Інтелектуальне
есе 20.
«РОЗРОБКА ПРОЦЕДУР ПЛАНУВАННЯ СПІЛЬНИХ ДІЙ БЕЗПІЛОТНИХ НАЗЕМНИХ (UGV) ТА
ПОВІТРЯНИХ (UAV) КОМПЛЕКСІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ШТУРМОВИХ ДІЙ В УРБАНІЗОВАНІЙ
МІСЦЕВОСТІ»
1.
ВСТУП
Актуальність
теми дослідження.
Сучасний характер ведення бойових дій, зокрема досвід російсько-української
війни, демонструє докорінну трансформацію тактики загальновійськового бою. Штурмові
дії в урбанізованій місцевості (MOUT/Urban Warfare) традиційно характеризуються
надвисоким рівнем втрат особового складу, складністю орієнтування, обмеженою
видимістю, багатоярусністю бойового простору (підземні комунікації, поверхи
будівель, повітряний простір) та щільним вогневим впливом противника. У цих
умовах масоване та системне застосування безпілотних систем (БпС) – повітряних
(UAV) та наземних (UGV) – стає вирішальним фактором збереження життя
військовослужбовців та досягнення вогневої і інформаційної переваги.
Однак
хаотичне або відокремлене використання повітряних і наземних дронів не дає
синергетичного ефекту. Повітряні комплекси забезпечують розвідку, ретрансляцію
сигналу та точкове ураження зверху, тоді як наземні платформи здатні
здійснювати логістичне забезпечення, розмінування, інженерне загородження,
евакуацію поранених та безпосередню вогневу підтримку в «сліпих зонах» для
авіації (під перекриттями, всередині будівель). Відсутність стандартизованих
процедур планування (SOP — Standard Operating Procedures) їхньої спільної роботи
на рівні штабів батальйонів, бригад та об'єднаних угруповань створює вузькі
місця в управлінні, деконфліктації частот та маршрутів, а також у циклі
виявлення-ураження (Sensor-to-Shooter).
Мета
дослідження:
розробити науково обґрунтовані та практично орієнтовані процедури оперативного
планування спільних дій підрозділів безпілотних наземних (UGV) та повітряних
(UAV) комплексів у ході проведення штурмових дій в урбанізованій місцевості з
урахуванням стандартів НАТО (COPD) та сучасних автоматизованих систем
управління боєм.
Завдання
дослідження:
1.
Проаналізувати
шляхи адаптації нормативно-правової бази ЗСУ щодо інтеграції БпС у процеси
оперативного планування за стандартами НАТО (зокрема AJP-5, COPD).
2.
Розробити
підходи до оптимізації обробки багатоджерельної розвідувальної інформації
(Multi-INT data fusion) із застосуванням систем підтримки прийняття рішень
(DSS) на базі машинного навчання.
3.
Сформувати
алгоритм інтеграції системи ситуаційної обізнаності «Дельта» (DELTA) у цикл
планування та управління спільними діями UGV та UAV.
4.
Визначити
механізми забезпечення взаємосумісності (Interoperability) між системою
«Дельта» та системами управління НАТО (LOGFAS, TOPFAS).
5.
Обґрунтувати
методику застосування систем комп'ютерного моделювання (Simulation Systems) для
верифікації оперативного плану (OPLAN) під час проведення воєнної гри
(Wargaming).
6.
Удосконалити
процес об'єднаного таргетування (Joint Targeting Cycle) шляхом впровадження
засобів автоматизованого розпізнавання цілей (ATR) на супутникових та
аерофотознімках.
7.
Розробити
рекомендації щодо використання технологій штучного інтелекту (AI) для
прискорення розробки варіантів дій (COA Development) та автоматизації
оперативно-тактичних розрахунків (ОТР).
8.
Визначити
шляхи підвищення стійкості (Resilience) комунікаційних мереж штабу та
управління робототехнічними комплексами за рахунок Mesh-мереж та супутникового
зв'язку нового покоління.
9.
Сформувати
перелік удосконалених підходів до визначення вирішальних умов (Decisive
Conditions) як основи оперативного дизайну для планування штурмових дій із
залученням UGV та UAV.
Об'єкт
дослідження:
процес планування та управління штурмовими діями загальновійськових підрозділів
та підрозділів безпілотних систем в урбанізованій місцевості.
Предмет
дослідження:
процедури, алгоритми, програмно-апаратні інструменти та організаційно-штатні
механізми інтеграції безпілотних наземних (UGV) і повітряних (UAV) комплексів у
цикл оперативного планування (COPD / MDMP).
Методи
дослідження:
системний аналіз, метод оперативного дизайну, математичне та імітаційне
моделювання, порівняльний аналіз військових стандартів (STANAG), методи теорії
прийняття рішень та дослідження операцій.
1.
Удосконалення механізмів адаптації нормативно-правової
бази ЗСУ щодо інтеграції БпС у процеси оперативного планування (за стандартами
НАТО)
Ефективне
застосування змішаних груп повітряних та наземних дронів неможливе без їхньої
інституціоналізації в доктринальних документах. У стандартах НАТО (зокрема
Allied Joint Publication AJP-5 Allied Joint Doctrine for the Planning of
Operations та Comprehensive Operations Planning Directive — COPD)
планування операцій базується на функціональному розподілі (Joint Functions):
управління, розвідка, вогневе ураження, маневр, захист військ, логістика та
цивільно-військове співробітництво.
Основні
напрями адаптації нормативно-правової бази ЗСУ:
1.
Доктринальна уніфікація: Перехід від
сприйняття БпС лише як допоміжного засобу розвідки або коригування вогню до
визнання безпілотних систем (як повітряних, так і наземних) повноцінним
елементом бойового порядку, здатним виконувати самостійні тактичні завдання
(маневр, вогневе придушення, інженерне забезпечення). Це вимагає оновлення
Бойових статутів Сухопутних військ та настанов Сил безпілотних систем (СБС)
відповідно до стандартів STANAG (зокрема STANAG 4586 щодо інтерфейсів
управління БпЛА та відповідних стандартів для наземних робототехнічних систем —
UGV).
2.
Стандартизація процедур деконфліктації (Deconfliction
SOP):
В урбанізованій місцевості на обмеженій ділянці фронту одночасно діють десятки
FPV-дронів, розвідувальних БпЛА, важких бомберів та наземних платформ.
Необхідно нормативно закріпити правила розподілу повітряного простору (Airspace
Control Order – ACO) за висотами та ешелонами, а також розподілу наземних
маршрутів (Ground Route Deconfliction) для UGV, щоб унеможливити їхнє взаємне
блокування, підрив на власних мінних загородженнях або взаємні радіоелектронні
перешкоди (EMI).
3.
Введення нових посад та секцій у штабах: Впровадження в
структуру штабів батальйонів та бригад (S-3/G-3) офіцерів-координаторів
безпілотних систем (Unmanned Systems Coordination Cell), які відповідають за
синхронізацію планів застосування UAV та UGV на етапах оцінки обстановки та
вироблення замислу бою.
2.
Оптимізація процесу обробки розвідувальної інформації
(Multi-INT data fusion) за допомогою систем підтримки прийняття рішень на базі
машинного навчання
Під
час штурму міста штаб отримує величезний потік неструктурованих даних із різних
джерел (Multi-INT):
· IMINT/FMV (відеопотоки з
розвідувальних UAV, тепловізійні знімки, супутникові знімки);
· SIGINT/ELINT (дані
радіоелектронної розвідки про роботу ворожих засобів РЕБ та точок зльоту БпЛА);
· HUMINT (доповіді
штурмових груп та місцевого населення);
· Дані з сенсорів
UGV
(лідари, камери нижнього ярусу будівель, датчики радіаційної/хімічної
розвідки).
Ручна
обробка цього масиву інформації створює ефект «інформаційного перевантаження»,
що призводить до запізнення у прийнятті рішень.
Механізм
оптимізації на базі машинного навчання (ML):
1.
Автоматична кореляція та дедуплікація даних: Алгоритми
комп'ютерного зору (Computer Vision) та обробки природної мови (NLP)
автоматично зіставляють об'єкти, виявлені різними сенсорами. Наприклад, якщо
UAV фіксує теплову сигнатуру в підвалі будівлі, а SIGINT фіксує в цьому
квадраті роботу радіостанції противника, система автоматично об'єднує ці два
індикатори в єдину тактичну сутність (Entity) – «імовірний вузол зв'язку /
вогнева точка противника» з присвоєнням коефіцієнта достовірності.
2.
Побудова 3D-карти урбанізованої зони в реальному часі
(Digital Twin):
Використання фотограмметрії з UAV у поєднанні з даними лідарів UGV дозволяє
алгоритмам ML генерувати тривимірну модель зруйнованої забудови. Це критично
важливо для планування маршрутів наземних роботів, оскільки система автоматично
розраховує прохідність завалів, кути нахилу, ширину проїздів та наявність
«мертвих зон» для зв'язку.
3.
Предиктивна аналітика: На основі
історичних даних про тактику оборони противника в місті ML-моделі прогнозують
найбільш імовірні місця облаштування засідок, мінних пасток та вогневих позицій
ПТРК на шляху висування штурмових груп і UGV.
3.
Розробка алгоритму інтеграції системи ситуаційної обізнаності
"Дельта" (DELTA) у цикл оперативного планування та управління боєм
Система
«Дельта» є базовою цифровою платформою ситуаційної обізнаності ЗСУ, побудованою
за стандартами НАТО. Для того, щоб вона стала не просто «електронною картою», а
повноцінним інструментом планування спільних дій UAV та UGV, пропонується
чіткий 6-етапний алгоритм її інтеграції в цикл OODA (Observe – Orient – Decide –
Act) та штабний процес планування:
|
Етап циклу
управління |
Дії штабу та
розрахунків БпС у системі «Дельта» |
Очікуваний
результат |
|
1. Інформаційне насичення (Observe) |
Підключення
відеопотоків (стрімів) від UAV та телеметрії від UGV безпосередньо в
інтерфейс DELTA; нанесення розвіданих інженерних загороджень, завалів та
вогневих точок. |
Створення єдиної
актуальної оперативної картини (COP – Common Operational Picture) району
штурму. |
|
2. Аналіз місцевості та шарів (Orient) |
Накладання
тематичних шарів: зони покриття ворожого РЕБ, зони радіовидимості
(Line-of-Sight) для ретрансляторів, сектори обстрілу вогневих засобів
противника. |
Визначення
безпечних коридорів для руху UGV та оптимальних висот баражування
UAV-ретрансляторів. |
|
3. Синхронізація планування (Decide) |
Створення
графічного наказу (Overlay) безпосередньо в DELTA із зазначенням фаз штурму,
рубежів переходу в атаку, маршрутів UGV (логістика, мінування, вогнева
підтримка) та зон відповідальності UAV. |
Усі командири
(від командира штурмової групи до оператора дрона) бачать єдиний замисел у
реальному часі. |
|
4.
