Кіборги!

Саме 26 травня, рівно 4 роки тому, розпочалася оборона Донецького аеропорту...
Спротив, що тривав 242 дні, коштував неймовірних зусиль і утвердив віру в незламність і силу духу наших воїнів-захисників...
Вічна слава, шана людська й добра пам'ять вам, Кіборги!


Список заборонених телеканалів 

На території України припиняється мовлення 14 російських телеканалів в публічних і приватних внутрішніх кабельних мережах.

Список заборонених каналів оприлюднив у «Фейсбук» радник міністра МВС Антон Геращенко.

Під заборону потрапили:

1. Первый канал. Мировая сеть

2. РТР-Планета

3. Россия 24

4. НТВ-Мир

5. ТVCI (ТВ-Центр)

6. Россия 1

7. НТВ

8. ТНТ

9. Петербург 5

10. Звезда

11. РЕН-ТВ

12. Life News

13. Russia Today

14. РБК-ТВ

Крім цього міністром МВС Арсеном Аваковим підписаний наказ №840 від 19.08.2014 про спільні дії МВС та Національної Ради з телебачення і радіомовлення в цілях контролю за дотриманням законодавства в сфері тимчасової заборони на трансляцію російських телеканалів, що ведуть пропаганду війни та насильства в Україні.

Згідно з цим наказом правоохоронні органи повинні сприяти у виявленні кабельних операторів, які не виконують постанову про заборону трансляції каналів.

Про теракт 17.07.2014 року

Керівник міжнародної слідчої групи прокурор Фред Вестербеке сьогодні офіційно заявив, що Лайнер МН 17 з 298 пасажирами на борту в 2014 був збитий російським ЗРК Бук 53 зенітно- ракетної бригади ЗС РФ.

На місці пуску ракети під Торезом знайдені частини стартового двигуна ракети з серійним номером російського виробника.

За висновками прокуратури Нідерландів ЗРК Бук не міг бути доставлений на непідконтрольну Україні територію Донецької області без відома російської влади. Всі машини супроводження ЗРК ідентифіковані як майно ЗС РФ.

Встановлена причетність до теракту близько 100 російських військовослужбовців та підконтрольних їм бойовиків.

Ця офіційна заява керівника міжнародної слідчої групи - великий крок до встановлення істини в суді.

Дякую всім працівникам СБУ, ГПУ та КНІСЕ, хто забезпечив доказами та експертними висновками.
Далі - Гаага.

НАБУ, САП, НАЗК, АРМА.

Після революції Гідності, слідуючи кращому світовому досвіду, в Україні створена нова система протидії корупції - НАБУ, САП, НАЗК, АРМА.
Ми впровадили безпрецедентно відкриті бази даних власників українських компаній і електронні декларації держслужбовців.
Триває судова реформа. 
Спільними зусиллями ми конфіскували до державного бюджету 1,5 млрд дол державної мафії Януковича.
За останні півтора роки ми зупинили 13500 корупційних оборудок, а понад 2000 корупціонерів засуджено в судах.

Все це лише початок.
Ми закликаємо до продовження спільних зусиль світової спільноти по протидії корупції і засуджуємо Росію, яка не тільки переховує головних корупціонерів України, але й фінансує тероризм та війни.

день розпаду Радянського Союзу

Було б справедливо, якби день розпаду Радянського Союзу віздначався так само урочисто, як день повної і безумовної капітуляції нацистської Німеччини.
Два тоталітарні монстри, побудовані на маніакальних ідеях расової/класової боротьби, запустили машини внутрішніх репресій, стали на шлях зовнішньої агресії, несли підкореним народам рабство, і нарешті зійшли з історичної арени.
Але СРСР має свого спадкоємця в особі нинішньої РФ, і її лідер називає розпад колишньої імперії найбільшою трагедією 20-го сторіччя.
Лідери сучасної Німеччини такого собі поки що не дозволяють.
Висновок. Політика стосовно Німеччини після 1945 року була ефективною. Політика стосовно Росії після 1991-го такою не була.


