Статистика корупції в Україні 2016-2018 рр

Юрій Луценко

20 грудня о 13:16 · 

За моєї каденції(2016-2018) засуджено 2637 корупціонерів. Всі вони - чиновники категорії Б.
Велика риба категорії А - виключна підслідність САП і НАБУ.
Стомився це пояснювати. Тому останнім часом допомагаємо колегам.
Сьогодні затримано двох посадовців Укргазвидобування, які налагодили схему отримання 10% відкату за держзамовлення.
В рамках справи зафіксовано, що за вересень - грудень начальник механіко- енергетичного департаменту Укргазвидобування В. Микитін та директор з підготовки та транспортування газу О. Гордієнко отримали 16 млн 840 тис грн.
При отриманні чергового траншу в 9 млн гривень зловмисників затримано. Спроба викинути у вікно купи грошей не вплине на хід слідства:)
Подарований чиновнику Ленд Крузер теж врахуємо.

Справа реалізована К СБУ, ГПУ, САП у співпраці з керівником Нафтогазу А. Коболєвим.

Закон і Справедливість

26 листопада 2018

У ніч на 26 листопада 2018 року Рада нацбезпеки та оборони України розглянула питання про доцільність введення воєнного стану (ВС) у зв'язку із захопленням російськими військовими трьох українських кораблів у Керченській протоці.

Представники влади заявляли, що готові запровадити режим ВС у будь-який момент, щойно для цього будуть підстави, повідомляє gordonua.com.

Особливості режиму воєнного стану в Україні регламентує ухвалений у 2000 році закон "Про правовий режим воєнного стану".

Воєнний стан - особливий правовий режим, який запроваджують в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із визначенням строку дії цих обмежень.

Як запроваджують?

Згідно з положеннями закону, введення режиму воєнного стану відбувається в три етапи. Спочатку Рада нацбезпеки та оборони вносить на розгляд президента подання про запровадження ВС. Потім це рішення президент вводить у дію своїм указом. Протягом двох днів Верховна Рада має затвердити указ глави держави. Після затвердження парламентом указ президента негайно поширюють у ЗМІ.

У документі має бути зазначено:

• обґрунтування необхідності запровадження воєнного стану;

• межі території і час, де запроваджено особливий правовий режим;

• завдання військового командування, органів державної влади і місцевого самоврядування в межах воєнного стану;

• вичерпний перелік прав і свобод людини, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, які тимчасово обмежують.

Скасовують дію ВС указом президента, який може бути ухвалено за пропозицією РНБО або Верховної Ради.

Що може влада?

Під час режиму ВС військова і цивільна влада отримує ширші повноваження, які дають їй змогу використовувати людські та матеріальні ресурси для своїх потреб. Під владою мається на увазі все військове командування - від Генерального штабу до керівництва окремих частин, а також уся вертикаль влади - від президента і Кабміну до селищних рад. Рішення, відповідно, можуть ухвалювати як на центральному, так і на місцевому рівні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія прокоментувала напад на українські кораблі в Азовському морі

Закон дозволяє:

1) Запроваджувати трудову повинність для проведення оборонних робіт, ліквідації природних та техногенних надзвичайних ситуацій, суспільно корисних робіт.

2) Використовувати потужності та трудові ресурси підприємств і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, умови праці.

3) Вилучати для тимчасового використання необхідне майно міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств та громадян, зокрема транспортні засоби, споруди, машини, механізми, обладнання та інші об'єкти, пов'язані з обслуговуванням транспорту, видаючи про це документи встановленого зразка.

4) Встановлювати охорону важливих об'єктів національної економіки України, які забезпечують життєдіяльність населення.

5) Запроваджувати комендантську годинумі встановлювати особливий режим світломаскування.

6) Встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, рух транспорту.

7) Перевіряти документи у громадян, а в разі потреби оглядати речі, транспорт, багаж і вантажі, службові приміщення та житла громадян.

8) Порушувати питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій, якщо вони загрожують суверенітету, національній безпеці України, її незалежності і територіальній цілісності, а також життю громадян.