Деконфліктація в реальному часі |
Використання
маркерів робочих частот та секторів польотів/руху в системі для автоматичного
попередження про накладання частот або маршрутів. |
Зниження втрат
БпС від «дружнього» РЕБ та уникнення заторів UGV на вузьких вулицях. |
|
5. Виконання та коригування (Act) |
Ведення бою за
принципом Sensor-to-Shooter: UAV виявляє ціль –ставить мітку в
DELTA — UGV (вогневий) або ударний FPV миттєво отримує координати та вражає
її. |
Скорочення циклу
від виявлення цілі до її ураження з десятків хвилин до 30–90 секунд. |
|
6. Оцінка результатів (BDA) |
Фіксація
результатів ураження (Battle Damage Assessment) за допомогою фото/відео з
UAV, оновлення статусу об'єктів у системі для переходу до наступної фази
штурму. |
Оперативне
прийняття рішення щодо введення в бій штурмової піхоти після придушення
оборони. |
4.
Оптимізація взаємодії між системою "Дельта" та натовськими системами
управління (LOGFAS, TOPFAS) для забезпечення взаємосумісності
(Interoperability)
Досягнення
повної взаємосумісності (Interoperability) з силами Альянсу вимагає технічної
та процедурної інтеграції національної системи «Дельта» зі спеціалізованими
програмними комплексами НАТО:
·
TOPFAS (Tools for Operations Planning Functional Area
Services)
– комплекс інструментів для оперативного планування, побудови оперативного
дизайну, розробки планів операцій (OPLAN) та управління силами.
·
LOGFAS (Logistics Functional Area Services) – система
логістичного планування, обліку запасів, розрахунку потреб у боєприпасах,
пальному та пропускної здатності маршрутів.
Шляхи оптимізації взаємодії:
1.
Використання стандартних протоколів обміну даними: Забезпечення
автоматизованого експорту/імпорту тактичної обстановки між DELTA та TOPFAS
через протоколи MIP (Multilateral Interoperability Programme), стандарт ADatP-3
(форматовані військові повідомлення) та APP-6D (єдина система умовних
тактичних знаків). Це дозволяє оперативним планувальникам у TOPFAS бачити
актуальний стан підрозділів БпС, зафіксований у DELTA.
2.
Інтеграція логістики безпілотних систем із LOGFAS: Штурмові дії в
місті характеризуються колосальною витратою FPV-дронів, боєприпасів для скидів,
акумуляторних батарей та запчастин для UGV. Інтеграція модулів обліку DELTA з
LOGFAS дозволяє автоматично формувати заявки на поповнення запасів
(Replenishment) на основі фактичної витрати засобів у бою. Крім того, LOGFAS
може використовуватись для планування «роботизованої логістики останньої милі»
— розрахунку необхідної кількості вантажних UGV для підвезення БК та води
штурмовим групам на передній край.
3.
Єдиний каталог спроможностей (ORBAT): Синхронізація баз
даних штатно-посадової структури та технічних характеристик комплексів
(дальність дії, корисне навантаження, стійкість до РЕБ) між системами для
коректного автоматизованого розрахунку бойового потенціалу в TOPFAS.
5. Шляхи використання систем комп'ютерного
моделювання (Simulation Systems) для перевірки оперативного плану (OPLAN) під
час воєнної гри (Wargaming)
Воєнна
гра (Wargaming) є ключовим етапом процесу планування (COPD / MDMP), на якому
штаб перевіряє розроблені варіанти дій (COA) на міцність проти найбільш
імовірних та найбільш небезпечних дій противника. В умовах складного міського
ландшафту розумове моделювання «на карті» є недостатнім.
Застосування систем комп'ютерного моделювання
(наприклад, JCATS, VBS4–Virtual Battlespace 4, OneSAF):
1.
Створення високодеталізованого цифрового полігону
міста:
У середовище симуляції (таке як VBS4) завантажується реальна 3D-модель
населеного пункту, створена на основі аерофотозйомки. Враховуються матеріали
стін будівель (бетон, цегла), наявність підвалів, барикад, а також фізичні
моделі поширення радіохвиль в умовах щільної забудови.
2.
Моделювання фізики та обмежень UAV і UGV: Під час програшу
епізодів бою симулятор враховує реальні тактико-технічні характеристики
безпілотних комплексів:
o затухання
радіосигналу за бетонними перекриттями та необхідність підйому
UAV-ретранслятора на певну висоту;
o час розряду
батарей на морозі або при максимальному навантаженні;
o прохідність
колісних та гусеничних UGV через уламки будівель;
o ефективність
ворожих засобів РЕБ (куполи придушення, спрямовані антени).
3.
Виявлення критичних вразливостей OPLAN: Прогін плану
штурму через 50–100 ітерацій (метод Монте-Карло) дозволяє штабу заздалегідь
виявити «вузькі місця»: наприклад, що на третьому етапі штурму наземний
дрон-камікадзе втратить зв'язок за рогом багатоповерхівки, якщо повітряний
ретранслятор не змістить позицію на 150 метрів на схід. Це дозволяє внести
корективи в OPLAN ще до початку операції.
6. Оптимізація процесу об'єднаного
таргетування (Joint Targeting Cycle) за допомогою програмних засобів
автоматизованого розпізнавання цілей на супутникових знімках
Об'єднане
таргетування (Joint Targeting Cycle, регламентований AJP-3.9) – це
систематичний процес вибору та пріоритезації цілей і підбору оптимальних
засобів їхнього ураження. У міському бою кількість потенційних об'єктів
(вогневі точки, снайперські гнізда, склади БК, позиції операторів БпЛА,
замаскована техніка) вимірюється сотнями.
Інтеграція автоматизованого розпізнавання цілей (ATR – Automatic
Target Recognition):
1.
Мультиспектральний аналіз супутникових знімків (SAR +
EO):
Використання нейронних мереж (згорткових мереж типу YOLO, Mask R-CNN та
візуальних трансформерів) для аналізу комерційних та військових супутникових
знімків (оптичних та радарних – SAR, які бачать крізь хмари та дим). Алгоритми
виявляють свіжі інженерні роботи (свіжовиритий ґрунт, проломи в стінах, зміни в
геометрії дахів), сліди гусеничної техніки та замасковані об'єкти (Change
Detection).
2.
Автоматична класифікація та прив'язка до засобів
ураження:
Після виявлення цілі система ATR автоматично визначає її тип та пропонує
оптимальний засіб ураження в межах Joint Targeting:
o для укріпленої
бетонної вогневої точки на 1-му поверсі – важкий наземний дрон-камікадзе (UGV)
із протитанковою міною ТМ-62 або термобаричним зарядом;
o для розрахунку
ПТРК на даху будівлі – ударний FPV-дрон або баражуючий боєприпас;
o для скупчення
техніки в тилу – артилерія або крилатий БпЛА.
3.
Прискорення динамічного таргетування (Dynamic
Targeting –
F2T2EA): Скорочення фаз Find, Fix, Track завдяки безперервному
моніторингу знімків дозволяє штабу передавати сформовані «пакети цілей»
безпосередньо в систему «Дельта» для негайного виконання фази Engage
силами чергових розрахунків UAV/UGV.
7.
Адаптація технологій штучного інтелекту (AI) для прискорення розробки та
аналізу варіантів дій (COA Development) в об'єднаних штабах
Розробка
варіантів дій (Course of Action – COA Development) є найбільш інтелектуально
містким і тривалим етапом планування в штабі. В умовах швидкозмінної обстановки
класичний процес займає надто багато часу.
Напрями адаптації штучного інтелекту (AI) для штабної
роботи:
1.
Генеративний синтез варіантів дій (COA Generation): На основі
введених командиром намірів (Commander's Intent), наявних сил (співвідношення
UAV, UGV, штурмової піхоти, артилерії) та обмежень (час, боєприпаси, погодні
умови), AI-асистент штабу (на базі великих мовних моделей у поєднанні з
алгоритмами планування шляху та оптимізації) генерує 3–4 принципово різні
варіанти штурму (наприклад: COA 1 – фронтальний прорив із масованим
використанням вогневих UGV; COA 2 – охоплення з флангів під прикриттям
димових завіс із UAV; COA 3 – просочування малих груп із попереднім
дистанційним мінуванням шляхів підходу резервів противника).
2.
Автоматична синхронізація дій у часі та просторі
(Synchronization Matrix): ШІ автоматично формує матрицю синхронізації,
розраховуючи таймінги: коли має злетіти розвідувальний UAV, коли
UGV-розміновувач повинен зробити прохід, коли ударні дрони починають придушення
вогневих точок і в яку хвилину штурмова група заходить у будівлю.
3.
Багатокритеріальний порівняльний аналіз (COA
Comparison):
ШІ оцінює кожен варіант за заданими командиром критеріями (імовірність успіху,
очікувані втрати особового складу, витрата БпС, темп просування) і виявляє
логічні суперечності або ризики (наприклад, недостатню кількість ретрансляторів
для забезпечення всіх запланованих напрямків одночасно).
8. Оптимізація
процесу оперативно-тактичних розрахунків (ОТР) під час розроблення варіантів
дій (COA Development): інтеграція систем підтримки прийняття рішень (DSS) для
автоматизованої оцінки співвідношення сил і засобів
Традиційні
оперативно-тактичні розрахунки (ОТР), які базуються на застарілих таблицях
коефіцієнтів бойової ефективності часів Холодної війни («танк проти танка»,
«батальйон проти батальйону»), не працюють в умовах масового застосування
робототехніки. Один оператор з десятьма FPV-дронами або один важкий вогневий
UGV можуть зупинити роту піхоти.