Розпад Радянського Союзу ще історично продовжується. Ще живі його носії, номенклатурні діячі, старі комуністи, кгбісти, та інші спадкоємці ідеології. Розпад ще не завершився, адже ще непорушно стоять статуї Леніну у багатьох країнах, де лише де-факто "незалежність" від колишніх республік Радянського Союзу. Ще живий перший і останній президент СРСР Михайло Горбачев! Розумію, що лише збираємося святкувати перемогу над тоталітаризмом в СРСР проте розпаду московської імперії ще не відбулося. Можливо, що розпадеться новітня РФ на окремі національні незалежні регіони, як це відбувалося після смерті Олександра Македонського. Можливо, що Курили стануть японськими, Далекий Схід стане китайським, можливо Кенігсберг стане німецьким, і обов'язково сонячний Крим відновить свою республіку в складі Україні.

озу Януковича

Головні справи членів озу Януковича завершені і після ознайомлення з матеріалами передаються в суд.

Слідчими ГПУ завершено досудове розслідування та направлено справу до суду щодо екс-голови правління НАК «Надра України» Е. Ставицького, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу та директора ТОВ «Танталіт», які обвинувачуються у заволодінні за попередньою змовою групою осіб (у змові із Януковичем В.Ф., матеріали за підозрою якого виділено в окреме провадження) державними об’єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я» вартістю 540 млн. грн., та у легалізації цього майна, здобутого злочинним шляхом.

PS. Касаційний суд щодо повернення київській громаді Гостинного Двору теж сьогодні виграли.

Бойові втрати ЗСУ квіт 2014- квіт2018— це 2394 особи

З початку агресії Російської Федерації Збройні сили України втратили 3 332 людини, з них бойові втрати — це 2394 особи, і 938 — небойові втрати. Про розповів міністр оборони України Степан Полторак.

Він зазначив, що причини небойових втрат різні. «Починаючи від хвороб, дорожньо-транспортних пригод, порушень правил безпеки ... суїциду, на жаль, таке явище теж є, вживання спиртних напоїв», — сказав міністр.

Крім того, за словами Полторака, на сьогодні в полоні перебувають 74 українських воїна. Щоразу при проведенні переговорів цим питанням займаються відповідні уповноважені і Служба безпеки України.

«Робимо все можливе, щоб обміняти наших воїнів. На жаль, керівники так званих військових підрозділів «Л/ДНР» віддають не всіх військових. Найчастіше вони не відпускають стійких хлопців, пробують спочатку зламати», — повідомив він.

Нагадаємо, наприкінці квітня СБУ оприлюднила дані, згідно з якими за чотири роки проведення Антитерористичної операції на Донбасі загинули 24 співробітники Служби безпеки.

В СБУ довели безпосередню участь російських військових в обстрілі мікрорайону «Східний» в Маріуполі 24 січня 2015 року В результаті військового злочину загинуло двадцять дев'ять громадян України, дев'яносто дві отримали поранення, пошкоджені житлові та нежитлові будинки, ринки.  

З території Росії операцією безпосередньо керував начальник ракетних військ і артилерії Південного військового округу Збройних сил РФ генерал-майор Ярощук Степан Степанович. В тимчасово окупованому Донецьку обстрілом керував полковник ЗС РФ Цаплюк Олександр Йожефович, позивний «Горець». Координацію дій російських реактивних дивізіонів здійснював підполковник ЗС РФ Власов Максим Володимирович, позивний «Югра».  

Слідчі СБУ задокументували весь ланцюжок організації, координації та виконання кадровими військовими РФ цього злочину проти мирного населення України.

50% воюючих зараз на Донбасі

Російський президент Володимир Путін хоче повернути Радянський Союз, так президент України Петро Порошенко відповів в інтерв'ю на запитання, що є найбільшою катастрофою 20 століття - не друга світова війна, чи не Хіросіма, не Чорнобиль, а розпад СРСР. Про це повідомила прес-служба українського президента.

Глава держави заявив, що Україна має підтверджені дані про перебування в окупованій частині Донбасу регулярних російських військ.

Відповідаючи на питання, скільки зараз російських солдатів перебувають на сході України, президент зазначив: "Ми маємо підтверджені цифри, що в різні періоди їх кількість було від 10 тис. До 2,5 тис. - регулярних російських військ на окупованій території. Плюс вони мають майже 50 тис. військ так званих "російських волонтерів", які були набрані через російську мобілізаційну систему і спрямовані туди. Однак вони роблять вигляд, що вони не солдати регулярної армії. Але вони - росіяни, вони - за національністю росіяни, вони - російські солдати . Про ні використовують російську зброю і амуніцію. І це - росіяни ".

Згідно з даними української сторони, до 50% воюючих зараз на Донбасі - громадяни Росії.