9) Здійснювати контроль за роботою підприємств зв'язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, установ і організацій культури, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і роз'яснювальної роботи серед військ і населення; регулювати роботу аматорських приймально-передавальних радіостанцій, передавання інформації через комп'ютерні мережі.

10) У разі порушення або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також в окремих громадян радіопередавальне обладнання, телевізійну, відео- та аудіоапаратуру, комп'ютери, інші засоби зв'язку.

11) Забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними та отруйними речовинами, алкогольними напоями та речовинами на спиртовій основі.

12) Вилучати у громадян вогнепальну зброю та боєприпаси, холодну зброю, а у підприємств, установ та організацій - навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини.

13) Забороняти призовникам і військовозобов'язаним змінювати місце проживання без відома військового командування.

14) Встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність із розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ.

15) Встановлювати порядок використання сховищ, споруд та інших об'єктів для захисту населення, а також задоволення потреб оборони.

16) Здійснювати евакуацію населення, підприємств, установ, організацій та матеріальних цінностей.

17) Запроваджувати нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, ліками.

18) Усувати з посад керівників державних підприємств, установ і організацій за неналежне виконання обов'язків, призначати виконувачів обов'язків керівників підприємств.

19) Примусово вилучати й відчужувати майно у юридичних і фізичних осіб для потреб оборони.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З'явилась реакція Трампа на події у Керченській протоці

Чого не можна владі?

Законом встановлено, що під час воєнного стану не можна проводити вибори президента, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування. Отже, під час дії ВС не можна достроково припинити повноваження парламенту чи місцевих рад. Також не можна вносити зміни в Конституцію, проводити референдуми.

Окрім того, документ прямо забороняє створення на території, де діє військовий стан, спеціальних або особливих судів. Правосуддя можуть здійснювати тільки суди, створені відповідно до Конституції.

Під час дії воєнного стану не можна обмежувати базові права людини і громадянина. Зокрема, не можна обмежувати право на рівність, право на життя, свободу та особисту недоторканність, право на житло, право на захист судом, продовжує діяти презумпція невинуватості.

Влада також не може використовувати працю громадян під час ВС на безоплатній основі - роботу для потреб оборони мають оплачувати, як у мирний час. Майно, вилучене під час ВС, після закінчення дії воєнного стану мають повернути власнику. Якщо ж майно стало непридатним для використання, відшкодування збитків потрібно домагатися через суд.

З'єднання і частини Збройних сил України приведені в стан повної бойової готовності за рішенням начальника Генерального штабу. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов через ситуацію в Керченській протоці в ніч на понеділок озвучив підтриману президентом України Петром Порошенком ініціативу про введення в країні воєнного стану строком на 60 діб.

Які доходи мають комунальні підприємства Вінниці?

Що ми знаємо про комунальні підприємства Вінниці?

Відповідь на це запитання громадські активісти, депутати та журналісти Вінниці шукали під час прес-конференції, що відбулась 19 жовтня в креативному просторі «Артинов». Організаторами були дві громадські організації – «Центр громадської активності «Результат» та «Філософія Серця», які понад рік займаються моніторингом діяльності комунальних підприємств Вінниці та області.

Саме результати спільного з Центром «Ейдос» моніторингу були представлені на презентації 19 жовтня.

Проведений експертом Центру «Ейдос», кандидатом економічних наук Катериною Багацькоюаналіз фінансового стану і фінансових результатів за 2016-2017 рр. 37 з 40 комунальних підприємств Вінниці показав, що сукупна сума майнових і грошових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні КП Вінниці, становила на кінець 2016 року 4125,2 млн.грн., а в 2017-му зросла на 25% до 5154 млн.грн.

За такого розміру майна загальний дохід, що був отриманий усіма КП Вінниці, в 2017 році склав 1383,3 млн.грн., що на 23% більше, ніж було зароблено в 2016 році (1125,4 млн.грн.). Порівняння абсолютних значень і приростів майна і доходів можна зробити висновок, що хоча доходи підприємства зростають майже пропорційно ресурсам, вкладеним для отримання цих доходів, КП Вінниці ще є куди нарощувати свій потенціал, оскільки для забезпечення економічного зростання необхідно, щоб темпи приросту доходів підприємств перевищували темпи приросту його ресурсів. Найбільше доходів отримали два КП: «Вінницятеплоенерго» (626,8 млн.грн., на 16% більше, ніж у 2016 році) і «Вінниціька транспортна компанія» (332,1 млн.грн., на 28% більше, ніж у 2016 році). Доходи решти КП є набагато меншими і в основному коливаються в межах 10-44 млн.грн.