Інтеграція спеціалізованих DSS для
автоматизації ОТР:
1.
Динамічні коефіцієнти бойового потенціалу (Combat
Power Calculation):
DSS використовує оновлені математичні моделі, де бойовий потенціал підрозділу
розраховується не лише за кількістю стволів та бронетехніки, а й з урахуванням:
o щільності
насичення підрозділу розвідувальними та ударними UAV (кількість бортів на 1 км
фронту);
o наявності
логістичних та бойових UGV;
o коефіцієнта
придушення противника засобами РЕБ (що знижує ефективність ворожих БпС на
певний відсоток).
2.
Автоматизований розрахунок логістичних та енергетичних
витрат:
DSS автоматично обчислює необхідний наряд сил БпС для виконання завдання.
Наприклад, для блокування однієї багатоповерхової будівлі протягом 2 годин
система розраховує, скільки циклів зміни бортів у повітрі потрібно (з
урахуванням часу польоту 20 хв та часу заміни батареї), скільки операторів та
зарядних станцій має бути задіяно.
3.
Миттєвий перерахунок при зміні вхідних даних
(«What-If» аналіз):
Якщо під час планування з'ясовується, що противник підтягнув додатковий
комплекс РЕБ або погода погіршилася (пориви вітру перевищують 12 м/с),
планувальник змінює один параметр у DSS, і система за лічені секунди
перераховує співвідношення сил і засобів та сигналізує, чи достатньо наявних
ресурсів для успішного штурму.
9. Шляхи підвищення стійкості (Resilience)
комунікаційних мереж штабу через впровадження Mesh-мереж та технологій
супутникового зв'язку нового покоління
В
урбанізованій місцевості головним ворогом управління є не лише ворожий РЕБ, а й
сама фізична геометрія міста: залізобетонні конструкції екранують радіосигнал,
створюючи «радіотінь». Управління наземним дроном (UGV) на дистанції 2–3 км у
міській забудові без спеціальної архітектури зв'язку неможливе.
Архітектура відмовостійкого зв'язку (Resilient
Communications):
1.
Багаторівневі гібридні Mesh-мережі (MANET – Mobile Ad-Hoc
Networks):
o Створення
динамічної самоорганізуючої мере жі, де кожен вузол (штабний пункт, штурмова
група, UGV, повітряний UAV) одночасно є приймачем, передавачем і
ретранслятором.
o Зв'язка «повітря –
земля» (UAV-to-UGV Relay): Розвідувальний або спеціалізований UAV зависає над
кварталом на висоті 300–500 метрів, забезпечуючи пряму радіовидимість
(Line-of-Sight) одночасно для пункту управління штабу та для UGV, що рухається
між будівлями. Якщо один UAV-ретранслятор подавляється або збивається, трафік
миттєво й автоматично перемаршрутизується через сусідній дрон або наземний
ретранслятор.
o Використання
технологій ППРЧ (псевдовипадкового переналаштування робочої частоти) та
вузькоспрямованих антен для протидії ворожому РЕБ.
2.
Інтеграція супутникового зв'язку нового покоління (LEO
SATCOM –
низькоорбітальні супутникові сузір'я):
o Забезпечення
стабільного, високошвидкісного каналу передачі даних між тактичними штабами,
передовими пунктами управління та вищими штабами (для роботи системи «Дельта»,
трансляції відео у високій роздільній здатності та доступу до хмарних обчислень
ШІ).
o Оснащення важких
UGV-ретрансляторів мобільними терміналами низькоорбітального супутникового
зв'язку (у захищеному виконанні), що дозволяє розгортати локальні Wi-Fi /
Mesh-зони безпосередньо в глибині міської забудови без прив'язки до наземних
ліній зв'язку.
3.
Елементи автономності на випадок повної втрати зв'язку
(Edge AI):
Впровадження бортових алгоритмів штучного інтелекту (навігація за візуальною
одометрією без GPS, автономне повернення по пройденому маршруту, автоматичне
донаведення на ціль на фінальній ділянці), що гарантує виконання завдання
навіть в умовах тотального радіоелектронного блекауту.
1.
Математична
модель та базові формури оперативно-тактичних розрахунків (ОТР)
Для
забезпечення безперервності виконання завдань штурму в урбанізованій місцевості
розрахунок необхідної кількості безпілотних систем (UAV та UGV) базується на
принципах теорії масового обслуговування, операційному часі, технічних
обмеженнях (час автономної роботи, радіус дії) та коефіцієнтах бойових втрат і
ротації.
Загальна
формула для визначення необхідного парку техніки певного типу () з урахуванням безперервності циклу
застосування виглядає так:
де:
·
–
загальна планова тривалість операції (або фази штурму);
·
–
корисний час виконання завдання однією платформою до потреби в
зарядці/обслуговуванні (
для
UAV або
для
UGV);
·
–
кількість одночасно контрольованих секторів або напрямків у кварталі;
·
–
прогнозований коефіцієнт безповоротних та бойових втрат за час операції
(відсоток ураження засобами РЕБ або вогнем противника);
·
–
операційний резерв для ротації, технічного обслуговування та раптового
посилення (зазвичай
).
10.1. Специфічні розрахункові формули за компонентами
1.
Повітряні комплекси розвідки та ретрансляції (UAV-recon / relay)
Час
перебування в повітрі обмежений ємністю акумуляторів:
Кількість
бортів для забезпечення безперервного постачання відеосигналу та зв'язку на 1
пункт управління (з урахуванням часу на зліт, посадку та заміну батарей ):
2.
Ударні FPV-дрони та баражуючі боєприпаси ()
Розраховується
виходячи з кількості виявлених та підтверджених цілей () з урахуванням ймовірності ураження цілі
одним боєприпасом (
–
Probability of Kill) та коефіцієнта протидії РЕБ (
):
Ліва частина рівняння
·
–
загальна кількість ударних FPV-дронів (баражуючих боєприпасів), яку необхідно
підготувати та виділити для виконання завдання на штурм кварталу.
Знак округлення у квадратних дужках (з особливістю
синтаксису)
·
(у
формулі через помилку форматування було вписано як
) – це операція округлення до
найближчого більшого цілого числа (ceil). Оскільки дрони не можуть
виділятися «дробовими частинами» (не можна запустити 13.3 дрона), результат
завжди округлюється в бік збільшення, щоб гарантовано мати повний комплект
засобів.
Знак суми та цілі
·
–
сумування розрахунку витрати дронів по кожній окремій виявленій цілі (де
–
порядковий номер цілі від першої до загальної кількості виявлених цілей у
кварталі
). Це враховує той факт, що різні цілі
мають різну складність ураження.
Знаменник та чисельник дробу
·
у
чисельнику означає необхідність успішного ураження конкретної
-ї цілі (1 знищена ціль).
·
(Probability of Kill) – коефіцієнт (або
ймовірність) успішного ураження
-ї цілі одним дроном в ідеальних умовах
(наприклад,
або
). Він залежить від кваліфікації
оператора, типу бойової частини та захищеності об'єкта.
·
–
коефіцієнт зниження ефективності через вплив ворожого РЕБ. Якщо ворог активно
глушить частоти у квадраті (наприклад, ефективність РЕБ становить
або
), то корисна ймовірність успішного
прольоту та ураження зменшується. Вираз
означає, що до цілі долетить і здетонує лише
70% запущених бортів.
Множник наприкінці
·
–
коефіцієнт додаткового оперативного резерву на придушення / непередбачувані
втрати (наприклад,
, що означає закладання додаткових 30%
запасних дронів на випадок втрати зв'язку, збиття або виявлення додаткових
нерозвіданих вогневих точок під час самого штурму).
Фізичний зміст формули на прикладі:
Якщо
потрібно уразити ціль (наприклад, кулеметну точку в замурованому вікні), базова
ймовірність влучання оператора , а ворожий РЕБ знижує успішність на
(
), то реальна ймовірність успіху одного
пуску складає
(тобто 52%). Дріб
показує, що для гарантованого ураження однієї
такої цілі потрібно в середньому майже 2 дрони. З урахуванням резерву виходить
точна нормативна потреба.
Наземні бойові та логістичні роботизовані комплекси (UGV)
Розрахунок
кількості UGV залежить від пропускної здатності маршрутів, вантажопідйомності
та швидкості пересування в умовах завалів:
Практичний
приклад оперативно-тактичних розрахунків (ОТР)
Вихідні
дані для розрахунку:
·
Об'єкт
штурму: Окремий міський квартал (розміром метрів), що складається з 4 багатоповерхових
будівель із підвалами та завалами.
·
Тривалість
активної фази штурму: годин.
·
Кількість
штурмових напрямків (секторів): .
·
Прогнозований
коефіцієнт втрат (вплив ворожого РЕБ та вогню): (20%).
·
Оперативний
резерв: (30%).
Розрахунок
№1: Розвідувальні UAV та ретранслятори
·
Час
польоту одного розвідувального квадрокоптера на акумуляторі: хвилин (
год).
·
Час
на ротацію, повернення та заміну батареї: хвилин. Повний цикл =
хв.
·
Необхідна
кількість постійно активних екіпажів у повітрі: по 1 на кожен із 3 секторів = 3
борти одночасно.
·
З
урахуванням ротації та безперервності протягом 6 годин:

(Оперативний парк на позиціях на конкретну хвилину: 3
в повітрі + 3 на зарядці + 2 резерв = 8 бортів).
Розрахунок
№2: Ударні FPV-дрони (на весь період штурму кварталу)
За
даними розвідки, у кварталі зафіксовано:
·
6
захищених вогневих точок (кулеметні гнізда, міномети на дахах);
·
4
снайперські позиції;
·
3
точки запуску ворожих БпС.
·
Всього
виявлених цілей: .
·
Середня
ймовірність ураження FPV-дроном у міських умовах з урахуванням перешкод та РЕБ:
(65%).