"Росія хоче дестабілізувати Україну. Вони прагнуть дискредитувати досягнення Революції Переваги, які ми мали останні чотири роки", - сказав Порошенко, відповідаючи на питання, навіщо Росія грає цю гру.

Він додав, що це звучить як "нова холодна війна". Однак, за словами президента, Україна зараз є "лінією фронту холодної війни". "Але ми маємо гарячу війну зараз", - підкреслив президент.

Як  заявив міністр оборони України Степан Полторак в Інтерв'ю для  OBOZREVATEL.UA,  Росія, крім двох терористичних армійських корпусів, сформованих в Донецькій і Луганській областях, розгорнула потужну угруповання на кордоні з Україною. За його словами, там сконцентровано приблизно 80 тис. Особового складу, 900 танків, понад 1000 артсистем, більше 400 установок залпового вогню.

Полторак підкреслив, що РФ будує потужний кордон, який можна використовувати для початку відкритої агресії проти України.

ПОЛІТИЧНІ НАСТРОЇ ЖИТЕЛІВ УКРАЇНИ 2018

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАСТРОЇ ЖИТЕЛІВ УКРАЇНИ: КВІТЕНЬ 2018 РОКУ

З 5 по 19 квітня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення клієнта провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2004 респонденти, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

           

Головні результати:

• 45,9% українців вважають, що Україна має йти інтеграційним напрямком вступу до Європейського Союзу. Вважають, що має йти напрямком вступу до Митного союзу – 8,9%. Ще 31,6% українців вважають, що Україні не слід ані орієнтуватися на вступ до ЄС, ані до Митного союзу.
• Вступ до НАТО підтримують 41,4% населення, не підтримують – 37,8%.
• 75,3% українців вважають, що керівництво України веде країну в неправильному напрямку. Вважають, що веде в правильному напрямку – 10,4%.
• Серед 27 громадсько-політичних діячів, які були присутні в списку опитувальника, найкраще ставлення серед населення України мають В. Зеленський (до нього ставляться позитивно 40%, нейтрально – 41% і негативно – 11%) і С. Вакарчук (позитивно – 38%, нейтрально – 42%, негативно – 12%). Позитивний баланс ставлення також має А. Гриценко (позитивно – 24%, нейтрально – 37%, негативно – 21%). До інших діячів зі списку позитивно ставляться не більше 17% і баланс ставлення (практично у всіх випадках) – негативний.
• Якби вибори Президента України відбувалися в середині квітня 2018 року і в  них брали участь С. Вакарчук і В. Зеленський, то в першому турі більше голосів, ніж інші кандидати (серед кандидатів у списку, переданих респонденту), отримала б Ю. Тимошенко (16,1% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі йдуть – А. Гриценко (12,7%), О. Ляшко (12,2%), П. Порошенко (12,2%), В. Зеленський (10,8%) і С. Вакарчук (9,6%). Різниця у підтримці цих (крім Ю. Тимошенко) кандидатів практично в межах похибки, тобто вони скоріше «ділять» друге місце. Також 8,8% отримав би Ю. Бойко, 8,6% – В. Рабінович.
• Якби парламентські вибори відбулися в середині квітня 2018 року і в них брали участь партії «Блок С. Вакарчука» і «Слуга народу», до Верховної Ради пройшли б представники восьми політичних сил. Більшу підтримку, ніж інші партії, отримала б ВО «Батьківщина» (14,4% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі за рівнем підтримки йдуть «Громадянська позиція» (11,5%), Радикальна партія (11,4%), «Блок П. Порошенка» (9,9%), «За життя» (9,3%), «Опозиційний блок» (9,3%), «Блок С. Вакарчука» (8,6%) і «Слуга народу» (8,4%). Різниця у підтримці цих (крім ВО «Батьківщина») партій практично в межах похибки, тобто вони скоріше «ділять» друге місце.

Зовнішньополітичні орієнтації населення України

• На запитання «Яким інтеграційним напрямком має йти Україна?» відповіді респондентів розподілилися наступним чином:
  • 45,9% обрали варіант «Вступ до Європейського Союзу»,
  • 8,9% – «Вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном»,
  • 31,6% – «Неприєднання ані до Європейського Союзу, ані до Митного союзу»,
  • 12,9% – не визначилися зі своєю думкою,
  • 0,7% – відмовилися відповідати.
• 41,4% українців скоріше або безумовно підтримують вступ до НАТО. Скоріше або безумовно не підтримують – 37,8%. Ще 20% респондентів не визначилися зі своєю думкою, а 0,9% відмовилися відповісти на запитання.