Загальний фінансовий результат КП Вінниці 2017 року – збиток в розмірі 117,6 млн.грн., (на 118% більше за збиток 2016 року), причому найбільші складові цього збитку – результати діяльності КП «Вінницяміськтеплоенерго» – 102,7 млн.грн. збитку, та КП «Вінницька транспортна компанія» – 15,5 млн.грн. збитку. Причиною збитковості цих підприємств є суттєве перевищення собівартості над доходами від основної діяльності, що з одного боку пояснюється обмеженістю можливостей впливу на доходи (тарифи), з іншого боку вимагає контролю і моніторингу за діяльністю цих компаній.

Чистий прибуток (збиток) КП за 2017 рік (тис.грн)

Прибуткові підприємства Вінниці – 22 підприємства, причому 20 з них покращили свої результати і стали прибутковими. Найприбутковішим КП Вінниці у абсолютному значенні є КП «Вінницяміськліфт», яке заробило в 2017 році 757 тис.грн. прибутку. Також відзначимо КП «Вінницький фонд муніципальних інвестицій», сума прибутку якого в 2017 році склала 537,6 тис.грн., та КП «Вінницьке БТІ», сума прибутку якого склала 314 тис.грн. Загальна сума позитивного фінансового результату КП Вінниці в 2016 році становила 4379 тис.грн., а в 2017 році зменшилась на 44% і склала 1909 тис.грн.

Загальна середня кількість працівників КП Вінниці становить 5177 чол., середні витрати на оплату праці з нарахуваннями на одного працюючого становлять 75,5 тис.грн. на рік. Найбільші витрати на оплату праці має КП «Аеропорт Вінниця» – 124,4 тис.грн. на 1 особу, найменші – КП «Меридіан» – 15,7 тис.грн. на 1 особу.

Середньомісячні витрати на оплату праці одного працівника (грн) в 2017 році

Проте заробітна плата директорів КП Вінниці різниться від зарплати працівників. Середньомісячна зарплата директорів визначалась відповідно даних, що зазначені у їх деклараціях за 2017 та 2016 роки.

Заробітна плата керівників КП ВМР за 2016-2017 рр.

Як зазначає голова ГО «Філософія Серця» Юлія Грига, висока зарплатня не є «пороком», адже високопрофесійні менеджери великих приватних компаній та корпорацій отримують велику зарплатню за впровадження інноваційних методів роботи та ефективний антикризовий менеджмент в складні для компанії часи. А комунальні підприємства – це є бізнес громади, тому і тут менеджери топ-класу мають мати відповідну зарплатню. Проте якщо вони не здатні вивести підприємство з кризи, тоді постає питання про доцільність високої зарплатні.

«Тим більше дивно бачити, коли послуги окремих підприємств не задовольняють потреби споживачів, і в той час директори цих підприємств отримують премії за свою роботу», – наголосила Олена Гуменна, керівниця проектів ГО «Центр громадської активності «Результат».

Під час презентації обговорили і проблеми при проведенні закупівель комунальними підприємствами, які були виявленні в ході моніторингу. Детальніше зупинились на зловживаннях під час закупівлі палива КУП «ЕкоВін» більш ніж на 2 млн. грн.

Обговорили і шляхи зменшення корупційних ризиків в роботі КП, а саме:
 Оприлюднення та своєчасне оновлення інформації про діяльність комунальних підприємств
 Щорічний аудит діяльності КП з боку Органу управління
 Затвердження та виконання антикорупційної програми, забезпечення контролю її виконання
 Створення наглядових рад в комунальних підприємствах.

Присутній на обговоренні депутат Вінницької обласної Ради Андрій Ковальов запропонував також змінити Положення про преміювання директорів КП Вінницької обласної Ради та запросив громадськість долучитись до цього процесу.