·
Формула
витрати:
![]()
(З урахуванням хибних цілей та необхідності повторного
удару по завалах мінімальний операційний запас становить 30–35 FPV).
Розрахунок
№3: Наземні робототехнічні комплекси (UGV)
·
Вогневі
UGV (підтримка штурму перших поверхів): по 1 платформі на кожне з 3 напрямків +
1 резервна = 4 одиниці.
·
Логістичні
UGV (підвезення БК, води та евакуація поранених):
o Відстань від
вихідного рубежу до об'єкта: метрів.
o Швидкість UGV по
завалах: км/год (
м/хв).
o Час рейсу в один
бік: хвилин (туди-назад = 12 хв + 8 хв на
завантаження/розвантаження = 20 хв цикл).
o За 6 годин
операції один логістичний UGV робить до 18 рейсів, перевозячи до 150 кг вантажу
за рейс.
o Для забезпечення
потреб трьох штурмових груп потрібно: 3 основні + 1 резервний логістичний UGV.
Зведена
відомість розрахунку сил і засобів БпС для штурму кварталу
|
№
п/п |
Тип
безпілотного комплексу |
Розрахункова
кількість (оперативний парк) |
Необхідний
резерв (з урахуванням втрат і ротації) |
Призначення
в операції |
|
1 |
Розвідувальний
UAV (з тепловізором) |
6
од. |
9
од. |
Ведення
повітряної розвідки, цілевказування, виявлення переміщень противника. |
|
2 |
UAV-ретранслятор |
3
од. |
5
од. |
Забезпечення
стійкого зв'язку за будівлями та стінами (Mesh-ретрансляція). |
|
3 |
Ударні
FPV-дрони |
26
од. |
35
од. |
Вогневе
придушення вогневих точок, снайперів, пробиття віконних прорізів. |
|
4 |
Наземні
комплекси UGV (вогневі) |
4
од. |
5
од. |
Пряме
вогневе ураження перших поверхів і підвалів (кулемети/гранатомети). |
|
5 |
Наземні
комплекси UGV (логістичні) |
4
од. |
6
од. |
Доставка
боєприпасів, води, евакуація поранених з «сірої зони». |
Математична
модель планування логістичних рейсів наземних роботизованих комплексів (UGV) в
умовах міського бою базується на принципах теорії транспортних потоків,
розрахунку пропускної здатності маршрутів та балансі енергетичного ресурсу
платформ. У системі управління НАТО LOGFAS (зокрема у модулі Supply та Movement
and Transportation) це відповідає плануванню постачання «останньої милі»
(Last-Mile Tactical Logistics).
1.
Математична модель циклу логістичного рейсу UGV
Повний
цикл одного логістичного рейсу () складається з часу руху в обидва боки по
пересіченій міській місцевості (завали, барикади, маневрування) та часу на
вантажно-розвантажувальні операції в пункті накопичення і на передньому краї:
де:
·
–
довжина маршруту від точки завантаження (логістичного хабу) до точки
вивантаження на штурмовому рубежі (км або м);
·
,
–
паспортна середня швидкість платформи з вантажем та порожньої (км/год);
·
–
коефіцієнт прохідності урбанізованої місцевості (
). Враховує наявність завалів, уламків
бетону, поворотів та вогневого впливу противника (для відкритої вулиці
, для щільних руїн –
);
·
–
час на розвантаження БК або завантаження пораненого на передньому краї (год);
·
–
час на завантаження БК, заміну акумуляторної батареї (АКБ) та перевірку зв'язку
в тиловій точці (год);
·
–
резерв часу на вимушені зупинки (перечікування артобстрілу, перемаршрутизація
через активність ворожих FPV-дронів).
2.
Розрахунок необхідної кількості рейсів та парку UGV
А.
Необхідна кількість рейсів () за масою або об'ємом вантажу:
де:
·
–
загальна маса необхідного постачання (боєприпаси, вода, батареї для БпЛА,
інженерне майно) на період операції (кг);
·
–
максимальна вантажопідйомність конкретної моделі UGV (кг);
·
–
коефіцієнт використання вантажопідйомності (зазвичай
, оскільки габаритні ящики з БК займають
об'єм раніше, ніж досягається межа маси);
·
–
прогнозована мінімальна кількість евакуаційних рейсів (якщо UGV повертається з
переднього краю з пораненим на ношах, він не може одночасно перевозити інші
габаритні вантажі).
Б.
Пропускна здатність однієї платформи за час операції ():
(де – округлення до меншого цілого,
оскільки незавершений рейс не доставляє вантаж вчасно).
В.
Необхідна кількість логістичних платформ ():
3.
Енергетичний баланс та умова автономності (Критій заміни АКБ)
Оскільки
в місті UGV часто рухається на знижених передачах, долаючи перешкоди, витрата
енергії зростає пропорційно складності рельєфу. Умова можливості виконання
одного повного рейсу на одному заряді батареї:
де:
·
–
номінальна ємність акумуляторної батареї (Вт·год);
·
–
допустима глибина розряду батареї (Depth of Discharge, зазвичай
для
збереження ресурсу та запасу на екстрений маневр);
·
–
питома витрата енергії порожньої платформи на 1 км шляху (Вт·год/км);
·
–
коефіцієнт додаткової витрати енергії на кожен кілограм корисного навантаження
(Вт·год/(км·кг)).
Якщо
нерівність не виконується для або
рейсів підряд, у параметр
закладається час на швидку заміну батарейного
блоку (Hot-Swap).
4.
Практичний приклад розрахунку для штурмового батальйону
Вихідні
дані:
·
Завдання:
Логістичне забезпечення 3 штурмових груп (загалом 45 військовослужбовців) та
розрахунків БпЛА під час 6-годинного штурму міського кварталу ( год).
·
Потреба
у вантажах ():
o Боєприпаси
(патрони, гранати, постріли до РПГ/підствольних гранатометів): кг;
o Вода та сухпайки: кг;
o Акумулятори для
розвідувальних UAV та зарядні станції: кг;
o Інженерне майно
(вибухівка, димові шашки): кг.
o Разом: кг.
·
Характеристики
платформи UGV (середній гусеничний дрон типу «Терміт» або «Воля-Е»):
o Вантажопідйомність:
кг
(
реальне завантаження
кг/рейс);
o Швидкість по
рівній поверхні: км/год,
км/год;
o Ємність АКБ: Вт·год (
Вт·год доступно).
·
Умови
маршруту:
o Довжина маршруту в
один бік: км;
o Коефіцієнт
прохідності зруйнованої вулиці: ;
o Час розвантаження
на передовій позиції: хв
(
год);
o Час завантаження
та заміни АКБ у тилу: хв
(
год);
o Резерв часу на
перечікування вогневого впливу: хв
(
год).
·
Коефіцієнти
ризику: втрати (25%), оперативний резерв
(20%).
Покроковий
розрахунок:
1.
Визначаємо
кількість необхідних рейсів ():
(Зауваження: зворотні рейси автоматично
використовуються для евакуації до 9 поранених).
2.
Розраховуємо
час одного повного циклу ():
o Час руху з
вантажем:
o Час руху порожнім
назад:
o Загальний час
циклу:
3.
Визначаємо
пропускну здатність однієї платформи за 6 годин ():
4.
Розраховуємо
необхідний парк логістичних UGV ():

5.
Перевіряємо
енергетичний баланс (потреба в комплектах АКБ):
o Еквівалентна
відстань одного рейсу (туди і назад) з урахуванням бездоріжжя: км.
o При питомій
витраті Вт·год/км та
Вт·год/(км·кг) на шлях туди витрачається
Вт·год, назад порожнім –
Вт·год. Разом за рейс:
Вт·год.
o Оскільки доступно Вт·год, платформа гарантовано виконує 2 повні
рейси на одному заряді, після чого під час 3-го завантаження здійснюється
штатна заміна батареї (Hot-Swap). На 9 рейсів потрібно мінімум 5 заряджених
комплектів АКБ (+2 резервних).
Графік-матриця
логістичних рейсів (інтеграція в систему «Дельта» / LOGFAS)
|
Час
операції |
UGV
№1 (Напрямок «Північ») |
UGV
№2 (Напрямок «Центр») |
UGV
№3 (Резерв / Напрямок «Південь») |
Повітряне
прикриття (UAV-ретранслятор) |
|
H +
00:00 |
Вихід
з вантажем БК (135 кг) |
Завантаження
БК та води |
Чергування
на пункті завантаження |
Баражування
на висоті 400 м (канал 1) |
|
H +
00:30 |
Розвантаження,
прийом 1 пораненого |
Вихід
з вантажем (135 кг) |
Підготовка
до виходу |
Супровід
маршруту, контроль завалів |
|
H +
01:00 |
Повернення
в хаб, заміна АКБ |
Розвантаження
на рубежі |
Вихід
з батареями для UAV (135 кг) |
Ретрансляція
сигналу для UGV №2 і №3 |
|
H +
02:00 |
Рейс
№2 (інженерне майно) |
Повернення
в хаб, заміна АКБ |
Розвантаження
на рубежі БпЛА |
Перемаршрутизація
при появі РЕБ |
10.2. Математичне моделювання логістичних
рейсів та деконфліктації руху наземних безпілотних комплексів (UGV) в умовах
міської забудови
Однією
з найскладніших задач оперативно-тактичних розрахунків (ОТР) під час планування
штурмових дій в урбанізованій місцевості є забезпечення безперервного
постачання («логістики останньої милі») та медичної евакуації засобами наземних
роботизованих комплексів (UGV). На відміну від відкритої місцевості, урбанізований
ландшафт характеризується вузькими коридорами пересування, завалами, перепадами
висот та високим ризиком вогневого ураження. Застосування систем підтримки
прийняття рішень (DSS), інтегрованих із модулями логістичного планування
стандартів НАТО (типу LOGFAS), дозволяє формалізувати цей процес через систему
балансових рівнянь, розрахунку енергетичної автономності та алгоритмів
просторово-часової деконфліктації.