Оцінка дій керівництва країни і топ-проблеми

• 75,3% українців вважають, що керівництво України веде країну в скоріше неправильному напрямку. Вважають, що веде в скоріше правильному напрямку – 10,4%. Не визначилися зі своєю думкою – 14%, відмовилися відповісти на запитання – 0,3%.
• На думку українців, із запропонованого переліку проблем першочерговими для України є:
  • Припинення війни на Сході – 61,7% вважають проблему однією з топ-3 першочергових,
  • Створення робочих місць – 33,5%,
  • Підвищення зарплат і пенсій – 31,9%,
  • Подолання корупції – 29%,
  • Зниження тарифів на комунальні послуги – 19,1%.

Ставлення до громадсько-політичних діячів

            Респондентам у перебігу інтерв’ю ставився список з 27 громадсько-політичних діячів. Респонденти відповідали, чи знають/не знають вони цього діяча, і якщо знають, то як ставляться до нього: позитивно, нейтрально, негативно. Нижче наведені результати, упорядковані за часткою тих, хто позитивно ставиться до діяча, серед усіх респондентів.

100% у рядку	Позитивно	Нейтрально	Негативно	Відмова	Не знаю його / її	Баланс*
Зеленський Володимир	40.0	41.3	11.0	1.8	5.8	29.0
Вакарчук Святослав	37.6	41.5	12.3	2.1	6.5	25.4
Гриценко Анатолій	24.0	37.0	20.6	1.8	16.6	3.4
Тимошенко Юлія	16.7	23.8	55.9	2.3	1.3	-39.2
Ляшко Олег	16.1	20.3	59.7	1.8	2.1	-43.7
Бойко Юрій	14.7	23.0	44.4	1.4	16.5	-29.6
Рабінович Вадим	13.6	24.5	47.2	1.9	12.8	-33.6
Садовий Андрій	13.3	37.3	31.8	1.8	15.8	-18.5
Гройсман Володимир	12.7	25.4	56.2	3.2	2.5	-43.5
Наливайченко Валентин	11.5	23.5	17.6	1.4	46.0	-6.1
Ярош Дмитро	10.9	25.2	34.9	2.6	26.4	-24.0
Соболєв Єгор	10.7	17.9	10.8	0.6	60.0	-0.2
Порошенко Петро	10.3	13.7	70.8	3.8	1.3	-60.5
Найем Мустафа	9.0	25.0	16.3	2.2	47.5	-7.3
Луценко Юрій	6.1	20.8	61.9	2.3	8.9	-55.8
Білецький Андрій	6.0	15.1	10.6	1.0	67.3	-4.6
Чумак Віктор	5.2	12.5	4.9	0.4	76.9	0.3
Турчинов Олександр	4.9	21.9	63.0	2.6	7.6	-58.1
Лещенко Сергій	4.9	12.6	11.9	1.2	69.4	-7.0
Холодницький Назар	4.5	12.0	9.0	1.5	73.0	-4.5
Тарута Сергій	4.1	23.0	17.2	1.1	54.7	-13.1
Ситник Артем	2.8	12.7	6.7	1.1	76.8	-3.9
Заліщук Світлана	2.2	7.5	4.8	0.3	85.3	-2.6
Скоцик Віталій	1.9	7.6	3.9	0.8	85.9	-2.0
Коболєв Андрій	1.7	5.3	5.4	0.2	87.3	-3.7
Омелян Володимир	1.3	4.9	2.9	0.1	90.8	-1.6
Нефьодов Максим	0.9	4.3	2.5	0.1	92.2	-1.5

* Різниця між часткою тих, хто позитивно ставиться, і часткою тих, хто ставиться негативно.

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України у першому турі

Попередні коментарі: До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування, дуже часто політичні сили перевіряють електоральні можливості тих чи інших кандидатів навіть якщо вони ще не висловили своїх планів про участь у виборах. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля, чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Наведені далі рейтинги (як президентські, так і партійні) включають, зокрема, В. Зеленського, С. Вакарчука та їхні можливі політичні сили. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів/партій, всі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам.

