понеділок, 11 травня 2015 р.

Думка про реванш 12.05.2015

  • Михаил Мищишин Це на жаль, і мої думи, які виглядають приблизно так само. Якщо мирний заколот Ющенка-Тимошенко у 2004 році Україна ліквідувала через 5 років, на виборах президента 2009 року, проголосувавши за Януковича. І це були ті самі українці, що стояли на Майдані. То як же Україна та українці ліквідовуватимуть наслідки силового перевороту та вбивств, втрати Криму та половину Донбасу, війни, що йшли поспіль за отим прагненням до кращого на Майдані 2014 року? Якою буде реакція міжнародної спільноти та нас на оте все словоблуддя та жахливі страти укранців через рік-два, коли оте все облуддя зла та ненависті спаде нам з очей?
  • Але знову ж таки, я вважаю, що поети, літератори, бандуристи повинні бити зло у саме серце, своєю творчістю та не перетворюватись у політиків та публіцистів.. Ви маєте талант звертання до сердець укранців. Сійти в них добро, викорінюйте зло, оце і буде Ваш найкращий внесок у квітучу Україну майбутнього, яке неодмінно настане. Пишіть книжки, складайте балади, робіть українців добрішими - у цьому сенс. Із зомбуванням українців політтехнологами, яке, як дуже влучно написав пан Василишин, заразило і лідерів країни, повинні розбиратись психіатри та спеціалісти із суспільних комунікацій. От Маяковський наступив на горло власній пісні пішов в ОКНА РОСТА, розмовлял із людьми шершавым языком плаката, а потім взяв і застрелився. Складайте пісні, реалізовуйте свій талант сповна, не дивлячись на лихі часи - це і буде Ваш найкращий внесок в Україну майбутнього. Хоча час ві часу щось таке сказати і треба можливо та навіть голосно .. Але ж зараз усі політикою переймаються, навіть священники, замість того, щоби рятувати душі та серця людей. То не є добре, як на мене..
  • Роман Скиба: Якби у майданерів зберігся інтелект, вони б могли задати мені одне питання. На засипку. -- Скибо, от ти стверджуєш, що проти тоталітарного суспільного устрою, а ти в курсі, що у випадку, якщо цей режим впаде і вітер повіє в інший бік, всеодно буде тоталітаризм, тільки інший? І що я їм відповім? -- Так. І цим суспільство має завдячувати вам. Нюрнберг придумали не тому, що так вже необхідно було покарати і без того покараних. А тому що причетні до зла (навіть ті, які не під судом) повинні були вповні відчути, що вони накоїли і наскільки вони неправі. Я почуватимуся у тому майбутньому суспільсві трохи дискомфортно. За рівнем демократичності воно буде явно програвати суспільству часів Януковича, Ющенка, Кучми і Кравчука. Але ваша карма і справедливість щодо вас виглядає саме так.
  • Volodymyr Makovij :
    мені хотілося нагадати всім про справжній феномен (і це без перебільшення) періоду правління В.Ющенка. Виключно завдяки його персональній позиції – при безпрецедентній тоді загрозі зовнішньої агресії, а також внутрішнього громадянського протистояння, що зберігалася від ненависного ворогам української державності Помаранчевого Майдану і впродовж всього президентства В.А., при повній відсутності імунітету до цих зовнішніх загроз у тодішнього політикуму, в т.ч. у його «майданної» частини, - тодішньому Президенту вдалося пройти по лезу бритви! З одного боку, не допустити тоді катастрофи (а ми тоді були значно слабше і як держава, і за рівнем свідомості суспільства - чи відбили б ворога хоча б так, як зараз відбиваємось? Вочевидь, що ні. І Захід - не факт, що допоміг би.) І при цьому – увага, найголовніше! – не допустити ЖОДНОЇ стратегічної поступки в жодному питанні. Навпаки, саме за президентства В.Ющенка державна стратегія сформувалася, і решта політиків тільки тепер її поступово згадує і повертається маленькими кроками на цей шлях – під тиском суспільства, яке теж лише зараз дозріло.
  • Ярослав Ляхновський Тупі коменти разом з їх авторами видаляю (видалив). Про все вже було написано, сказано і показано. Розумні люди таке вже не пишуть, а з дурнями в дискусію не вступаю. В мене є на кого опиратись і до кого прислухатись, щоб звірити свою правоту в своїх судженнях - це справжня українська еліта, яка підтримувала завжди В. Ющенка, але її ніхто не слухав. Це Євген Сверстюк, Юрій Шухевич, Оксана Забужко, ветерани УПА, Михайло Кухар, Борис Кушнірук, Оксана Білозір та багато інших ... Раджу всім, хто допустився в свій час помилки - проявити мудрість і переглянути своє відношення до постаті В. Ющенка.

  • - вот и я говорю. Такое ощущение, что слышишь два хора. Из двух социально-экономических жоп. Одна жопа - больше и ситуация в ней - катастрофическая.
    - это ты Украину имеешь ввиду?
    - хмм. Ну, к примеру. А другая - более благополучная, но всё равно - жопа.
    - это ты о России?
    - блядь, капитан Очевидность, нахуй.
    - ну так и что? Не тяни кота за бигуди.
    - в смысле?
    - предлагаю максимально приблизится к логическому завершению нашей беседы. У меня фестиваль на носу, работы много...
    - так я и говорю: жопы две, братские. а ситуёвина одна.
    - и какая же?
    - (радостно) нечто среднее: между обосрались и не везет!
    и отключился, подлец.
Парад 2005 года. Там все: и Ширак, и Буш, и Шредер, и Ху Цзиньтао, и даже Виктор Андреевич Ющенко. Путин еще говорит о нерушимом братстве народов СНГ, утверждает, что главное нынче – это дружба между Россией и Германией, заканчивает речь фразой "Слава России". Прошло всего 10 лет.

Александр Воронин  "Весы" + "Северные цветы"- вместе с "Аполлоном" - моё любимое чтение в львовской университетской библиотеке. Поскольку Львов отошел к Союзу лишь в 1939-м, а позже тут шерститли в основном украинскую "буржуазно-националистическую" литературу- многие чисто московские и питерские дореволюционные издания чудно сохранились и были в общем доступе, а не в спецхране... В некоторых альманахах- мне пришлось даже листы разрезать...

Немає коментарів:

Дописати коментар