10.2.1. Базова модель циклу логістичного рейсу та
визначення потреби в силах
Тривалість
повного операційного циклу одного логістичного рейсу UGV () визначається сумою витрат часу на
подолання маршруту в прямому та зворотному напрямках із урахуванням деградації
швидкості в руїнах, а також часу на термінальні операції та вимушені затримки:
де:
·
–
довжина розвіданого маршруту від передового логістичного хабу до пункту
передачі вантажу штурмовій групі (км);
·
,
–
середня технічна швидкість руху UGV із вантажем та порожнього відповідно
(км/год);
·
–
інтегральний коефіцієнт прохідності міського маршруту (
), що враховує щільність завалів, уламків
бетону, арматури та кути маневрування (для розчищених вулиць
; для ділянок зі щільною руйнацією
будівель –
);
·
–
нормативний час на розвантаження боєприпасів або завантаження пораненого на
вогневому рубежі (год);
·
–
час на завантаження платформи, проведення швидкої заміни акумуляторного блоку
(Hot-Swap) та тестування каналів зв'язку в тиловій зоні (год);
·
–
тактичний резерв часу на вимушене перечікування вогневого впливу артилерії або
активності ворожих FPV-дронів у природних укриттях (год).
Загальна
кількість необхідних рейсів () для задоволення потреб штурмового
підрозділу розраховується за максимумом між масо-габаритною потребою у вантажах
та прогнозованою потребою в медичній евакуації:
де:
·
–
сумарна маса матеріально-технічних засобів (боєприпаси, вода, акумулятори для
UAV, інженерні заряди), необхідних на плановий період операції (кг);
·
–
номінальна вантажопідйомність обраного типу UGV (кг);
·
–
коефіцієнт заповнення вантажної платформи за об'ємом (зазвичай приймається на
рівні
);
·
–
прогнозована кількість рейсів, критично необхідних для евакуації поранених
(зважаючи на те, що евакуація лежачого пораненого блокує вантажну платформу на
зворотний рейс).
Пропускна
здатність однієї одиниці UGV за загальний час операції () визначається кількістю завершених
циклів:
Звідси
розрахунковий наряд логістичних наземних платформ () із урахуванням прогнозованих бойових
втрат (
) та оперативного резерву штабу (
) становить:
10.2.2. Енергетичний баланс та умова автономності
платформи
Оскільки
подолання міських завалів вимагає роботи електродвигунів UGV у режимі
підвищеного крутного моменту, DSS обов'язково перевіряє умову енергетичної
спроможності платформи виконати повний цикл рейсу на одному заряді
акумуляторної батареї (АКБ):
де:
·
–
номінальна енергоємність батарейного блоку UGV (Вт·год);
·
–
допустима глибина розряду АКБ (Depth of Discharge, зазвичай
для
збереження гарантованого запасу енергії на екстрений вихід із-під обстрілу);
·
–
питома витрата енергії порожньої платформи на 1 км шляху в стандартних умовах
(Вт·год/км);
·
–
коефіцієнт приросту енерговитрат на кожен кілограм корисного навантаження
(Вт·год/(км·кг)).
Кількість
повних рейсів, яку UGV здатний виконати без заміни батареї (), дорівнює цілій частині відношення
доступної енергії до витрат на один цикл. Загальна потреба в змінних комплектах
АКБ на операцію (
) розраховується як:
10.2.3. Математична модель просторово-часової
деконфліктації зустрічного руху UGV
В
урбанізованій місцевості значна частина маршрутів пролягає через вузькі
проїзди, арки або розчищені проходи в завалах шириною , де одночасний роз'їзд двох зустрічних
платформ шириною
є
фізично неможливим (виконується умова вузького місця:
, де
–
безпечний боковий інтервал маневрування). Зустріч двох UGV у такому коридорі
призводить до блокування маршруту, затримки постачання та створення групової
цілі для засобів ураження противника.
Для
запобігання заторам система підтримки прийняття рішень (DSS) у взаємодії з
картографічним шаром системи «Дельта» розбиває маршрут на ізольовані
односмугові сегменти (блок-ділянки) довжиною , обмежені «кишенями» роз'їзду (укриттями,
під'їздами, розширеннями вулиць).
Умова безконфліктного проходження блок-ділянки : Інтервал часу відправлення
наступної платформи у зустрічному або попутному напрямку (
) повинен задовольняти нерівність:
де:
·
–
довжина
-ї вузької ділянки маршруту між точками
роз'їзду (км);
·
–
мінімальна розрахункова швидкість платформи на цій ділянці (км/год);
·
–
захисний часовий буфер на завершення маневру заїзду в укриття (год).
Для
групи з платформ, що працюють на одному напрямку,
максимальна пропускна здатність вузької блок-ділянки (
, платформ/год) обмежується величиною:
Якщо
інтенсивність руху, розрахована за формулою логістичних циклів (), перевищує пропускну здатність найвужчої
ділянки (
), алгоритм DSS автоматично генерує
рішення на зміну конфігурації руху:
1.
Впровадження
кільцевої схеми руху (окремий маршрут подачі та окремий маршрут
повернення сусідніми вулицями);
2.
Перехід
на пакетний (конвойний) метод руху, коли платформ рухаються в одному напрямку з
мінімальним дистанційним інтервалом, після чого коридор відкривається для
зустрічного потоку.
10.2.4. Приклад виконання оперативно-тактичних
розрахунків (ОТР) для штурмового батальйону
Вихідні тактичні умови: Штурмовий
батальйон проводить захоплення укріпленого міського кварталу протягом . Необхідно забезпечити логістику трьох
штурмових груп та розрахунків БпЛА загальною масою
(боєприпаси –
, вода та продовольство –
, акумулятори для UAV –
, інженерні засоби –
). Прогнозована кількість евакуаційних
рейсів – до 8 поранених (
).
Параметри техніки та маршруту:
·
Платформа
UGV (середній гусеничний комплекс): ,
,
,
, ширина платформи
.
·
Енергетичні
параметри: ,
,
,
.
·
Характеристики
маршруту: довжина , коефіцієнт прохідності
. На маршруті є вузький прохід у завалі
довжиною
та
шириною
(роз'їзд неможливий, оскільки
).
·
Нормативи
часу: (
),
(
),
(
), буфер деконфліктації
(
).
·
Коефіцієнти
ризику: прогнозовані втрати , оперативний резерв
.
Алгоритм розрахунку:
1.
Визначення необхідної кількості рейсів ():
2.
Розрахунок тривалості одного циклу ():

3.
Розрахунок пропускної здатності однієї платформи () та наряду сил (
):

4.
Перевірка енергетичного балансу та потреба в АКБ:
o Доступний ресурс
батареї: .
o Витрата енергії за
один повний рейс (прямий хід із вантажем +
зворотний хід порожнім):

o Кількість рейсів
на одному заряді: .
o Необхідний запас
батарейних блоків: .
5.
Перевірка умови деконфліктації на вузькій блок-ділянці
():
o Мінімальний
часовий інтервал проходження ділянки завантаженою платформою:
o Пропускна
здатність вузької ділянки: .
o Необхідна
інтенсивність руху для виконання 9 рейсів (18 проходів туди і назад) за 6
годин: .
o Оскільки , маршрут здатний пропустити всі платформи
без заторів за умови дотримання графіка диспетчеризації в системі «Дельта» зі
зсувом виходу кожної наступної платформи не менше ніж на 7 хвилин або із
затримкою зустрічного борту в «кишені» перед завалом.
10.3. Математичне моделювання висоти зависання та
кількості UAV-ретрансляторів для подолання радіотіні залізобетонних будівель
під час руху UGV
В
умовах щільної багатоповерхової урбанізованої забудови радіосигнал діапазонів
керування та передачі відеоданих (2.4 ГГц, 5.8 ГГц, а також цифрові
COFDM-канали) зазнає критичного затухання внаслідок ефекту екранування
залізобетонними конструкціями. Залізобетонне перекриття створює явище
«радіотіні» (Diffraction Loss), що повністю блокує пряму видимість
(Line-of-Sight – LoS) між наземним пунктом управління (ПУ) та рухомою
платформою UGV, яка пересувається на рівні вулиці ().
Для
забезпечення безперервного зв'язку та телеметрії застосовується ешелонування
повітряних ретрансляторів (UAV-relay). Розробка алгоритму розрахунку
оптимальної висоти зависання та кількості бортів базується на комбінації
геометричної оптики радіохвиль та теорії зони Френеля.
10.3.1. Геометрично-хвильова модель радіотіні та
висоти ретранслятора
Нехай
на шляху радіосигналу між пунктом управління та UGV розташована перешкода
(будівля) висотою на
відстані
від
ПУ, а відстань від будівлі до рухомого UGV становить
(повна довжина траси
).
Щоб
сигнал не втрачав енергію через дифракцію на гострому краї даху будівлі,
траєкторія променя «Пункт управління – UAV-ретранслятор – UGV» повинна не лише
забезпечувати пряму видимість, а й перекривати першу зону Френеля () принаймні на 60% для запобігання
критичному паданню відношення сигнал/шум (SNR).
1. Розрахунок радіуса першої зони Френеля () у точці перешкоди:
де:
·
–
довжина хвилі робочого радіочастотного каналу (м), яка визначається за формулою
(для частоти
довжина хвилі
).
2. Розрахунок мінімальної висоти зависання
UAV-ретранслятора (): Висота
ретранслятора над рівнем вулиці повинна перевищувати висоту перешкоди з
урахуванням кута нахилу лінії зв'язку та необхідного кліренсу першої зони
Френеля (
):
де:
·
–
максимальна висота будівель уздовж міського коридору (м);
·
–
висота підняття антени на пункті управління (м);
·
–
плечі радіолінії від ПУ до ретранслятора та від ретранслятора до UGV
відповідно.
10.3.2. Розрахунок необхідної кількості
UAV-ретрансляторів для безперервної операції
Кількість
повітряних платформ-ретрансляторів (), необхідних для забезпечення стабільного
покриття на весь час штурмової операції (
), визначається просторовою протяжністю
маршруту, радіусом стабільного радіопокриття ретранслятора та необхідністю
безперервної ротації через розряд батарей:
1. Кількість ешелонованих точок зависання на маршруті
():
де:
·
–
загальна довжина маршрутусування UGV в урбанізованій зоні (км);
·
–
ефективний радіус надійного зв'язку ретранслятора з урахуванням міського
затухання (для спрямованих антен в умовах перешкод зазвичай приймається
).
