субота, 9 червня 2018 р.

Внутрішні екологічні біди України

Повідомлення Генерального прокура Юрія Луценка:
В рамках справи про нанесення екологічної шкоди на загальну суму 253 млн грн ГПУ та Нацполіція затримали керівників та бенефіціарів ТОВ «Комплекс - Агромарс» - це торгова марка "Гаврилівські курчата" "Наша ряба"
Вони підозрюються в тому, що з метою отримання надприбутків нехтували правилами утилізації відходів і захоронювали їх в землях поблизу сіл.
Також бізнесмени підозрюються в тому, що забули заплатити за ліцензію на користування підземними водами.
І головний гріх: не можна так зневажати простих селян Вишгородщини, які живуть в отруєному агробаронами середовищі.
ПодобаєтьсяПоказати більше реакцій
Коментувати
Коментарі
Володимир Горбач Схоже, що операція у співпраці з Мінприроди?
Керувати
ПодобаєтьсяПоказати більше реакцій
Відповісти1 дн.
Юрій Луценко З душами замучених курей
Керувати
Подобається
Відповісти1 дн.
Юрій Луценко Михайло Бродський Не смішно. Пару мільйонів удушених без повітря істот. 
Можливо ще буде стаття за жорстоке поводження з тваринами
Керувати
Подобається
Відповісти1 дн.
Михайло Бродський Юрій Луценко а косюка арестовать ? Слабо?
Керувати
Подобається
ВідповістиПереглянути переклад1 дн.
Юрій Луценко Михайло Бродський Перевіряємо. Якщо будуть такі ж факти - буде такаж справа.
Керувати
Подобається
Відповісти1 дн.
Михайло Бродський Юрій Луценко хоть жену отпустите. Мы же люди , а не куры.
Керувати
Подобається
ВідповістиПереглянути переклад1 дн.
Микола Воськало Михайло Бродський я б на твоєму місці не був так увєрєн
Керувати
Подобається
Відповісти1 дн.
Юрій Луценко Михайло Бродський Стаття не арештна. Застава
Керувати
Подобається
Відповісти22год
ПодобаєтьсяПоказати більше реакцій
Відповісти1 дн.
Валентин Тарасов Та чи доведуть до суду та примусять відшкодувати сповна заподіяне? Й ще б перевірити й інших виробників цієї галузі!!!
Керувати
ПодобаєтьсяПоказати більше реакцій
Відповісти1 дн.Відредаговано
Сергій Доротич Арештовані є тільки власниками чи ще й здійснюють управління підприємством? Якщо вони не є посадовими особами підприємства, а тільки власники, то на яких підставах їх затримано? Підприємство у формі ТОВ, а відтак власники не несуть відповідальності за оперативне управління підприємством. Те, що виробництво курятини в Україні тісно пов‘язане з тотальним порушення екологічних норм, то це всі знають, але щоб це була війна Косюка руками прокуратури. Якщо Євген Сігал займав посаду, що керує процесами підприємства, то тоді затримання логічне і вірне, якщо не займав, то це беспредел!
Керувати
Олександр Ушинський Ось тут, я, цілком погоджуюся з Генеральним прокурором України паном Юрієм Віталійовичем Луценком. Особисто, у березні місяці 2018 року був на місці злочинного господарювання вищезгаданої фірми , відбирав проби грунту та вонючих витоків падалі на аналіз. Але хочу сказати інше. Хтось таки має інтерес до цього прибуткового підприємства, що так довго вичікував моменту для атаки. А інші , кричущі порушення екологічного законодавства на Київщині прокурор Чібісов, що не помічає, чи робить вигляд що все ОК?. Не буду повторюватись так як у вчорашніх коментарях на Вашій сторінці, пане прокурор, щодо затримання одного з керівників ДФС на Житомирщині, я акцентував увагу на кількох фактах, які красномовно натякають про повну бездіяльність прокурора Київської області та його ставлеників на місцях. Дякую за принципову позицію , щодо боротьби з корупцією , потуранням українських законів та права . Маю надію, що спільними зусиллями небайдужих громадян , відповідальних державних чиновників та правоохоронців , наведемо лад у своїй державі.
Керувати
Василь Додул Круто, наступний Косюк?
Керувати
Подобається
Відповісти1 дн.
Віктор Романюк Наскільки пригадую травити людей вони почали ще в далекому 2005...
Керувати
Анатолий Балюк Над Феофанією нервово кружляють гвинтокрили....
Керувати
Старшина Первой Статьи ..і це тільки початок..скіольи ще всього...
Керувати
Андрій Потопальський Нехай відшкодовують збитки Державі! З цього слід починати...
Керувати
Найвідповідніші is selected, so some comm

вівторок, 5 червня 2018 р.