Також при інтерпретації результатів потрібно враховувати статистичну похибку вибірки. Якщо різниця між кандидатами/партіями менша за статистичну похибку, то статистично обґрунтовано не можна стверджувати, хто з них має вищу підтримку.

Ще одним важливим аспектом для коректної інтерпретації є врахування, що наразі усі партії/кандидати мають доволі низький рівень підтримки. Рейтинг окремих партій/політиків не перевищує 8-8.5% серед усього дорослого населення України і разом з цим відрив від партії/кандидата-лідера до другого місці – менший за 2%. Тому в умовах активізації передвиборчої кампанії і враховуючи високий динамізм ситуації в країні, електоральні настрої можуть істотно змінитися.

Якби вибори Президента України відбувалися в середині квітня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

•  8% проголосували б за Юлію Тимошенко,
•  6,3% – за Анатолія Гриценка,
•  6,1% – за Олега Ляшка,
•  6% – за Петра Порошенка,
•  5,4% – за Володимира Зеленського,
•  4,8% – за Святослава Вакарчука,
•  4,4% – за Вадима Рабіновича,
•  4,3% – за Юрія Бойка,
•  1,7% – за Андрія Садового,
•  1,4% – за Дмитра Яроша,
•  0,9% – за Віктора Чумака,
•  0,4% – за Андрія Білецького,
•  5,7% – викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень,
• 14% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 29,3% – не визначилися, за кого голосувати,
• 1,4% – відмовилися відповідати на запитання.

З цих кандидатів більше, ніж інші, враховуючи статистичну похибку, має Ю. Тимошенко. Наступні п’ять кандидатів (від А. Гриценка до С. Вакарчука) мають підтримку, яка відрізняється практично в рамках похибки, тобто ці кандидати скоріше «ділять» друге місце і всі вони можуть претендувати на вихід у другий тур.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині квітня), то отримаємо:

• 16,1% проголосували б за Юлію Тимошенко,
• 12,7% – за Анатолія Гриценка,
• 12,2% – за Олега Ляшка,
• 12,2% – за Петра Порошенка,
• 10,8% – за Володимира Зеленського,
•  9,6% – за Святослава Вакарчука,
•  8,8% – за Вадима Рабіновича,
•  8,6% – за Юрія Бойка,
•  3,3% – за Андрія Садового,
•  2,9% – за Дмитра Яроша,
•  1,9% – за Віктора Чумака,
•  0,9% – за Андрія Білецького.

Також респондентам ставилося таке запитання, як «Уявіть, будь ласка, що Ви можете віддати свій голос за декількох кандидатів. Скажіть, будь ласка, за якого або яких кандидатів крім … [ПЕРШИЙ ВИБІР] Ви б також могли віддати свій голос?». Для тих кандидатів, які не є для респондента першим чи додатковим (другим) вибором, додатково ставилося запитання «Ви, у цілому, допускаєте можливість для себе проголосувати за … чи Ви за жодних обставин не голосували б за …?». Поєднавши результати всіх трьох запитань, можна оцінити електоральний потенціал кандидатів (табл. нижче).

Якщо оцінювати потенціал як сумарну підтримку перший/другий вибір, то відносно найбільший потенціал мають Ю. Тимошенко (11,2%) і А. Гриценко (10,3%). Якщо ж порівнювати максимальний потенціал (сума першого/другого вибору та тих, хто в цілому допускають можливість проголосувати за кандидата), то найбільший потенціал буде у С. Вакарчука (26%), В. Зеленського (25%) і А. Гриценка (24,8%).

100% у рядку	Перший вибір	Другий вибір	Не розглядають як перший/другий вибір, але допускають можливість підтримки	Категорично відкидають можливість проголосувати	Важко сказати	Відмова
Тимошенко Юлія	8	3.2	10.4	60.9	16.1	1.4
Гриценко Анатолій	6.3	4	14.6	46.1	27.4	1.6
Ляшко Олег	6.1	3	8.6	67.3	13.5	1.5
Порошенко Петро	6	2	4	74.3	12	1.7
Зеленський Володимир	5.4	3.5	16.1	51.8	21.9	1.3
Вакарчук Святослав	4.8	3.8	17.3	49	23.7	1.5
Рабінович Вадим	4.4	3.2	7.7	63.9	19.3	1.5
Бойко Юрій	4.3	2.4	9.7	60.1	21.9	1.6
Садовий Андрій	1.7	3.4	10.3	57.2	25.2	2.2
Ярош Дмитро	1.4	2	5.8	69.8	19.4	1.5
Чумак Віктор	0.9	1	5.1	54.1	36.8	2.1
Білецький Андрій	0.4	0.7	7.3	52.7	37.2	1.6