2. Загальний парк ретрансляторів з урахуванням циклу
ротації (): Оскільки час
автономного польоту розвідувально-ретрансляційного UAV обмежений ємністю
акумулятора (
), для забезпечення 24/7 (або на весь час
активної фази
) кожна позиція вимагає зміни бортів
(чергування у повітрі, час на посадку, заміну АКБ і повторний зліт –
):
де:
·
–
повний операційний цикл ротації одного екіпажу;
·
–
коефіцієнт втрат платформ від впливу ворожого РЕБ або вогню;
·
–
оперативний резерв штабу.
10.3.3. Практичний приклад розрахунку для штурму
міського кварталу
Вихідні дані:
·
Маршрут UGV: довжина активного висування в глиб
кварталу .
·
Геометрія забудови: висота п'ятиповерхових будівель
уздовж вулиці . Пункт управління розташований на
відстані
від
початку кварталу, UGV діє на відстані
за
перешкодою (
). Висота антени ПУ
.
·
Частота зв'язку: (
).
·
Характеристики UAV-ретранслятора: час польоту на
одному заряді (
), час заміни батареї та підготовки
.
·
Коефіцієнти ризику: втрати , резерв
.
Покроковий розрахунок:
1.
Визначення радіуса першої зони Френеля ():
Необхідний
кліренс для проходження сигналу без дифракційних втрат: .
2.
Розрахунок мінімальної висоти зависання ретранслятора
():

Висновок: Борт повинен зависнути на мінімальній
абсолютній висоті не менше 23–25 метрів над рівнем вулиці (що вище дахів
5-поверхівок), аби забезпечити прямий промінь поверх радіотіні.
3.
Розрахунок необхідної кількості точок ретрансляції (): Оскільки довжина
ділянки
є
меншою за ефективний радіус дії ретранслятора (
), для покриття всього маршруту достатньо 1
центральної позиції ретрансляції (
).
4.
Розрахунок необхідного парку UAV-ретрансляторів ():
o Повний цикл
ротації одного борту: (
).
o Кратність заміни
бортів для забезпечення безперервного зв'язку на час операції (наприклад,
тривалість фази ): Кількість змінних бортів на 1 позицію:
$\left\lceil \frac{45\text{ хв}}{35\text{ хв}} \right\rceil = \lceil 1.28
\rceil = 2\ одночасно задіяні борти (один у повітрі, один на зарядці)*.
o З урахуванням
коефіцієнта втрат і резерву:
![]()
10.3.4. Зведена таблиця параметрів зв'язку
для оперативного плану (OPLAN)
|
Параметр
розрахунку |
Значення |
Штабний
регламент виконання в OPLAN |
|
Висота
зависання ретранслятора ( |
25
метрів |
Заборонити
зниження UAV нижче рівня дахів будівель для уникнення радіотіні. |
|
Кількість
бортів у повітрі |
1
одиниця (постійно) |
Забезпечити
стабільне баражування у визначеному секторі координат. |
|
Оперативний
парк ретрансляторів |
3
одиниці (з урахуванням резерву) |
Закріпити
за розрахунком зв'язку батальйону (2 робочі + 1 резервний). |
|
Частотний
коридор |
5.8
ГГц (ППРЧ /跳频) |
Синхронізувати
канали з бортовими модемами UGV для запобігання взаємним перешкодам. |
10.5. Математична модель розрахунку потреби в
роботизованих антропоморфних манекенах з тепловою сигнатурою (Kinetic-Thermal
Decoys) у ході наступальної операції
Використання
рухомих антропоморфних манекенів у військовій формі з контрольованою
тепловіддачею (, імітація відкритих ділянок обличчя, рук
та прогріву спорядження) є високотехнологічним розвитком концепції MILDEC
(AJP-3.10.2). На відміну від статичних макетів, такі системи здатні
переміщуватися всередині будівель (по поверхах і між кімнатами) за допомогою
тросових систем, рейкових напрямних або інтегрованих мікрошасі, створюючи
ілюзію висування, ротації або накопичення штурмової піхоти. Це змушує ворожі
тепловізійні UAV (типу Mavic 3T / Autel 640T) та снайперсько-мінометні
розрахунки розкривати свої позиції та витрачати боєкомплект на ураження
«примарних» штурмових груп.
10.5.1. Базова математична модель розрахунку парку
рухомих термоманекенів
Загальна
кількість рухомих манекенів (), необхідних для достовірної імітації
наступальних дій штурмової піхоти в міському кварталі протягом тривалості
операції (
), визначається потребою в імітації
заданої чисельності особового складу на відволікаючих або проміжних напрямках
із урахуванням коефіцієнта оптико-теплової достовірності та бойових втрат:

де:
·
—
чисельність реальної штурмової піхоти, яка діє на головному напрямку в межах
кварталу (осіб);
·
—
тактичний коефіцієнт масштабування демонстраційних дій (показує співвідношення
чисельності імітованої групи до реальної штурмової групи; зазвичай
, щоб противник сприймав групу як
повноцінне штурмове відділення або взвод);
·
—
цільова ймовірність вогневого реагування противника на виявлений тепловий
силует (частка ворожих вогневих засобів та FPV-дронів, які мають бути
перенацілені на манекени, зазвичай
);
·
—
імовірність розпізнавання штучності руху або невідповідності теплового профілю
оператором ворожого БпЛА (
; для манекенів із біомеханічною імітацією
кроку/нахилу та диференційованим нагрівом
);
·
—
коефіцієнт безповоротного знищення манекенів вогнем артилерії, гранатометів або
FPV-дронів за час фази операції.
10.5.2. Модель просторово-ярусного розподілу та
динаміки руху по поверхах
Для
створення правдоподібної картини «просочування» та зачистки будівель рух
манекенів розподіляється по всіх поверхах споруд із урахуванням площі віконних
прорізів та імовірності спостереження з повітря або сусідніх будівель.
1. Розподіл манекенів за поверхами () у будівлі
: Кількість манекенів на
-му поверсі (
) визначається пропорційно до коефіцієнта
тактичної важливості та прогляданості ярусу (
):
·
Перший поверх (,
): імітація входу
штурмової групи в будівлю, перебіжок між проломами та закріплення на нижньому
ярусі.
·
Середні поверхи (,
): імітація
просування по сходах і коридорах, миготіння теплових силуетів у вікнах,
імітація ведення вогню (світло-шумові піропатрони або ІЧ-спалахи).
·
Верхній поверх / горище (,
): імітація виходу
спостерігачів, снайперів або розрахунків БпЛА на верхні вогневі позиції.
2. Критерій правдоподібності кінематики руху (частота
появи у віконних прорізах): Щоб ворожий оператор тепловізора не зафіксував
циклічності (механічного «маятника»), система керування манекенами задає
стохастичний інтервал появи силуету у вікні () та швидкість переміщення (
), які відповідають нормативам руху піхоти
під вогнем:
де
—
середній час перебіжки між укриттями (15–40 секунд), а
—
випадкова часова затримка з нормальним розподілом, що унеможливлює алгоритмічне
вираховування траєкторії ворогом.
10.5.3. Енергетичний баланс автономного термоманекена
Оскільки
в зруйнованих будівлях відсутнє централізоване електропостачання, кожен манекен
працює від вбудованого літій-іонного акумулятора. Необхідна ємність АКБ (, Вт·год) для забезпечення безперервного
підігріву та руху протягом тривалості операції (
) розраховується за формулою:
де:
·
—
потужність нагрівальних елементів (вуглецевого волокна), що залежить від
різниці між цільовою температурою поверхні (
) та температурою навколишнього повітря в
неопалюваній будівлі (
); у холодну пору року (
) становить
;
·
—
потужність електроприводу переміщення та біомеханіки (
);
·
—
коефіцієнт активності руху (частка часу, коли манекен перебуває в русі,
зазвичай
, решту часу він «перечікує» в укритті);
·
—
допустима глибина розряду батареї.
10.5.4. Практичний приклад розрахунку для штурму
міського кварталу
Вихідні дані (узгоджені з умовами операції
батальйону):
·
Об'єкт: Міський квартал (), що включає 4 п'ятиповерхові будівлі
(
).
·
Реальні сили штурму: 3 штурмові групи по 15 осіб ( військовослужбовців).
·
Параметри введення в оману: імітуємо дії
еквівалентні 2 повноцінним штурмовим групам (, тобто еквівалент 30 бійців) на
відволікаючих флангових будівлях кварталу; цільова частка перенацілення вогню
ворога
; імовірність розпізнавання фальші
тепловізором
; прогнозоване знищення манекенів вогнем
противника
(35% манекенів буде виведено з ладу влучаннями
FPV та уламками).
·
Умови середовища та тривалість: , температура повітря
(
,
,
).
Покроковий розрахунок:
1.
Визначення загальної кількості рухомих термоманекенів
():

2.
Розподіл манекенів по будівлях та поверхах кварталу:
o На кожну з 4
будівель кварталу припадає в середньому по манекени.
o Розподіл у межах
однієї 5-поверхової будівлі (на прикладі 22 одиниць):
§
1-й поверх ():
(імітація заходу в під'їзди та проломи стін);
§
2-й – 4-й поверхи ():
(по
3–4 манекени на поверх — перебіжки між вікнами, імітація вогневого контакту);
§
5-й поверх / дах ():
(імітація спостерігачів та розрахунків
ПТРК/БпЛА).
3.
Розрахунок енергозабезпечення одного манекена ():
![]()
Висновок: Для 6-годинної операції достатньо
стандартного акумуляторного блоку ємністю (еквівалент
батареї 6S2P на елементах 21700), що дозволяє не проводити заміну АКБ під час
бою.
Для
оцінки економічної та ресурсної ефективності запропонованого комплексу заходів
з введення противника в оману (MILDEC) проведемо розрахунок орієнтовної
собівартості всіх хибних засобів, які задіяні в операції на штурм міського
кварталу (4 багатоповерхові будівлі).
Розрахунок
базується на середній ринковій та виробничій вартості компонентів (композитні
матеріали, каркаси, нагрівальні елементи, акумулятори, базові радіомодулі та
малопотужні генератори завад) для волонтерського або серійного військового
виробництва в умовах України.