Чому розпадеться РФ?

Треба бачити їх та їхні очі – ремісників війни та інженерів спокою наших поки що мирних міст. Хитруваті посмішки танкістів і механіків-водіїв з підкатаними рукавами забруднених мастилом і кіптявою кітелів, які ледве не голіруч щодня роблять дива не згірш Кулібіна, Даймлера та Бенца. І танки, яким більше років, аніж незалежній Україні, оживають в понурих бетонних боксах і з тигрячим гарчанням дизелів щодня ковтають запилюжені полинові кілометри степових і приморських доріг. Очі білозубих засмаглих розвідників, зосереджено-насторожених снайперів, бородатих спецпризначенців, невипрасуваних похмурих контррозвідників, веселунів-артилеристів.
Самі лише розмови про миротворців помітно дратують та демотивують цю публіку.
Їм не потрібні чужі миротворці з екзотичних країн типу Пакистану чи Камеруну з мандатом ООН, їх не цікавлять американські обіцянки от-от надати летальну зброю, вони не чекають, що Росія завтра, в крайньому випадку післязавтра розпадеться, і все буде, як було раніше. Їм потрібні нові акумулятори і реле до радіостанцій, запчастини до генератора, чекають хоча б користований бойовий кевларовий корпус для цивільного безпілотника, їх цікавить новий оборонний бюджет на наступний рік.
Вони найцінніше, що залишилося в нашій неодноразово обдуреній і розграбованій країні. Не можна їх підводити. Ніяк не можна.

неділя, 3 червня 2018 р.

субота, 2 червня 2018 р.

Тонкощі сценаріїв інформаційної журналістики

Kонтррозвідники СБУ і Міноборони України встановили, що в країні розгорнута ціла агентурна мережа російських спецслужб ФСБ і СЗР, агенти яких діють під прикриттям журналістів, адвокатів, громадських і релігійних діячів. Про це повідомив на брифінгу заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Павло Яцюк, передає «Прямий».

