пʼятниця, 9 жовтня 2015 р.

СТРІЙ ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТИ. Стройова підготовка


Стройова підготовка є одним з найважливіших роз­ділів навчання і виховання військового службовця. Вона дисцип­лінує воїна, загартовує його фізично, виробляє гарну поставу, формує спритність, моторність, витривалість, уміння правильно і швидко виконувати команди командирів. Навички, набуті на заняттях із стройової підготовки, вдосконалюються на заняттях з вог­невої, фізичної підготовки й у повсякденній службі.
Під час проходження строкової служби солдат зви­чайно діє в складі свого відділення, тому він повинен добре знати своє місце в строю за всяких умов, різні стройові прийоми без зброї і зі зброєю. Основні обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю, поря­док виконання стройових прийомів визначені Стройовим статутом Збройних Сил України.
Стройові прийоми і рух без зброї
СТРІЙ ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТИ
Щоб уміти швидко і правильно діяти в строю, солдат повинен знати, що таке стрій та які його елементи.
Стрій — визначене Стройовим статутом розташуван­ня військовослужбовців, підрозділів і частин для спіль­них дій у пішому порядку та на машинах.
Шеренга — стрій, у якому військовослужбовці вишикувані один біля одного на одній лінії згідно з визначеними інтервалами.
Фронт — бік строю, в який військовослужбовці звернені обличчям, а машини — лобовою частиною.
Фланг — край строю, правий або лівий. Під час по­воротів строю назви флангів не змінюються. Тил строю — сторона, протилежна фронту.
Інтервал — відстань по фронту між військовослуж­бовцями, машинами, підрозділами, частинами.
Дистанція — відстань у глибину між військово­службовцями, машинами, підрозділами, частинами. Ширина строю — відстань між флангами. Глибина строю — відстань від першої шеренги (від військовослужбовця, який стоїть попереду) до останньої шеренги (до військовослужбовця, який стоїть позаду), а під час дій на машинах — відстань від першої лінії машин (від машини, що стоїть попереду) до останньої лінії ма­шин (до машини, що стоїть позаду).
Лінія машин — стрій, у якому машини перебувають на одній лінії одна біля одної.
Ряд — два військовослужбовці, які стоять у двошеренговому строю один за одним. Якщо за військовослуж­бовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, то такий ряд називається неповним; останній ряд завжди має бути повним.
Двошеренговий стрій — розташування військово­службовців однієї шеренги за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (випростаної ру­ки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, який стоїть попереду). Шеренги називаються першою та другою. Під час повороту строю назви шеренг не зміню­ються. Одношеренговий (шеренга) і двошеренговий строї можуть бути зімкнутими або розімкнутими.
Колона — стрій, у якому військовослужбовці розта­шовані один за одним, а підрозділи (машини) один (одна) за одним (за одною) — на відстанях, визначених Стройо­вим статутом або командиром. Колони застосовують для шикування підрозділів і частин у похідний або розгорну­тий стрій.
Розгорнутий стрій — шикування підрозділів в одну лінію по фронту в одношеренговому чи двошеренговому строю (або в лінію машин, або в лінію колон) з інтерва­лами, визначеними Стройовим статутом або командиром. Похідний стрій — шикування підрозділів у колонах один за одним на дистанціях, визначених Стройовим ста­тутом або командиром.
Напрямний — військовослужбовець (підрозділ, маши­на), що рухається на чолі строю у визначеному напрямі.
Замикаючий — військовослужбовець (підрозділ, ма­шина), що рухається останнім (останньою) у колоні.
ОБОВ'ЯЗКИ СОЛДАТА ПЕРЕД ШИКУВАННЯМ І В СТРОЮ
Для успішного виконання прийомів і дій військовослужбо­вець повинен знати свої обов'язки перед шикуванням і в строю.