10.5.5. Калькуляція собівартості одиниці кожного типу
хибного засобу
А. Статичні фізичні макети техніки, позицій та антен
(на верхніх ярусах і дахах)
·
Склад: Легкий каркас (ПВХ-труби або фанера),
фольгований утеплитель (імітація теплової сигнатури), радіопрозорі матеріали,
пасивні кутові відбивачі, кріпильні елементи.
·
Собівартість 1 од.: $40 – $70 USD (в середньому
$55).
Б. Рухомі антропоморфні манекени з тепловою сигнатурою
(Kinetic-Thermal Decoys)
·
Склад: Манекен-основа (пластик/текстиль у формі
мілітарі), комплект вуглецевих нагрівальних елементів (карбоновий шнур),
мікроконтролер (Arduino/ESP32), блок приводів (редуктори, тросова або рейкова
тяга для імітації перебіжки), акумуляторний блок 400 Вт·год (елементи 21700 з
BMS).
·
Собівартість 1 од.: $180 – $280 USD (в
середньому $230 – завдяки використанню доступних китайських
комплектуючих та 3D-друку).
В. Радіоелектронні імітатори РЕБ та генератори завад
(Decoy EW)
·
Склад: Малогабаритний корпусиковий генератор
радіочастотних сигналів (на базі модулів типа HackRF/LimeSDR або дешевих
DDS-синтезаторів), програмований мікроконтролер, антени кругової спрямованості,
акумулятор.
·
Собівартість 1 од.: $120 – $200 USD (в
середньому $160).
Зведена калькуляція загальної вартості
комплексу
MILDEC для штурму кварталу
|
№
п/п |
Найменування
засобу MILDEC |
Розрахункова
кількість (од.) |
Собівартість
одиниці (USD) |
Загальна
вартість партії (USD) |
|
1 |
Статичні
фізичні макети / позиції / антени |
24 |
$55 |
$1
320 |
|
2 |
Рухомі
антропоморфні термоманекени (по поверхах) |
89 |
$230 |
$20
470 |
|
3 |
Радіоелектронні
імітатори РЕБ та РЕР |
12 |
$160 |
$1
920 |
|
РАЗОМ |
Загальний
комплекс засобів MILDEC на квартал |
125
од. |
– |
$23
710 USD |
Економічний та військовий аналіз доцільності
(Cost-Benefit Analysis)
Отримана
сума ($23 710 USD) є мінімальною інвестицією порівняно з ціною ураження
реальних сил і засобів:
1.
Збереження життів особового складу: Заміна реальної
піхоти на рухомі термоманекени під час первинної розвідки противника знижує
безповоротні та санітарні втрати штурмових груп у міській забудові на 60–75%.
2.
Виснаження боєкомплекту ворога: Противник
витрачає на знищення хибних цілей десятки дефіцитних FPV-дронів (вартість
одного ударного FPV становить $400–$600 USD) та артилерійських боєприпасів.
Знищення 89 манекенів та 36 інших цілей MILDEC змушує ворога спалити
боєприпасів на суму понад $50 000 – $70 000 USD, повністю дестабілізуючи
його логістику та вогневі резерви ще до підходу основних сил української
штурмової піхоти.
Економічна та військово-ресурсна ефективність заходів
MILDEC (Cost-Benefit Analysis). Проведена калькуляція собівартості
підтвердила високу рентабельність запропонованої моделі маскування та введення
в оману. Сукупна вартість повного комплекту зі 125 хибних засобів на один
міський квартал становить $23 710 USD (у т.ч. 89 термоманекенів по $230
= $20 470; 12 імітаторів РЕБ по $160 = $1 920; 24 статичні макети по $55 = $1
320). Витрачаючи менше $24 тис., штурмовий підрозділ змушує противника розкрити
свої позиції та спалити дефіцитні високоточні боєприпаси й ударні FPV-дрони на
суму понад $50 000 – $70 000 USD (коефіцієнт асиметричного виснаження 1
: 2.5–3), а головне – знижує бойові втрати особового складу на етапі
зближення та штурму на 60–75%.
Економічний розрахунок MILDEC для штурму міського кварталу:
·
24
статичні макети по $55 = 1320 $;
·
12
імітаторів РЕБ по $160 = 1920 $;
·
89
рухомих термоманекенів по $230 = 20470 $;
·
Загальна вартість комплексу MILDEC: 23710 $.
·
Ефективність: Противник витрачає боєприпасів та FPV на
суму понад 50 000 – 70000$, знижуючи втрати штурмових груп на 60–75%.
Розрахунок термінів та тривалості фаз наступальної
операції в урбанізованій місцевості
·
Фаза І (ISR & Digital Twin): H – 48 до H – 12 год.
·
Фаза ІІ (MILDEC Deployment): H – 12 до H – 0 год
(ніч).
·
Фаза ІІІ (Shape & Strike): H - 02:00 до H -
00:00.
·
Фаза IV (Assault Phase): H + 00:00 до H +
03:00 (3 год).
·
Фаза V (Clearance & Consolidation): H + 03:00 до H +
06:00 (3 год).
·
Фаза VI (Stabilization): H + 06:00 до H +
24:00.
·
Загальна активна фаза T штурму
кварталу становить 6 годин.
Шляхи підвищення стійкості (Resilience) комунікаційних
мереж штабу через впровадження Mesh-мереж та технологій супутникового зв'язку
нового покоління
·
Багаторівневі Mesh-мережі (MANET): Вузли зв'язку на
штабах, штурмових групах, UGV та UAV утворюють самоорганізовану мережу.
Перенаправлення трафіку в обхід ворожих перешкод РЕБ.
·
LEO SATCOM: Інтеграція низькоорбітальних терміналів
(Starlink у захищеному виконанні) на передові командні пункти та важкі
UGV-ретранслятори.
·
Edge AI: Автономна навігація UGV та донаведення
дронів за візуальною одометрією у випадку повного радіоелектронного блекауту.
ВИСНОВКИ
У
ході проведеного дослідження встановлено, що перехід від епізодичного
використання окремих безпілотних засобів до системного планування спільних
операцій безпілотних наземних (UGV) та повітряних (UAV) комплексів є ключовою
передумовою успіху штурмових дій в урбанізованій місцевості. Така інтеграція
дозволяє мінімізувати участь живої сили на найбільш небезпечних ділянках бою,
забезпечити безперервність розвідки, логістики та вогневого ураження в умовах
складної багатоярусної забудови.
На
основі синтезу стандартів планування НАТО (COPD, AJP-5) та сучасного бойового
досвіду сформовано перелік удосконалених підходів до розроблення вирішальних
умов (Decisive Conditions – DC) планування спільних дій UGV та UAV як
основи оперативного дизайну під час підготовки об'єднаної операції:
1.
Вирішальна умова 1: Досягнення
інформаційно-просторової прозорості міського середовища (Multi-INT &
Digital Twin).
o Підхід: Попереднє
формування тривимірної цифрової моделі району штурму шляхом комбінування
супутникових знімків, фотограмметрії з UAV та лідарного сканування з передових
UGV, інтегрованих у систему «Дельта». Це дозволяє замінити інтуїтивне
планування точним розрахунком прохідності та секторів огляду.
2.
Вирішальна умова 2: Завоювання та утримання переваги в
електромагнітному спектрі та стійкості управління (Resilient Mesh & LEO).
o Підхід: Створення
ешелонованої системи зв'язку ще до початку висування штурмових груп. Виділення
спеціалізованого наряду UAV-ретрансляторів та UGV-вузлів зв'язку як
обов'язкового елементу бойового порядку, без розгортання якого перехід до
активної фази штурму забороняється.
3.
Вирішальна умова 3: Інженерна підготовка та створення
безпечних коридорів силами робототехнічних комплексів.
o Підхід: Винесення завдань
із розвідки мінних полів, пророблення проходів у завалах та постановки димових
завіс виключно на безпілотну компоненту (UGV-сапери під прикриттям
UAV-спостерігачів) до моменту входу особового складу в зону вогневого контакту.
4.
Вирішальна умова 4: Синхронізація вогневого ураження в
режимі реального часу за принципом «повітря – земля» (Joint Targeting &
Sensor-to-Shooter).
o Підхід: Розподіл цілей за
ярусами забудови: верхні поверхи, дахи та тилові підходи блокуються та
вражаються повітряними UAV (FPV, бомбери), тоді як перші поверхи, підвали та
барикади придушуються важкими вогневими UGV. Координація здійснюється
автоматизовано через єдиний контур «Дельта» із залученням алгоритмів ATR.
5.
Вирішальна умова 5: Забезпечення безперервної
роботизованої логістики та евакуації («остання миля»).
o Підхід: Інтеграція
розрахунків потреби в БК, батареях та медичній евакуації (через системи типу
LOGFAS) безпосередньо в графік руху транспортних UGV. Це забезпечує високий
темп наступу штурмових груп без необхідності їхнього відведення для поповнення
запасів.
6.
Вирішальна умова 6: Верифікація плану дій через
цифрове моделювання та ШІ-оптимізацію (Wargaming & AI DSS).
o Підхід: Обов'язкова
перевірка розробленого оперативного плану (OPLAN) у середовищі 3D-симуляції
(VBS4) з урахуванням деконфліктації частот і маршрутів, а також автоматизований
перерахунок співвідношення сил і засобів за допомогою DSS перед кожною
наступною фазою штурму.
Реалізація
зазначених підходів в оперативному дизайні дозволяє перетворити підрозділи
безпілотних повітряних та наземних систем на єдиний, високоадаптивний
розвідувально-ударний та логістичний організм, здатний ефективно зламувати
ешелоновану оборону противника в урбанізованій місцевості з мінімальними
втратами особового складу.
У
ході проведеного дослідження вирішено актуальне науково-прикладне завдання щодо
розробки стандартних операційних процедур (SOP), алгоритмів штабного управління
та математичного апарату оперативно-тактичних розрахунків (ОТР) для планування
спільних дій безпілотних наземних (UGV) та повітряних (UAV) комплексів під час
штурмових дій в урбанізованій місцевості.
