СТЕПАН ХМАРА: СТО ДНІВ БЕЗПОРАДНОСТІ

СТЕПАН ХМАРА: СТО ДНІВ БЕЗПОРАДНОСТІ І БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОСТІ!

Проминуло сто днів роботи новообраного депутатського складу Верховної Ради України. Часу небагато, але достатньо для того, аби робити оцінки про якість роботи ВРУ. Нажаль, як це не прикро, але оцінка негативна.

Коаліційна більшість сформувала Уряд, а відтак розділяє відповідальність за результати його діяльності. Думаю, що оцінка роботи уряду загальновідома. Уряд нічого не зробив для реформування країни і навіть натяку не подає на кардинальні реформи. Найбільше гальмо для економічного, а відтак і соціального розвитку, тотальна монополізація і олігархізація економіки, які створюють фундамент корупції держави і суспільства.

Парламент навіть пальцем не поворухнув, аби розпочати роботу в напрямку демонополізації і деолігархізації. Хіба хтось наважиться заперечувати, що Антимонопольний комітет, НКРЕ (недавно очолив колишній 24-х річний реалізатор порошенківських цукерок!) фактично працюють на олігархів.
Чим займається рахункова палата - контрольний орган ВРУ ?

Про що можна далі говорити, коли парламент зовсім забув про свої конституційні обов’язки («визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики ст..85 КУ) і перетворився на маріонетку в руках Президента Порошенка, який розглядає Україну, як розширену корпорацію Рошен.

Нажаль, Порошенко, як глава держави і Верховний головнокомандуючий ухиляється від сумлінного виконання своїх конституційних обов’язків. Він перетворив Україну на заложницю своїх шкурних бізнесових інтересів, що підтверджує його ганебна кадрова політика, яка є системно шкідливою для держави, а не окремими помилкам и. Для прикладу зупинимося лише на двох, всім відомих кадрах: Гонтарєвій і Ложкіну.

Тільки через необґрунтоване, багатомільярдне рефінансування безнадійно збанкрутілих банків (про що було добре відомо НБУ і персонально Гонтарєвій) державі завдано мільярдні збитки, а також збитків тисячам вкладників.
Це тільки один напрямок злочинної діяльності Гонтарєвої, за який давно потрібно було її не просто звільнити, а негайно притягнути до кримінальної відповідальності. Але її покриває Порошенко і в цьому йому потурає парламентське болото.

Другий приклад – глава канцелярії президента п. Ложкін, який відзначився тим,що через свій медіа холдинг просовував на український ринок російські ЗМІ( газети, журнали, радіокомпанії). При продажу медіа холдингу своєму партнерові Курочкіну медіа холдингу не заплатив жодної копійки податків (а це багато мільйонів доларів). Більше того, він разом з Курочкіним, за допомогою шахрайських махінацій, поцупили в українського державного банку 160 млн. доларів США!

Все це було добре відомо Порошенкові, перед призначенням його на посаду глави адміністрації. Порошенко і Лож кін були і напевно і далі залишилися бізнес-партнерами. Як і Ложкін, Порошенко теж не любить сумлінно сплачувати податки в Україні. Саме в Україні, бо в Росії, де його бізнес особливо бурхливо розвивається, там він акуратно сплачує податки, які потім включаються у фінансування російських агресорів в Україні. Наведені тут факти добре відомі багатьом нардепам, але вони мовчать, як в рот води набрали.

Може хтось думає, що глава адміністрації президента – виключно справа Президента. З цим можна було б погодитися, якби Порошенко призначав Ложкіна на посаду в корпорації Рошен. Але тут мову ведемо про голову канцелярії Президента України. Через руки цього посадовця проходить вся таємна державна інформація!

Ось чому мені страшно, коли на таких важливих державних посадах опиняються особи з такими моральними і політичними характеристиками. Це тільки два приклади. Мені невідоме жодне кадрове призначення Порошенка, яке можна вважати позитивним.

Окремо треба наголосити на небажанні Порошенка здійснювати реформи в Збройних силах України. Очевидно, що бізнесові інтереси Порошенка штовхнули його на шлях змови з Путіним і торгівлю інтересами України. Для мене це є очевидним, бо підтверджується послідовною поведінкою Порошенка, який штовхає Україну до катастрофи.

Насамперед – це його зумисна цинічна брехня про російську війну проти України, яку він вперто, цинічно називає АТО, чим допомагає розповсюдженню путінської брехні у світі і сповільнює нарощення санкцій проти Росії.