Солдат зобов'язаний:
перевірити справність своєї зброї, закріпленої за ним бойової та іншої техніки, боєприпасів, особистих засобів захис­ту, шанцевого інструменту, обмундирування і спорядження;
мати акуратну зачіску, охайно заправити обмундиру­вання, правильно одягти і припасувати спорядження, до­помогти товаришеві усунути помічені недоліки;
знати своє місце в строю, вміти шикуватися швидко,
без метушні;
під час руху зберігати рівняння, інтервали і дистан­цію, не виходити зі строю (з машини) без дозволу;
в строю без дозволу не розмовляти, дотримуватися цілковитої тиші, пильнувати за наказами (розпоряджен­нями) і командами (сигналами) свого командира, вико­нувати їх швидко і точно;
передавати накази, команди (сигнали) без перекручень, гучно й чітко.
ВИКОНАННЯ КОМАНД
Команди поділяються на попередні та виконавчі. Попе­редню команду подають чітко, виразно, гучно, протяжно, щоб військовослужбовці у строю зрозуміли, яких дій вима­гає від них командир. Виконавча команда (або команда до виконання) подається після паузи, гучно, уривчасто, чітко. Наприклад: «Право-РУЧ», «Ліво-РУЧ». Перша частина слова — це попередня команда, друга частина, написана ве­ликими літерами,— виконавча команда.
За попередньою командою військовослужбовці, якщо вони перебувають у строю, стають струнко, якщо рухають­ся, то переходять на стройовий крок, а поза строєм поверта­ються вбік начальника і теж стають струнко. Щоб привер­нути увагу окремого військовослужбовця або підрозділу, подаючи попередню команду, називають військове звання і прізвище військовослужбовця або підрозділ. Наприклад: «Рядовий Коваленко, кру-ГОМ!», «Третій взвод, СТІЙ!» Щоб відмінити або зупинити виконання прийому, подається команда «ВІДСТАВИТИ!». За цією командою стають у поло­ження, яке було до виконання прийому.
У стройове положення стають за командою «СТРУН­КО!» (мал. 31). При цьому треба триматися прямо, без на­пруження; ноги в колінах випрямити, але не напружувати їх; груди підняти, а все тіло трохи подати вперед, живіт втягти, плечі розгорнути; руки опустити так, щоб кисті, шь вернуті долонями всередину, були збоку стегон, а напівзіг­нуті пальці торкалися стегна; голову тримати високо й пря-. мо, не випинаючи підборіддя; дивитися перед собою; бути готовим до негайних дій.
За командою «ВІЛЬНО!» послабити в коліні праву або ліву ногу, але не рушати з місця, бути уважним і не розмовляти.
За командою «РІВНЯЙСЬ!» усі, крім правофлангового, по­вертають голову вправо, праве вухо вище лівого, підборіддя підняте, і вирівнюються так, щоб кожний бачив груди чет­вертого солдата. За командою «Ліворуч — РІВНЯЙСЬ!» усі, крім лівофлангового, повертають голову вліво. Коли рівняння закінчено, подається команда «СТРУНКО!» і всі військово­службовці стають у вихідне положення (голову прямо).
За командою «ЗАПРАВИТИСЬ!» військовослужбовці, не залишаючи свого місця в строю, поправляють зброю, обмундирування та спорядження.
За командою «СТАВАЙ!» здійснюється шикування під­розділів. За цією командою треба швидко стати в стрій, виз­начити інтервал і дистанцію, п'яти поставити разом, а нос­ки розгорнути по лінії фронту на ширину стопи, дивитися прямо перед собою.
Повороти на місці виконують за однією з таких ко­манд: «Право-РУЧ!», «Півоберта право-РУЧ!», «Ліво-РУЧІ», «Півоберта ліво-РУЧ!», «Кру-ГОМ!» Під час пово­ротів рахують: на «раз» — повертаються у зазначений бік, зберігаючи правильне положення корпуса, і, не зги­наючи ніг у колінах, переносять вагу тіла на ту ногу, що спереду; на «два» — найкоротшим шляхом приставля­ють другу ногу. Повороти кругом (на півкола), ліворуч (на чверть кола), півоберта ліворуч (на одну восьму кола) у бік лівої руки на лівому каблуці та правому носку; по­вороти праворуч і півоберта праворуч — у бік правої ру­ки на правому каблуці й на лівому носку.