Синтез
керівних документів планування НАТО (Comprehensive Operations Planning
Directive – COPD, AJP-5, AJP-3.9, STANAG 4586) із сучасним досвідом
високотехнологічних бойових дій дозволяє сформулювати такі основні наукові та
практичні результати роботи:
1.
Інституційна та процедурна інтеграція БпС за
стандартами НАТО.
Доведено, що ефективність застосування безпілотних систем у міському бою
визначається не лише їхньою кількістю, а й рівнем інтеграції в об'єднані
функції операції (Joint Functions). Адаптація нормативно-правової бази ЗСУ
потребує закріплення за змішаними групами UAV/UGV статусу самостійних елементів
бойового порядку, впровадження жорстких регламентів просторово-частотної
деконфліктації (Airspace Control Order та Ground Route Deconfliction) і
створення в штабах батальйонів/бригад секцій координації безпілотних систем
(Unmanned Systems Coordination Cell).
2.
Інформаційне домінування та цифрова трансформація
циклу управління.
Запропонований 6-етапний алгоритм інтеграції системи ситуаційної обізнаності
«Дельта» (DELTA) у цикл OODA у поєднанні з алгоритмами машинного навчання
(Multi-INT data fusion) та автоматизованого розпізнавання цілей (ATR) на
супутникових і аерофотознімках дозволяє сформувати тривимірну цифрову модель
міської забудови (Digital Twin) та скоротити цикл виявлення-ураження (Sensor-to-Shooter)
до 30–90 секунд. Забезпечення взаємосумісності (Interoperability) через
протоколи MIP, ADatP-3 та APP-6D між DELTA та системами НАТО (TOPFAS, LOGFAS)
створює єдиний контур оперативного й логістичного планування.
3.
Кількісне обґрунтування наряду сил та ресурсів (ОТР)
за допомогою DSS.
Розроблений математичний апарат для систем підтримки прийняття рішень (DSS)
замінює застарілі табличні коефіцієнти динамічними розрахунками з урахуванням
деградації зв'язку, впливу РЕБ (), прохідності міських завалів (
) та енергетичного балансу платформ. На
прикладі штурму міського кварталу (
, тривалість активної фази 6 годин)
доведено, що для гарантованого виконання завдання підрозділу необхідно
залучити:
o розвідувально-ретрансляційну
компоненту:
оперативний парк із 9 розвідувальних UAV (з урахуванням ротації через кожні
35–50 хв) та 3 спеціалізованих UAV-ретрансляторів;
o ударну компоненту: мінімум 26–35
ударних FPV-дронів для придушення 13 розвіданих вогневих точок (за ймовірності
ураження ) та 4–5 вогневих UGV для підтримки штурму
нижніх ярусів будівель;
o логістичну
компоненту:
3 гусеничні UGV вантажопідйомністю (здатні виконати 9 рейсів для доставки
БК/майна та евакуації до 8 поранених) із
резервом у 8 швидкозмінних комплектів АКБ (Hot-Swap) та дотриманням інтервалу
деконфліктації зустрічного руху у вузьких проїздах не менше ніж
.
4.
Подолання радіотіні та забезпечення стійкості зв'язку
(Resilience).
На основі геометрично-хвильової моделі та розрахунку першої зони Френеля () математично доведено, що для уникнення
дифракційних втрат за залізобетонною забудовою висотою
(5-поверхові будинки) повітряний ретранслятор
повинен утримувати висоту зависання не нижче
у
центральному секторі маршруту, формуючи відмовостійку гібридну Mesh-мережу
(MANET) «повітря – земля» у поєднанні з низькоорбітальним супутниковим зв'язком
(LEO SATCOM) та елементами бортового штучного інтелекту (Edge AI).
Перелік удосконалених підходів до розроблення
вирішальних умов (Decisive Conditions) планування спільних дій UGV та UAV як
основи оперативного дизайну
За результатами проведеного моделювання та розрахунків сформовано комплекс удосконалених підходів до формулювання вирішальних умов (Decisive Conditions – DC) під час побудови оперативного дизайну (Operational Design) об'єднаної операції в урбанізованій місцевості:1. Мультиспектральне введення в оману (MILDEC) та ярусний розподіл хибних цілей. На основі розрахунків за стандартом AJP-3.10.2 математично обґрунтовано необхідність розгортання ешелонованої системи дезінформації та виснаження противника, яка включає 24 фізичні мультиспектральні макети та 12 радіоелектронних імітаторів РЕБ/РЕР. Їх оптимальний розподіл по вертикальних ярусах забудови (верхній ярус /дахи/ – 45%, середній /2–4 поверхи/ – 35%, нижній /подвір'я/ – 20%) дозволяє перенацілити 50–60% вогневого ресурсу противника (артилерії та FPV-дронів) на хибні об'єкти, захистивши реальні бойові порядки.
Перелік удосконалених підходів до розроблення
вирішальних умов (Decisive Conditions) планування спільних дій UGV та UAV як
основи оперативного дизайну
За
результатами проведеного моделювання та розрахунків сформовано комплекс
удосконалених підходів до формулювання вирішальних умов (Decisive Conditions
– DC) під час побудови оперативного дизайну (Operational Design)
об'єднаної операції в урбанізованій місцевості:
|
Код
DC |
Назва
вирішальної умови в оперативному дизайні |
Удосконалений
підхід до планування та критерій досягнення (MoE) |
|
DC-1 |
Інформаційно-просторова
прозорість міського сектора (Digital Twin & Multi-INT) |
Перехід
від площинного планування на 2D-картах до попередньої генерації 3D-моделі
руїн шляхом поєднання супутникового ATR, аерофотограмметрії UAV та лідарного
сканування UGV у системі «Дельта». Критерій: розвідано понад 85%
завалів та сліпих зон до початку висування штурмових груп. |
|
DC-2 |
Ешелонована
стійкість управління та подолання радіотіні (Resilient Mesh & LEO) |
Включення
UAV-ретрансляторів (із розрахунковою висотою зависання вище зони Френеля
перешкод) та наземних вузлів зв'язку до складу першого ешелону бойового
порядку як обов'язкової умови переходу в атаку. Критерій:
безперервність каналу телеметрії та відео для UGV на 100% довжини маршруту. |
|
DC-3 |
Роботизована
інженерна підготовка коридорів висування |
Винесення
завдань із мінної розвідки, пророблення проходів у завалах і постановки
димових завіс на інженерні UGV під повітряним контролем UAV до моменту входу
піхоти в зону прямого вогневого контакту. Критерій: зниження втрат
особового складу на етапі зближення на 60–75%. |
|
DC-4 |
Багатоярусна
синхронізація вогневого ураження «Повітря – Земля» |
Чіткий
розподіл об'єктів у межах Joint Targeting Cycle: верхні поверхи, дахи та
тилові підходи блокуються ударними FPV/бомберами, тоді як перші поверхи,
підвали та барикади придушуються важкими вогневими UGV у єдиному контурі
«Дельта». Критерій: час реакції Sensor-to-Shooter не перевищує
90 секунд. |
|
DC-5 |
Автоматизована
безперервна логістика «останньої милі» та МЕДЕВАК |
Планування
постачання БК, АКБ та евакуації поранених на основі балансових розрахунків
енергоємності UGV, інтегрованих із модулями LOGFAS, та жорсткої
просторово-часової деконфліктації вузьких блок-ділянок маршруту ( |
|
DC-6 |
Цифрова
верифікація плану та ШІ-оптимізація співвідношення сил (Wargaming & DSS) |
Обов'язковий
прогін варіантів дій (COA) у 3D-симуляторах (типу VBS4) та автоматизований
перерахунок ОТР у системах підтримки прийняття рішень (DSS) перед кожною
фазою штурму з урахуванням реальної витрати ресурсів і зміни обстановки. Критерій:
резерв БпС підтримується на рівні не нижче 20–25% на кожному етапі бою. |
|
DC-7 |
Мультиспектральне
введення в оману та виснаження противника (Vertical MILDEC) |
Розгортання
ешелонованої системи ярусних макетів (24 фізичні цілі на дахах, поверхах та у
дворах) і радіоелектронних імітаторів РЕБ (12 од.) для перенацілення
вогневого ураження ворога. Критерій: зниження ефективності розвідки та
ударних засобів ворога по реальних цілях на 50–60%. |
Практична значущість одержаних результатів полягає в тому,
що розроблені алгоритми, математичні залежності та матриці синхронізації можуть
бути безпосередньо імплементовані в роботу штабів батальйонів і бригад ЗСУ під
час підготовки бойових наказів (OPORD), стандартних операційних процедур (SOP)
підрозділів безпілотних систем, а також використані як функціональні модулі для
розширення розрахункових можливостей системи «Дельта» і навчальних програм
військових закладів освіти.
Список інформаційних джерел
1.
NATO
Standard AJP-5 Allied Joint Doctrine for the Planning of Operations.
Edition A, Version 2. NATO Standardization Office (NSO), 2019.
2.
Comprehensive Operations Planning Directive (COPD). Version 3.0.
Supreme Headquarters Allied Powers Europe (SHAPE), 2021.
3.
NATO
Standard AJP-3.9 Allied Joint Doctrine for Joint Targeting. Edition B,
Version 1. NSO, 2021.
4.
NATO
Standard ATP-3.2.1.1 Conduct of Land Tactical Operations (розділи щодо
ведення бойових дій в урбанізованій місцевості – MOUT).
5.
STANAG
4586 Standard Interfaces of UAV Control System (UCS) for NATO UAV
Interoperability.
6.
Бойовий
статут Сухопутних військ Збройних Сил України. Частина ІІ (батальйон, рота) та
Частина ІІІ (взвод, відділення, танк). – К.: Командування Сухопутних військ
ЗСУ.
7.
Доктрина
застосування Сил безпілотних систем Збройних Сил України (проекти та керівні
документи щодо інтеграції БпС). – К.: ГШ ЗСУ, 2024–2026.
8.
Матеріали
науково-практичних конференцій Національного університету оборони України
(НУОУ) щодо застосування роботизованих комплексів (UGV/UAV) та системи
ситуаційної обізнаності «Дельта» в сучасних операціях.