Літак з автопілотом в Україні

Куди зникли 150 млрд ПРИВАТБАНКУ?

Это будет шоком для всех!!! Коломойский хочет публично рассказать о преступлении Порошенко…

Ноябрь 3, 2018

0

9528

Share

Лидер группы «Приват» Игорь Коломойский отрицает, что в национализированном «ПриватБанке» есть недостача капитала в 150 миллиардов гривен.

Коломойский обвиняет президента Петра Порошенко и екс-главу Нацбанка Валерию Гонтрареву в том, что они хотят нажиться на этой лжи и уничтожить его репутацию.

Юристы олигарха посоветовали ему публично, в эфире телеканала «1+1» рассказать свою версию происходящего.

«Обращение Коломойского к народу будет смотреть вся Украина. И в нем я расскажу, как отжимали Приватбанк, для чего и какие использовали методы. А перед этим журналисты 1+1 запустят короткий фильм (надо же, какое совпадение!) о коррупционной деятельности Порошенко, преступных вертикалях Насирова и Луценко, 20% откатном рефинансе от Гонтаревой, друзьях-смотрящих Кононенко-Грановском-Пасенюке, и многом-многом другом»,

— пишет Коломойский.

Однако в таких действиях он видит угрозу спокойствию в обществе, поэтому окончательного намерения выступить на телевидении не выразил.
«Пока думаю. А чем вы, Петр Алексеевич, думаете и думаете ли вообще? Или ваша голова занята только мыслями как открыть побольше магазинов «Рошен» по всей стране? Когда уже нажретесь?»

— подытожил бизнесмен.

Игорь Коломойский

Еще раз повторяю — НЕТУ НИКАКОЙ ДЫРЫ В ПРИВАТБАНКЕ В 150 МИЛЛИАРДОВ!
Да, мы фактически потеряли выданные кредиты в Крыму и ОРДЛО, да некоторые компании обанкротились вследствие обнищания населения и упадка спроса на их продукцию. Но вопрос можно было закрыть докапитализацией 15-20 млдр грн., и мы готовы были продать часть акций государству. Но государство в лице Порошенко решило забрать банк полностью.
Почему сейчас в СМИ разгоняют эту ложь? Порошенко и Гонтарева преследуют 2-цели:

1. Руками своих марионеток раздеребанить свеженапечатанные астрономические 150 млрд, обвалив при этом курс гривны.

2. Уничтожить репутацию Коломойского и Боголюбова как владельцев успешного банка. Не секрет, что мы уже работаем над созданием нового банковского проекта. И за очень быстрое время наберем то же количество клиентов, что было раньше. Этому пытаются помешать.

Моb юристы советуют поступить следующим образом: пока у нас есть доступы к серверам, разослать ВСЕМ КЛИЕНТАМ (20+ млн украинцев) смс с текстом «Важная информация для вас на 1+1 в 19.30». Специалисты канала говорят, что после такого анонса аудитория будет превышать новогоднее обращение президента по всем каналам вместе взятым! 30-35 миллионов. Обращение Коломойского к народу будет смотреть вся Украина. И в нем я расскажу, как отжимали Приватбанк, для чего и какие использовали методы. А перед этим журналисты 1+1 запустят короткий фильм (надо же, какое совпадение!) о коррупционной деятельности Порошенко, преступных вертикалях Насирова и Луценко, 20%откатном рефинансе от Гонтаревой, друзьях-смотрящих Кононенко-Грановском-Пасенюке, и многом-многом другом.

Такой шаг однозначно приведет к народным волнениям и революции. Что на руку Путину, регионалам и Тимошенко. Поэтому я пока взвешиваю все «за» и «против». Пока думаю. А чем вы, Петр Алексеич, думаете и думаете ли вообще? Или ваша голова занята только мыслями, как открыть побольше магазинов Рошен по всей стране? Когда уже нажретесь?

Хабарництво в Україні

За минулий тиждень ГПУ разом з Нацполіцією 
відправили в суд
15 справ про умисне убивство,
23 справи про розбій,
62 справи про грабіж,
841 справу про крадіжку,
21 справи про автоугони.

Короткий робочий тиждень і врожай на корупціонерів категорії Б, відведеної законом до підслідності ГПУ.