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України у другому турі

Респондентам у перебігу опитування пропонувалися 22 пари можливих учасників другого туру виборів Президента. Нижче в таблиці наведені результати. Для кожної пари відмічений кандидат, який має підтримку, вищу за статистичну похибку (якщо жоден з кандидатів не відмічений, це означає, що різниця у їхній підтримці – в межах статистичної похибки). Тобто у цій парі цей кандидати станом на середину квітня набрав би більше голосів.

Кандидат №1	%	%	Кандидат №2	Зіпсують бюлетень	Не визначилися	Відмова	Не голосують
Петро Порошенко	11.8	22.9	Юлія Тимошенко	25.4	16.0	2.0	21.9
Олег Ляшко	17.0	12.9	Петро Порошенко	27.6	17.0	2.4	23.2
Анатолій Гриценко	27.5	11.3	Петро Порошенко	19.7	18.8	2.5	20.3
Юрій Бойко	19.2	14.7	Петро Порошенко	22.3	19.5	2.8	21.4
Петро Порошенко	14.6	19.5	Вадим Рабінович	23.6	18.1	2.6	21.6
Олег Ляшко	11.9	21.3	Юлія Тимошенко	24.0	18.4	2.2	22.1
Анатолій Гриценко	22.0	18.5	Юлія Тимошенко	18.6	19.4	2.1	19.4
Юрій Бойко	13.6	22.1	Юлія Тимошенко	20.6	20.1	2.7	20.8
Юлія Тимошенко	22.1	15.1	Вадим Рабінович	21.8	18.6	2.1	20.3
Святослав Вакарчук	28.6	10.9	Петро Порошенко	21.9	17.5	2.3	18.8
Святослав Вакарчук	23.5	19.8	Юлія Тимошенко	18.1	18.5	2.1	17.9
Святослав Вакарчук	27.1	13.7	Олег Ляшко	20.0	18.4	2.0	18.9
Святослав Вакарчук	20.8	22.5	Анатолій Гриценко	17.2	20.1	2.3	17.2
Святослав Вакарчук	29.0	14.8	Юрій Бойко	16.5	19.9	2.4	17.4
Святослав Вакарчук	28.6	15.2	Вадим Рабінович	17.1	19.9	2.1	17.0
Володимир Зеленський	27.9	13.0	Петро Порошенко	19.8	18.1	2.4	18.8
Володимир Зеленський	24.0	20.3	Юлія Тимошенко	17.7	18.6	2.4	17.0
Володимир Зеленський	26.5	13.5	Олег Ляшко	19.8	19.0	2.7	18.5
Анатолій Гриценко	24.2	20.6	Володимир Зеленський	15.2	20.4	2.3	17.3
Юрій Бойко	14.7	26.1	Володимир Зеленський	17.7	21.2	2.1	18.0
Володимир Зеленський	26.4	15.3	Вадим Рабінович	18.1	20.7	1.9	17.6
Святослав Вакарчук	20.8	17.5	Володимир Зеленський	18.1	22.8	2.0	18.7

Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині квітня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

•  8,5%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
•  6,8% – за партію «Громадянська позиція»,
•  6,7% – за Радикальну партію О. Ляшка,
•  5,8% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
•  5,5% – за партію «За життя»
•  5,5% – за партію «Опозиційний блок»,
•  5,1% – за партію «Блок Святослава Вакарчука»,
•  5% – за партію «Слуга народу»,
•  2,1% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
•  1,4% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  1,4% – за Аграрну партію,
•  1% – за партію «Рух нових сил»,
•  за інші партії – загалом  4,3%,
•  4,1% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
• 12,3% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 23,1% – не визначилися, за кого голосувати,
• 1,3% – відмовилися відповідати на запитання.

