- Роман Скиба: Якби у майданерів зберігся інтелект, вони б могли задати мені одне питання. На засипку. -- Скибо, от ти стверджуєш, що проти тоталітарного суспільного устрою, а ти в курсі, що у випадку, якщо цей режим впаде і вітер повіє в інший бік, всеодно буде тоталітаризм, тільки інший? І що я їм відповім? -- Так. І цим суспільство має завдячувати вам. Нюрнберг придумали не тому, що так вже необхідно було покарати і без того покараних. А тому що причетні до зла (навіть ті, які не під судом) повинні були вповні відчути, що вони накоїли і наскільки вони неправі. Я почуватимуся у тому майбутньому суспільсві трохи дискомфортно. За рівнем демократичності воно буде явно програвати суспільству часів Януковича, Ющенка, Кучми і Кравчука. Але ваша карма і справедливість щодо вас виглядає саме так.
- Volodymyr Makovij :
мені хотілося нагадати всім про справжній феномен (і це без перебільшення) періоду правління В.Ющенка. Виключно завдяки його персональній позиції – при безпрецедентній тоді загрозі зовнішньої агресії, а також внутрішнього громадянського протистояння, що зберігалася від ненависного ворогам української державності Помаранчевого Майдану і впродовж всього президентства В.А., при повній відсутності імунітету до цих зовнішніх загроз у тодішнього політикуму, в т.ч. у його «майданної» частини, - тодішньому Президенту вдалося пройти по лезу бритви! З одного боку, не допустити тоді катастрофи (а ми тоді були значно слабше і як держава, і за рівнем свідомості суспільства - чи відбили б ворога хоча б так, як зараз відбиваємось? Вочевидь, що ні. І Захід - не факт, що допоміг би.) І при цьому – увага, найголовніше! – не допустити ЖОДНОЇ стратегічної поступки в жодному питанні. Навпаки, саме за президентства В.Ющенка державна стратегія сформувалася, і решта політиків тільки тепер її поступово згадує і повертається маленькими кроками на цей шлях – під тиском суспільства, яке теж лише зараз дозріло. - Ярослав Ляхновський Тупі коменти разом з їх авторами видаляю (видалив). Про все вже було написано, сказано і показано. Розумні люди таке вже не пишуть, а з дурнями в дискусію не вступаю. В мене є на кого опиратись і до кого прислухатись, щоб звірити свою правоту в своїх судженнях - це справжня українська еліта, яка підтримувала завжди В. Ющенка, але її ніхто не слухав. Це Євген Сверстюк, Юрій Шухевич, Оксана Забужко, ветерани УПА, Михайло Кухар, Борис Кушнірук, Оксана Білозір та багато інших ... Раджу всім, хто допустився в свій час помилки - проявити мудрість і переглянути своє відношення до постаті В. Ющенка.
Парад 2005 года. Там все: и Ширак, и Буш, и Шредер, и Ху Цзиньтао, и даже Виктор Андреевич Ющенко. Путин еще говорит о нерушимом братстве народов СНГ, утверждает, что главное нынче – это дружба между Россией и Германией, заканчивает речь фразой "Слава России". Прошло всего 10 лет.
Александр Воронин "Весы" + "Северные цветы"- вместе с "Аполлоном" - моё любимое чтение в львовской университетской библиотеке. Поскольку Львов отошел к Союзу лишь в 1939-м, а позже тут шерститли в основном украинскую "буржуазно-националистическую" литературу- многие чисто московские и питерские дореволюционные издания чудно сохранились и были в общем доступе, а не в спецхране... В некоторых альманахах- мне пришлось даже листы разрезать...
Немає коментарів:
Дописати коментар