Перешикування відділення на місці з однієї шеренги у дві здійснюють за командою: «Відділення, у дві шерен­ги — ШИКУЙСЬ!» За командою до виконання парні но­мери ступають лівою ногою крок назад, не приставля­ючи правої ноги, роблять крок управо, щоб стати позаду непарних номерів, і приставляють ліву ногу.
До перешикування із зімкнутого двошеренгового строю в одношеренговий відділення попередньо розми­кається на один крок, після чого подають команду:
«Відділення, в одну шеренгу — ШИКУЙСЬ!» Для виконання цієї команди парні номери виходять на лінію непарних, ступаючи з лівої ноги крок уліво, не приставляючи ноги, роблять крок уперед і приста­вляють ліву ногу.
КОМАНДИ ЩОДО ГОЛОВНИХ УБОРІВ
Щоб військовослужбовці скинули головні убори, полається команда: «Головні убори — СКИНУТИ!», а щоб одягли: «Головні убори — НАДІТИ!» Скинутий головний убір тримають у вільно опущеній лівій руці козирком уперед (мал. 32).
Без зброї або зі зброєю в положенні «за спину» головний убір скидають і одягають правою рукою, а зі зброєю в положен­ні «на ремінь», «на груди», «біля ноги» — лівою рукою. Якщо головний убір скидають, будучи з карабіном у положенні «на плече», то карабін попередньо беруть до ноги.
РУХ СТРОЙОВИМ І ПОХІДНИМ КРОКОМ
Крок буває стройовий і похід­ний. Стройовий крок застосову­ють: для проходження підрозділів урочистим маршем; для військово­го привітання в русі; при підході військовослужбовця до начальни­ка та відході від нього, виході зі строю і поверненні на місце, а також під час занять зі стройової підготовки.
Рух стройовим кроком почи­нають за командою «Стройовим кроком — РУШ!». За поперед­ньою командою корпус треба по­дати трохи вперед, перенести ва­гу тіла на праву ногу, зберігаючи рівновагу.

Коло́на військо́ва — стрій, у якому військовослужбовці розта­шовані один за одним, а підрозділи (машини) один (одна) за одним (за одною) — на відстанях, визначених Стройо­вим статутом або командиром. Колони застосовують для шикування підрозділів і частин у похідний або розгорну­тий стрій.
Також Колона — організоване для перевезення автомобільним транспортом військове формування або його частина(підрозділ), військова команда і військові вантажі, для перевезення яких потрібно не менше двох автомобілів.
Стрі́й військо́вий — визначене Стройовим статутом розташуван­ня військовослужбовців, підрозділів і частин для спіль­них дій у пішому порядку та на машинах.
У Збройних силах України сучасний військовий стрій має такі властивості та характеристики:
·         Шеренга  — стрій, у якому військовослужбовці вишикувані один біля одного на одній лінії згідно з визначеними інтервалами.
·         Фронт — бік строю, в який військовослужбовці звернені обличчям, а машини — лобовою частиною.
·         Фланг — край строю, правий або лівий. Під час по­воротів строю назви флангів не змінюються.
·         Тил строю — сторона, протилежна фронту.
·         Інтервал — відстань по фронту між військовослуж­бовцями, машинами, підрозділами, частинами.
·         Дистанція — відстань у глибину між військово­службовцями, машинами, підрозділами, частинами.
·         Ширина строю — відстань між флангами.
·         Глибина строю — відстань від першої шеренги (від військовослужбовця, який стоїть попереду) до останньої шеренги (до військовослужбовця, який стоїть позаду), а під час дій на машинах — відстань від першої лінії машин (від машини, що стоїть попереду) до останньої лінії ма­шин (до машини, що стоїть позаду).
·         Лінія машин — стрій, у якому машини перебувають на одній лінії одна біля одної.