З цих партій більше, ніж інші, враховуючи статистичну похибку, має ВО «Батьківщина». Наступні сім партій мають підтримку, яка відрізняється практично в рамках похибки, тобто ці політичні скоріше «ділять» друге місце.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині квітня), то отримаємо: 

• 14,4%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
• 11,5% – за партію «Громадянська позиція»,
• 11,4% – за Радикальну партію О. Ляшка,
•  9,9% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
•  9,3% – за партію «За життя»
•  9,3% – за партію «Опозиційний блок»,
•  8,6% – за партію «Блок Святослава Вакарчука»,
•  8,4% – за партію «Слуга народу»,
•  3,6% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
•  2,4% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  2,4% – за Аграрну партію,
•  1,7% – за партію «Рух нових сил»,
•  за інші партії – загалом  7,3%.

Також респондентам ставилося таке запитання, як «Уявіть, будь ласка, що Ви можете віддати свій голос за декілька партій. Скажіть, будь ласка, за яку або які партії крім … [ПЕРШИЙ ВИБІР] Ви б також могли віддати свій голос?». Для тих партій, які не є для респондента першим чи додатковим (другим) вибором, додатково ставилося запитання «Ви, у цілому, допускаєте можливість для себе проголосувати за … чи Ви за жодних обставин не голосували б за …?». Поєднавши результати всіх трьох запитань, можна оцінити електоральний потенціал партій (табл. нижче).

Якщо оцінювати потенціал як сумарну підтримку перший/другий вибір, то відносно найбільший потенціал мають ВО «Батьківщина» (12,7%) і «Громадянська позиція» (11,3%). Якщо ж порівнювати максимальний потенціал (сума першого/другого вибору та тих, хто в цілому допускають можливість проголосувати за партію), то найбільший потенціал буде у «Блоку С. Вакарчука» (27,6%), «Громадянської позиції» (27,4%) і «Слуги народу» (26,5%).

100% у рядку	Перший вибір	Другий вибір	Не розглядають як перший/другий вибір, але допускають можливість підтримки	Категорично відкидають можливість проголосувати	Важко сказати	Відмова
Партія ВО «Батьківщина» (Ю.Тимошенко)	8.5	4.2	11.6	58.7	15.5	1.4
Партія «Громадянська позиція» (А.Гриценко)	6.8	4.4	16.2	50.1	20.5	2
Радикальна партія Олега Ляшка	6.7	3.2	8.2	65.6	14.5	1.9
Партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність»	5.8	1.9	5.4	73.6	11.7	1.5
Партія «За життя» (В. Рабінович, Є. Мураєв)	5.5	4.1	9.9	58.9	19.8	1.8
Партія «Опозиційний блок» (Ю.Бойко, Б.Колесников, Ю.Вілкул)	5.5	3.7	9.9	61.9	17.3	1.7
Партія «Блок Святослава Вакарчука»	5.1	5.4	17.1	48.8	22.2	1.4
Партія «Слуга народу» (В. Зеленський)	5	5	16.5	50.5	21.2	1.8
Партія «Об’єднання «САМОПОМІЧ» (А.Садовий)	2.1	3.5	12.8	57.2	22.2	2.2
Аграрна партія України (В.Скоцик)	1.4	1	12.1	53.9	30.3	1.2
Партія ВО «Свобода» (О.Тягнибок)	1.4	2.5	9.8	69	15.6	1.7
Партія «Рух нових сил» (М. Саакашвілі)	1	1.5	6.3	72.6	16.9	1.7
Партія «Народний фронт» (А.Яценюк, О.Турчинов, А.Парубій)	0.8	1	5.8	78.3	12.4	1.6
Партія «Українське об’єднання патріотів «УКРОП» (Т.Батенко, І.Палиця, Б.Філатов)	0.8	1	10.1	64.5	22.2	1.4
Партія «НАШ КРАЙ» (О.Мазурчак, А.Кіссе, С.Кальцев, Ю.Гранатуров)	0.7	0.4	6.3	64.7	26.1	1.9
Партія «Національний корпус» (А.Білецький)	0.5	0.6	6.5	63.2	27.1	2
Партія «Відродження» (В.Бондар, Г.Кернес, В.Хомутиннік)	0.4	1.2	6.4	68.3	22.1	1.5
Соціалістична партія (С. Каплін)	0.4	1.1	9.2	61.1	26.4	1.7
Партія «Основа» (С.Тарута)	0	0.4	5.5	63.2	29	2

Окремо можна завантажити повний звіт, який, крім іншого, містить повний опитувальник (повний перелік, порядок і формулювання всіх запитань) разом з розподілами відповідей на всі запитання на рівні України в цілому і окремих 5 макрорегіонів.

Повний звіт

Презентація