1 235 500 грн, 158 100 дол США

Начальник центру асфальтобетонних та органічних в'яжучих ДП "Державний дорожній науково-дослідний інститут ім. Шульгіна" Держагентства автомобільних доріг України вимагав та отримав від представника одного із ТОВ хабар у розмірі 650 тисяч грн за пришвидшення проведення експертизи та отримання позитивних висновків дослідження продукції вказаного ТОВ.

***

Керівник одного з районних підприємств електромереж ПАТ «Черкасиобленерго» вимагав від підприємця 5 000 доларів США за сприяння підприємницької діяльності, залучивши посередника.

***

Хабар у 560 тисяч гривень вимагав і отримав заступник директора ДП «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» за можливість підключити резервний електричний кабель, що живить житловий будинок, до електричної підстанції, яка знаходиться на території стадіону.

***

Заступник керівника Бердичівської місцевої прокуратури одержав 2 000 дол хабара за вирішення питання щодо перекваліфікації дій обвинувачених у кримінальному провадженні на менш тяжкий злочин.

***

"На гарячому" при отриманні 150 тис дол затримано «рішалу», який обіцяв вплинути на керівництво Київського обласного ДАБІ при вирішенні питання щодо надання дозволу на початок будівельних робіт для будівництва багатоповерхового житлового будинку на території одного з міст області.
Під час затримання так тікав, що скоїв ряд ДТП.

***

За 10 000 грн закарпатець намагався "порішати" з дільничним інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби «Ділове» Мукачівського прикордонного загону безпроблемне переміщення близько 18 тис пачок цигарок через державний кордон України до Республіки Румунії.

***

Хабар у розмірі 800 доларів США одержав начальник служби захисту інформації одного з районних військових комісаріатів в Рівненській області за прийняття рішення щодо виключення громадянина з обліку призовників, як непридатного за станом здоров'я, та, відповідно, непризову на строкову військову службу у Збройні Сили України.

***

За 3 000 грн слідчий Тернопільського районного відділення поліції погодився на закриття кримінального провадження за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

***

"На гарячому" затримано керівника Липовецької дільниці Гайсинського відділення ПАТ "Вінницягаз", який вимагав та отримав хабар в сумі 12 тис 500 гривень від жительки смт Турбів Вінницької області за внесення та погодження змін до документації із газопостачання, а також непритягнення до відповідальності за порушення законодавства та відновлення газопостачання.

***

За 300 доларів знімав арешт з рухомого майна боржника та закривав провадження держвиконавець Міжрайонного відділу ДВС по м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області.

***

Дякую за роботу співробітникам органів прокуратури, Нацполіції та СБУ за хорошу роботу.

Лічильник корупціонерів рухається.
На сьогодні таких задокументовано 7810.

Закон і Справедливість.

Завзяті кандидати в президенти України

НОВА СОЦІАЛЬНА ДОКТРИНА Нового курсу України яка включала в себе
☑️Екосистема життя
☑️Соціальний захист
☑️Сучасна освіта
☑️Доступна медицина

Стисло і доступно, про Соціальний форум"Нового курсу України" Юлії Тимошенко.
Вячеслав Ільченко:

Перш ніж ми перейдемо до вражень від форума, я б хотів дещо вам сказати по секрету. Знаєте, в чому головна проблема таких форумів? Сьогодні я провів експеримент - взяв із собою блокнот, і ретельно занотовував кожну ключову тезу, яка прозвучала на форумі. Так от, 8 сторінок блокнота. По 30-32 тези на сторінку. Просто собі уявіть цей обсяг інформації, причому багато що звучить на публіці вперше. А тези ж іще можна розвинути і углубити. Відповідно, написати хоча б побіжне враження від форумів Тимошенко - це дуже складна задача. Так що я обмежусь лише тим, що вважаю важливим для себе - а ви собі майте на увазі, що це десь так 4-5% від того, що прозвучало.