Іgor Prykhodko
20 год
А вот, собственно, и реквием по российской либеральной журналистике. То есть российской она, разумеется, осталась, но либо слово "либеральный" придётся признать неприличным (чего, собственно, многие годы и добивается политическое руководство Мордора), либо теперь надо использовать какое-то другое слово.
Я хотел бы снабдить этот весьма выразительный текст несколькими комментариями. Кто я такой, чтобы комментировать? Да читатель же!
Итак, порция риторических вопросов в середине текста:
"...недостаточно ли было накрыть организатора на этапе подготовки убийства и выведать у него всю информацию?".
Павел Каныгин, разумеется, имеет большой опыт оперативной работы в спецслужбах. И этот опыт ему подсказывает, как лучше действовать в той или иной ситуации -- даже если подробности ему по-прежнему неизвестны. А я задумался над теми способами, которыми предполагается "выведать всю информацию" у человека, не схваченного с поличным.
"И кто тот таинственный заказчик в российском правительстве, с чьим именем так бережно и дипломатично вдруг обходится украинская сторона? Не правильней было бы прямо сейчас озвучить имена и объявить их в международный розыск по линии Интерпола? Ведь разве не это могло бы стать неопровержимым доказательством очередного факта российской агрессии?".
Оставим в стороне предполагаемую способность Интерпола с бухты-барахты начать преследование любого российского чиновника (или это не имена "заказчиков в правительстве" надо было озвучить?) и сосредоточимся на "неопровержимых доказательствах". Мы уже неоднократно видели, что неопровержимых доказательств не существует: просто потому что некоторая -- достаточно значительная, надо заметить -- часть политиков и государственных служащих выработала у себя ценную способность опровергать практически любые доказательства. Кстати, когда их ловят за руку, они имеют привычку говорить, что их не так поняли и вырвали из контекста.
Продолжим:
"Еще до того как силовики раскрыли инсценировку убийства, журналисты сразу нескольких изданий, объединившись, начали свое расследование трагедии. Первым делом репортеры собрали данные о близлежащих камерах видеонаблюдения. Важно было также опросить соседей Аркадия, попасть в саму квартиру — на место убийства, в морг и поговорить с женой. Однако во всех этих случаях добыть существенную информацию нам не удалось. Жена заявила о том, что физически не в состоянии общаться (позже оказалось, что она все знала), квартира была опечатана следователями, а соседи отказывались разговаривать со словами: «Все равно все наврете»".
Надо полагать, расследования спецслужб не является достаточным, если не подкреплено самостоятельным журналистским расследованием. То есть журналисты не должны искать там, где спецслужбы не хотят искать, а должны ̶п̶у̶т̶а̶т̶ь̶с̶я̶ ̶п̶о̶д̶ ̶н̶о̶г̶а̶м̶и̶ ̶у̶ ̶п̶р̶о̶ф̶е̶с̶с̶и̶о̶н̶а̶л̶о̶в̶ дублировать работу спецслужб, то есть превращаться в любительские филиалы тех же спецслужб? Или альтернативные спецслужбы, которые выдают альтернативные результаты расследований? Но как же тогда бороться с "альтернативной реальностью", если вы сами же её пытаетесь создавать? И, разумеется, к тому, почему соседи отказывались говорить с (российскими?) журналистами и какие слова при этом говорили, я бы на месте журналистов прислушался более внимательно. Представление о том, что журналисты "всё наврут", увы, становится всё более устойчивым.
Ну, ещё немного потерпеть:
"Сам собой встал вопрос доверия к власти (пусть и не в самом надежном регионе мира). Однако куда больше меня лично волнует вопрос доверия к медиа, задача которых выступать супервайзерами этой самой власти и подвергать сомнению каждый ее шаг. Хотя никто не ожидал, что глубина «функциональных» сомнений должна быть столь огромной. А степень недоверия всех ко всем — такой пугающей".
Интересно, откуда у человека, живущего в современной России, может вообще возникнуть вопрос о доверии к власти? Когда в последний раз он в реальности сталкивался с властью, которой можно было бы доверять? Особенно на верхних её этажах. Вопрос доверия к медиа -- куда более серьёзный, разумеется. Возможно, в Штатах медиа и выступают в качестве "супервайзора" (почему не "супервизора", кстати -- что за низкопоклонство перед говорящими на английском?), но в России-то ситуация иная. Боюсь, что Павел Каныгин исходит из сугубо теоретических представлений о том, как должны действовать журналисты в гипотетических "нормальных" условиях. Но вот вывод о тотальном недоверии он делает именно то, которого от него и хотят спецслужбы. Только не украинские. Потому что в Украине спецслужбы всё-таки не управляют государством.
"Многие пишут, что 30 мая Аркаша умер как журналист — нарушил этику профессионала, вступив в беспрецедентную в истории коллаборацию с секретными службами. Мне кажется, проблема еще и в другом. Умерли как журналисты мы, а Аркаша просто ознаменовал начало новой и довольно мерзкой эры в нашей профессии, где даже подтвержденная смерть человека будет подвергаться сомнению и становиться частью спектакля, едва отличимого от реальности".
Вообще-то Бабченко давно уже не журналист, а публицист (ИМХО, разумеется), но в истории журналистики действительно началась новая эра. То есть вначале возникло новое информационное пространство, а уже потом до представителей традиционной журналистики начало доходить, что в этом пространстве они уже не обладают монополией на право превращать информацию в новости. Но всё-таки стараются:
"...сами того не понимая, украинские спецслужбы и наш друг Аркадий Бабченко развернули теперь все эти вопросы на 180 градусов. Если они и хотели перехитрить и переиграть Москву (на ее же поле), то на деле вышло, что оказали ей невероятную услугу".
Я бы это прочёл немного иначе: "А давайте-ка интерпретируем происходящее таким образом, что украинские спецслужбы и Аркадий Бабченко, во-первых, сами не понимали, что делали, и во-вторых, что они "на самом деле" работали не в своих интересах, а в интересах Москвы". Ну, давайте себе представим эту спецоперацию вот таким образом. Ведь можно же, правда? Да, товарищ подполковник?
Оригинал публикации прилагается. Извините.