Смешка у Швейцарії тодішнє керівництво СБУ намагалася знищити репутацію генерала. Було порушено кілька замовних кримінальних справ, які були спрямовані проти нього та його найближчого оточення. СБУ провела обшуки в його будинку, у родичів, навіть у кабінеті посольства і в його службовій квартирі у Швейцарії. У ЗМІ було розгорнуто інформаційну кампанію проти нього. Тиск був сильним, керівництво СБУ робило все, щоб дискредитувати Смешка, не тільки всередині України, а й на Заході. Але тиск на Україну був ще сильнішим. Почався новий міжнародний скандал: офіційний Київ обвинуватили в незаконних (в обхід санкцій ООН) постачаннях в Ірак станцій пасивної радіотехнічної розвідки "Кольчуга".

🔹 У 2002-му Смешка відкликали із Швейцарії до Києва. Він був призначений Головою Комітету з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при президентові України та керівником української комісії для переговорів зі США щодо врегулювання "кольчужного" скандалу. Наступного дня Смешко вилетів до Вашингтона і Нью-Йорка, де зробив усе, щоб довести американській стороні: Україна не продавала "Кольчуг" Іраку. Він зустрівся там з впливовими політиками і колегами з розвідки, йому повірили, прислали в Україну американо-британську комісію. У підсумку комісія переконалася: Україна не продавала "Кольчуг", після чого наша держава, фактично, вийшла з міжнародної ізоляції. По суті, Смешко довів: "кольчужний скандал" – ще одна політична спецоперація проти України.

🔸 Того самого року Ігор Смешко був призначений першим заступником секретаря Ради національної оборони і безпеки України, посаду якого на той час обіймав генерал Євген Марчук. Саме тоді, 2002–2003 роки, в сфері національної безпеки і оборони було вперше визначено курс України на повноправне членство в НАТО.
---
#Смешко_біографія

✍ Частина 1. 1955–1991 рр. Від переможця шкільних олімпіад до наймолодшого доктора технічних наук http://clc.am/gyjeMA
✍ Частина 2. 1991–1995 рр. Перший військовий аташе незалежної України http://clc.am/kg3hHA
✍ Частина 3. 1995–2000 рр. Голова Комітету з питань розвідки, начальник Головного управління розвідки Міноборони, "справа Лазаренка" і слухання в Конгресі США http://clc.am/PO8now
✍ Частина 4. 2000–2003 рр. Убивство Гонгадзе, "плівки Мельниченка", скандал із "Кольчугами" і третя сторона в цих трагедіях http://clc.am/pzvftQ

Повна біографія https://www.smeshkopresident.com.ua/biography

На фото: 2001 рік, Швейцарія. Військовий аташе України в Швейцарії Ігор Смешко з дружиною Юлією

Кошторис на вибори Президента - 2019