Отже, почати слід з того, що Юлія Тимошенко вперше публічно озвучила три надзвичайно важливі речі:

- що вона дійсно є популістом, причому в першопочатковому значенні цього слова - вона опирається на інтереси і цілі громадян України, а не кимось складені теоретичні викладки, чи "обязи" перед тіньовими господарями української економіки. Це одна із найважливіших тез з усього форуму - тому що нинішній плачевний стан нашої країни в тому числі продиктований тим, що наші можновладці нехтували інтересами народу. Я б додав до цього іще те, що "антипопулізм", яким хизуються наші ріхварматери, є калькою... політичною платформи російського економіста Германа Грефа (ловіть гранату, "оналітики", які притягували за вуха до Нового Економічного Курсу Глазьєва).

- що одною із основних причин краху української економіки є "ринковий фундаменталізм", який намагаються впровадити уже котрий уряд. Щоб ви просто розуміли: ринковим фундаменталізмом називається спрощене сприйняття ринку як системи, де все визначається саме по собі "невидимою рукою", а всі гравці на ньому абсолютно дотримуються правил. Саме це сприйняття ринку довело США до Великої Депресії сто років тому, і саме воно продовжує руйнувати ринки по всьому світу. Я б до цього теж дещо додав (це важливо для розуміння наступного пункта). Двоє корифеїв ринкових реформ на пострадянському просторі - Джеффрі Сакс та Френсіс Фукуяма - уже пересвідчились в тому, що фундаменталізм "не працює". Обидва в своїх останніх працях відходять від ідеалів "вільного ринку" і аналізують роль держави як у власне проведенні реформ, так і в підтримання здорової конкуренції на ринку. Тобто, перейшли на ордоліберальні позиції - економічної теорії на основі "економічних порядків" (таких як мета і стратегічні цілі економіки, соціально-орієнтований ринок та принципи відтворення економіки).

- саме "нові порядки" (не просто в множині, а із додатковим економічним сенсом) лежать в основі нової соціальної доктрини, обговоренню якої сьогодні був новий старт. Це перш за все зміщення державної стратегії зі статистичних "загальних цифр по народонасєлєнію" (яку ми успадкували ще від СРСР) на забезпечення рівних можливостей для кожного громадянина, щоб кожен міг себе реалізувати саме в нашій країні і бути щасливим. І ключом до цієї самореалізації повинна стати доступність освіти. І не просто теоретична доступність - а, як конкретизувала на наступній секції Зоряна Черненко (правда, це стосувалось медицини, а й освіти теж) - доступність фінансова, географічна та часова. Тобто, діти повинні мати змогу отримати повноцінну освіту, не мандруючи в інші країни, і не через багато років, витрачаючи уже власні гроші на заповнення численних прогалин.

Невеличкий яскравий момент: Юля попросила операторів продемонструвати дуже наочний ролик, який показує так звані "приховану фору", яку мають люди в суспільстві. Ось вам його стисле викладення, воно теж надзвичайно важливе. Звичайний забіг на 100 метрів серед студентів. Однак організатор просить зробити два кроки вперед спочатку тих, хто живе в повній родині. Потім тих, хто не підробляє для поповнення родинного бюджету. Потім тих, хто ніколи не знав, що таке лягти без вечері. Потім тих, хто має змогу вчитись платно. Послідовно, організатор перераховував, наче, звичайні речі, і все більше і більше людей залишалось позаду. А біля фініша залишилась нечисленна купка, менше чверті з тих, хто прийшов на забіг. Організатор попросив тих, хто залишився, озирнутись назад і оцінити самим, наскільки вони ближчі до фініша завдяки своїй прихованій форі. Вони іще навіть не почали бігти, а уже вполовину ближчі до своєї мети, ніж ті, хто біжить "на загальних підставах".

І якось не дивує потім озвучений вже на наступній панелі одним із експертів - Андрієм Дикуном - випадок, коли в один клас зібрали учнів з міської та сільської школи. У останніх було величезне відставання, але за півроку "селюки" догнали, а в ряді випадку і перегнали в успішності "городян". Проблема була в саме ось такій "прихованій форі". І відстань між тими, хто має фору, і не має, щороку тільки збільшується - адже збільшується розшарування в нашому суспільстві, а в ряді областей уже з'явилась і спадкова бідність.

