Цього дня 100 років тому народився патріот, який через 18 років помстився за свій народ. З револьвером у руках, на львівській вулиці, одним влучним пострілом він відплатив ворогам за страждання і смерті українців на сході.
Мова про Миколу Лемика. У 18 років, осіннього дня 1933, цей галицький хлопчина заходить в управління радянського консульства і зі словами «Це тобі від Організації українських націоналістів — за муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Україні, за всі знущання…» одним пострілом в голову вбиває Олексія Майлова, радянського чекіста, який приїхав до Львова з Москви за особистим розпорядженням Сталіна. Після виконаної справи з чистою совістю Лемик сів і чекав приїзду польських жандармів, яким здався без опору з єдиною метою – пояснити на суді мотиви свого вчинку. А мотивом була помста радянському режиму в особі їх представника у консульстві за Голодомор.
Звук пострілу Лемика, статного, світловолосого, синьоокого українського патріота, з життєрадісною посмішкою на обличчі, змусив весь світ відкрити очі на трагедію українського народу.
Європа має дивну історичну звичку «не помічати» того, чого помічати не хоче. Може, чекає нових лемиків?
- Вільних людей зі зброєю, також можна убити. Але будуть зовсім інші витрати нападників. Рахунок 174:0 надихає. То як вам таке?
Немає коментарів:
Дописати коментар