·         Ряд — два військовослужбовці, які стоять у двошеренговому строю один за одним. Якщо за військовослуж­бовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, то такий ряд називається неповним; останній ряд завжди має бути повним.
·         Розгорнутий стрій  — шикування підрозділів в одну лінію по фронту в одношеренговому чи двошеренговому строю (або в лінію машин, або в лінію колон) з інтерва­лами, визначеними Стройовим статутом або командиром.
·         Похідний стрій — шикування підрозділів у колонах один за одним на дистанціях, визначених Стройовим ста­тутом або командиром.
·         Двошеренговий стрій — розташування військово­службовців однієї шеренги за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (випростаної ру­ки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, який стоїть попереду). Шеренги називаються першою та другою. Під час повороту строю назви шеренг не зміню­ються. Одношеренговий (шеренга) і двошеренговий строї можуть бути зімкнутими або розімкнутими.
·         Колона — стрій, у якому військовослужбовці розта­шовані один за одним, а підрозділи (машини) один (одна) за одним (за одною) — на відстанях, визначених Стройо­вим статутом або командиром. Колони застосовують для шикування підрозділів і частин у похідний або розгорну­тий стрій.
·         Напрямний — військовослужбовець (підрозділ, маши­на), що рухається на чолі строю у визначеному напрямі.
·         Замикаючий — військовослужбовець (підрозділ, ма­шина), що рухається останнім (останньою) у колоні.
Бойові́ поря́дки — це шикування підрозділів та частин для ведення бою.
Бойовий порядок повинен відповідати завданню та замислу майбутнього бою і забезпечувати:
·         успішне ведення бою;
·         найповніше використання бойових можливостей підрозділів;
·         своєчасне зосередження зусиль на обраному напрямку;
·         стійкість та активність в обороні;
·         рішуче ураження противника на всю глибину його бойового порядку;
·         швидке використання результатів вогневого ураження противника і сприятливих умов місцевості;
·         нарощення сили удару під час бою та здійснення маневру;
·         можливість відбиття ударів противника з повітря, знищення його аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп;
·         найменшу уразливість військ від ударів всіх видів зброї;
·         підтримання безперервної взаємодії і управління військами.
Частини і з'єднання кожного роду і виду збройних сил мають свої бойові порядки, що залежать від їх озброєння, тактичного призначення і обстановки, яка склалась. Бойові порядки повинні відповідати задумові бою, що має відбутись, і забезпечити рішучу поразку ворога на всю глибину його бойового розташування сильним і одночасним ударом, використовуючи наслідки застосування атомної зброї та інших засобів уражання.
Бойові порядки забезпечують найкраще використання військ відповідно до їхніх бойових властивостей, нарощування сили удару з глибини в ході наступу і здійснення маневру; стійкість і активність в обороні, найменшу уразливість своїх військ від атомної та інших видів зброї; найкраще використання всіх особливостей місцевості, а також зручність керування військами в бою і організації їх взаємодії. Бойові порядки визначаються заздалегідь, але змінюються і уточнюються в ході бою. До початку бою війська діють у передбойових порядках, тобто в такому групуванні сил і засобів, розчленованих вздовж фронту і на глибину, яке забезпечує швидке розгортання в бойових порядках і найменшу уразливість від атомної зброї, вогню артилерії, ударів авіації, а також досягнення більш високих темпів пересування військ при підході дополя бою. В сучасному загальновійськовому бою бойові порядки з'єднань і частин сухопутних військ звичайно складаються з одного або двох ешелонів, артилерійських груп, резервів і рухомого загону загородження, а в обороні, крім того, і з протитанкових районів.

В бойових порядках з'єднань включаються групи спеціальної артилерії, передовий загін і повітряний десант, якщо передбачається його застосування. Сили і засоби ешелонів, артилерійських груп і резервів визначаються завданням і обстановкою, а також характером застосування зброї масового ураження.

Немає коментарів:

Дописати коментар