Потім Юля навела декілька страшних цифр і фактів.
- ми, насправді, не знаємо, скільки в нашій країні дітей та студентів. Ми, власне, навіть не знаємо, скільки нас залишилось - останній перепис проводився аж в 2001 р. А відкладали його через "можливі негативні наслідки". Перекладаючи цей евфемізм нормальною мовою, вийде щось типу такого - люди побачать, наскільки сильно по ним вдарили "непопулярні" та "антипопулістичні" реформи, і просто накостиляють "ріхварматерам".
- в країні немає вчителів, молодших за 30 років, а в ряді випадків і за 40 років. Це значить, що викладацький склад старіє, і скоро не буде кому учити дітей. Це цілком закономірно, бо за умови, коли вчителям платять менше, ніж прибиральницям у високих чиновних кабінетах, працювати в освіту йдуть тільки два типи людей - недолугі напівзнайки, яких більше нікуди не беруть, і майже святі подвижники, які просто не можуть не учити дітей всьому, що знають самі.
- в країні майже 49% випускників вузів потім працюють не за професією. Додам від себе: тут всього дві причини. Перша полягає в тому, що методично і технічно школи та університети забезпечені дуже погано. А друга в тому, що люди йдуть за вищою освітою, розраховуючи не стільки реалізуватись, скільки отримати корочку і почати заробляти гроші. Всі ці люди потім змушені додатковим коштом і за рахунок свого вільного часу і здоров'я надолужувати недоучене. Втім, ця проблема уже потроху вирішується самими студентами - вони просто не вчаться у нас, а вчаться там, де їм дадуть сучасні знання, а економіка дозволить влаштуватись по своїй спеціальності. Вдумайтесь, в Польщі щороку учиться 60 тис. студентів. Це 5-6 факультетів (середній розмір факультетського потоку - порядка 1000 учнів), а значить, цілий університет попросту "виїхав" за кордон у повному складі. Іноді це буквально, бо викладачі теж їдуть в Польщу шукати кращої долі.

Окрема похмура цифра, її виділила Тимошенко, а я виділю ще окремо. 27 тис. студентів вчаться в Росії на бюджетному відділенні. Це зараз, під час війни. До війни училось всього 6 тис. студентів. Можна, звісно від них відмахнутись і просто назвати зрадниками. А можна подумати, і задати запитання - а до якого це стану треба довести людей, щоб вони після патріотичного сплеску 2014 р., коли люди військкомати штурмували, поїхали вчитись в Москву чи в Петербург. Риторичне питання, всі й так знають відповідь.

Всіх цих людей необхідно повертати. Нам потрібні не тільки студенти, які поїхали учитись в Польщу, а й учителі. Нинішній уряд, як виявилось, має програму їх повернення. Серйозно, програму. По якій на кожного "репатріанта" положено по 500 гривень спецдопомоги. Особисто я в цьому місці був шокований. Я розумію, бюджет у нас і так перекошений на користь великих монополій, на всяких там студіозусів не вистачає... але закласти всього 500 гривень? Це більше схоже на знущання.

Невеличкий відступ від теми. Я, кстатє, можу сказати... певніше, припустити, чому наш уряд на освіту і повернення людей з-за кордону виділяє такі маленькі кошти. Все дуже просто: освіта - це не видатки і не "мерзенний соціал", як любить говорити певна частина наших "лібералів троєщинської школи". Це всього-навсього форма венчурного інвестування. Грубо кажучи, в освіту людей вкладають гроші в надії, що ті отримають освіту і принесуть потім країні користь у вигляді нових технологій, нових бізнесів, нарешті, просто підручників чи художніх романів. Але це "довга" інвестиція. Вона дає зиск тільки через 10, а то й 15 років (залежить від галузі). А горизонт планування наших ріхварматерів дуже невеличкий, не більше 5 років. А у деяких "міністрів-капіталістів" й того менше. Бо жоден із них в нашій країні жити не планує, а значить, такими інвестиціями можна знехтувати.