Це його безперервні так звані численні перемир’я , які паралізували українських військових і, навпаки, сприяли безперешкодному нарощуванню росіянами на нашій території свого потенціалу в живій силі і озброєннях, а також допомагають проводити у вигідній формі військові дії: в односторонньому порядку, методично вести обстріл зі всіх можливих видів озброєння, винищуючи наших військових, яким було заборонено вести адекватні військові дії.

Це явна відмова Порошенка захищати наш кордон. Стверджую, що така можливість була і є. По всіх військових колонах, які перетинали наш кордон потрібно вести нищівний артилерійський обстріл.

Нарешті, допущення численних, так званих котлів оточення, які закономірно призводили до поразок з численними жертвами. До яких, в першу чергу, призвело бездарне військове та політичне керівництво. Порошенко не бажає очистити Генштаб і МЗС від бездарних, корумпованих і агентурних кадрів. Вперто тримає на посаді начальника Генштабу Муженка, який вже давно повинен би відповідати перед трибуналом, за свою злочинну діяльність і сотні смертей кращих наших військових. Проте, Президент більше боїться українських патріотів ніж російських агресорів.

Він вперто намагається дотримуватися згубної капітулянтської політики, повторюючи як мантру: розв’язання конфлікту на Донбасі можливо лише у мирний спосіб. Це сіє деморалізацію в суспільстві і серед військових.
А як пояснити вперту відмову Порошенка вводити воєнний стан у найбільш вразливих для російського агресора територіях? А це – Чернігівська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська та Одеська області. Я вже пишу про це не перший раз, але минуло вже більше 10 місяців з початку війни, а віз і далі на тому ж місці.

Україна давно повинна була б розірвати дипломатичні відносини з РФ, (що і зараз треба зробити, оскільки Росія продовжує агресію проти України і окупувала значні території в Криму і на Донбасі), негайно скасувати закон про вільну економічну зону в Криму і розпочати всеосяжну блокаду Криму.

Замість належним чином відстоювати національні інтереси України (рішучий і добре організований військовий опір і активна дипломатична діяльність по визнанню в світі Росії агресором, яка веде війну проти України, а не пасивно мовчати, коли у світі, з подачі Росії, багато хто сприймає цю війну як внутрішньо український конфлікт) Порошенко став на шлях поступової капітуляції, погодившись з планом Путіна у вигляді так званих мінських домовленостей, за якими українська сторона відмовляється від суверенітету над частиною нашої території і легітимізує російські бандформування та дозволяє Росії втручатися у наші внутрішні справи.Це відверта зрада України.

Нехай читач не дивується, що я пишу більше про Президента. Власне я пишу про те, що мусів би зробити парламент, аби змусити Порошенка відмовитися від зрадницької політики. Нажаль,цього не відбувається, бо ВРУ перетворилася в жахливо непрофесійне, політично безвідповідальне зборище, яке доруйновує зародки парламентаризму і сприяє ганебній, зрадницькій політиці Порошенка.

Зелене світло для діяльності підривних структур Медведчука, оберігання олігархічно-мафіозної системи, статус найбільшого сприяння для потрапляння до парламенту п’ятої колони і негласний політичний і юридичний імунітет для них – яскраве підтвердження такої політики Порошенка. Зрадницька політика Порошенка і безвідповідальність парламенту провокують неконтрольований суспільний вибух.

Водночас, хочу ще раз нагадати депутатам, що своєю бездіяльністю (ухиляння від вирішення першочергових проблем, а саме, в безпековій сфері і є злочинною бездіяльністю) вони стають співучасниками у зраді України.

На остаток застерігаю депутатів від виконання чергового пункту зради. Маю на увазі заяву Порошенка, що він звернеться до ВРУ, щоб депутати визначили «межі регіонів з особливим статусом в Донецькій і Луганській областях». Не хотілось би, аби депутати в черговий раз зганьбилися.

Панове депутати! Замість йти на зрадницькому повідку Порошенка, негайно ухвалюйте Закон про тимчасово окуповані Російською Федерацією території Донецької і Луганської областей!
Зрештою такий Закон мав би бути ухвалений одним з перших, відразу після виборів. Може хоч тепер депутати одумаються і повернуть хоч часточку боргу Україні!

Київ, 16 березня 2015 року

Правозахисник, політв’язень совєтських концтаборів,
депутат ВРУ трьох скликань, Герой України Степан Хмара