Так от, на відміну від уряду, Тимошенко запропонувала наступну програму повернення як студентів, так і викладачів:
- Перш за все, доступне житло. Безвідсоткова іпотека, із збільшеним терміном до 10 років. Тут слід розуміти кілька важливих речей. Одним із фактором такої легкої мобільності молоді (в інші країни, себто) є їх незабезпеченість житлом. На сьогодні 76% молоді свого житла не має, у них в кращому випадку зйомна кімната чи квартира. А якщо квартира зйомна - то яка різниця, де вона, в Києві чи в Катовіце. Своє власне житло уже закладає певну основу і "прив'язує" людину. Це власний шматочок України, за який людина уже буде боротись, і яка породить політичну позицію. До речі, саме цим методом своїх громадян заохочував... Лі Кван Ю. Ось вам, до речі, і приклад, хто із політиків Лі Кван Ю тільки прикривався, а хто читав і конспектував.
- Мікрокредитування молоді для навчання та відкриття власного бізнесу. Теорію такого мікрокредитування створив бангладешський (!) економіст Мухаммад Юнус, за що отримав в 1983 р. Нобелевську Премію. Причому на відміну від "ринкових фундаменталістів" (які в основному теоретики) Юнус - це учений-практик, який сам відкрив свій банк і почав видавати маленькі позички для відкриття місцевих бізнесів, а іноді й просто на освіту чи лікування. Після підбиття підсумків виявилось, що "мертвих" кредитів при таких невеликих сумах всього 3%. А значить, мікрокредитування цілком є прибутковим, при працюючій економіці та внутрішньому ринку. Що цікаво, Юнуса за його теорію критикували з обох боків. Соціалісти вважали, що мікрокредитування це "неоліберальна казка", а неоліберали вважали, що це "благородне дивацтво".
- Відродження професійної освіти та перепідготовки, які дозволять людині швидко оновити фах чи перекваліфікуватись, якщо ринкова ситуація змінилась.
- Нові підходи до виплати стипендій та повернення виплат на народження дитини, що дозволить у випадку народження дитини не збанкрутувати молодим родинам.

Але це лише одна частина. Мало повернути студентів. Навіть якщо ми забезпечимо усе оте вищевикладене, їм необхідно у когось учитись, а із цим, як ми уже знаємо, проблеми. І ось для цього Тимошенко теж припасла пропозиції:
- Участь промисловості у фінансуванні шкіл та інтегрованість навчання із практикою. Адже промисловість має бути зацікавлена в тому, щоб готувати для себе кадри. До того ж обдарованих промислова компанія зможе "вести" до випуска, і одразу їх працевлаштовувати. Точно так само кадри повинна "вести" і держава для заміщення високих посад. Останнє дає додатковий профіт - ми нарешті позбудемось засилля недоучок в управлінській еліті. Таким чином, школа перетворюється на глобальний рекрутінговий центр, який працює на економіку.
- Високий соціальний статус учителя та доведення його платні до рівня хоча б сусідніх держав. Тимошенко окремо це обозначила окремо і взяла на себе зобов'язання за свою каденцію президентства довести реальну зарплату учителя до рівня Польщі, Чехії або Словаччини.
- Пріоритет виховання та освіти людини як частина мети держави. Адже основний ресурс держави - це не копальні, які можна швиденько продати, а люди. В цьому Тимошенко також наслідує Лі Кван Ю, який вважав людей найважливішим ресурсом своєї країни.

Звісно, що це далеко не все, і навіть озвучене є всього тільки контуром, який потім іще треба буде обговорювати, доповнювати, наповнювати реальними цифрами і задачами. Іще було багато сказано про медицину, екологію, пенсійне та медичне страхування... Навіть було прийнято рішення про окремий медичний форум. Ніякий фейсбук не витримає такого довгого поста. Просто повірте, кількість тем, які озвучувались на цьому форумі, була настільки велика і охоплювала стільки цікавих питань, що тільки встигай занотовувати.

А під кінець цього виступу Юлія Тимошенко висловила бажання укласти особистий контракт із кожним громадянином. Особисту угоду виборця та його представника на виборах, в якій політик нестиме особисту відповідальність за невиконання обіцяного. Колись так вчинив Кеннеді і переміг. Тепер так робить Тимошенко.

А закінчити цей пост я хотів би цитатою, яка особисто мені дуже припала до душі.

---- Гріш ціна тому політику, який не готовий здійснити неможливе задля своєї країни і свого народу. Юлія Тимошенко. ----