. коли твій особистий простір порушують таким чином - це неприємно. у мене є друга сигнальна система, тому я обернулася і сказала про це. сказала, як виявилося, бухому мудаку, за параметрами рази в 3-4 мене перевершуючому. і знаєте, що він зробив？ правильно, він почав спочатку на мене кричати, потім зайшов за мною у вагон, штовхнув і продовжив кричати, що я “тупа ніщєбродка”, якій треба все саме так і пояснювати. при цьому у вагоні повно людей, ніхто не реагує. а коли якийсь чоловік сказав йому заспокоїтися, цей мудак обенувся до нього і солодкавим голоском “та то одна дєвочька, то я їй пояснюю”. і знаєте що？так, той мужик кивнув ніби все це в межах норми! а мудак-шкаф обернувся до мене і знову почав кричати.
і можна мільйон разів казати йому у відповідь, що розпускати руки й зачіпати інших людей не можна і тд, але яка різниця, якщо він уже вирішив, що на тебе треба наїхати？
яка різниця, що ти не “тупа ніщєбродка” - якщо на тебе кричить такий мудак 200-100-200, ти починаєш плакати. ти їдеш на ескалаторі, на довгому ескалаторі з найглибшої в світі станції, і довго плачеш, аж поки він не закінчиться.
у мене вперше такий випадок: на мене наїхали, а я не змогла поставити на місце. не тому, що я злякалася або нічого не робила - а тому, що всі мої дії й ігнорування не дали результату. реально вперше це не дало результату при тому, що колоритні персонажі мені траплялися часто.
і ти живеш собі у своєму колі феміністок і профеміністів, ліберальних і вихованих людей, а потім спускаєшся у метро і якийсь мудак дозволяє собі поводитися з тобою, як з порожнім місцем. просто через те, що в плані фізичної сили він мене міг би одним ударом вирубити. і я на 100% впевнена, що іншому такому мудаку 200-100-200 він би такого не сказав. бо той би вдарив у відповідь - і це було б його, зрозумілою мовою.
це я до чого. я вперше в житті не знаю, що з цим відчуттям робити. і як узагалі на це реагувати. бо це ж може повторитися в будь-який момент і я все одно не знатиму, що з цим робити. а хтось знає взагалі？мабуть, єдиний варіант - носити з собою молоток/ніж/газовий балончик. але як би мені хотілося жити в суспільстві, де жодна з цих речей не потрібна, щоб почуватися захищеною людиною з правами й особистим простором.
порадьте, який балончик з собою носити про всяк випадок, а？
і можна мільйон разів казати йому у відповідь, що розпускати руки й зачіпати інших людей не можна і тд, але яка різниця, якщо він уже вирішив, що на тебе треба наїхати？
яка різниця, що ти не “тупа ніщєбродка” - якщо на тебе кричить такий мудак 200-100-200, ти починаєш плакати. ти їдеш на ескалаторі, на довгому ескалаторі з найглибшої в світі станції, і довго плачеш, аж поки він не закінчиться.
у мене вперше такий випадок: на мене наїхали, а я не змогла поставити на місце. не тому, що я злякалася або нічого не робила - а тому, що всі мої дії й ігнорування не дали результату. реально вперше це не дало результату при тому, що колоритні персонажі мені траплялися часто.
і ти живеш собі у своєму колі феміністок і профеміністів, ліберальних і вихованих людей, а потім спускаєшся у метро і якийсь мудак дозволяє собі поводитися з тобою, як з порожнім місцем. просто через те, що в плані фізичної сили він мене міг би одним ударом вирубити. і я на 100% впевнена, що іншому такому мудаку 200-100-200 він би такого не сказав. бо той би вдарив у відповідь - і це було б його, зрозумілою мовою.
це я до чого. я вперше в житті не знаю, що з цим відчуттям робити. і як узагалі на це реагувати. бо це ж може повторитися в будь-який момент і я все одно не знатиму, що з цим робити. а хтось знає взагалі？мабуть, єдиний варіант - носити з собою молоток/ніж/газовий балончик. але як би мені хотілося жити в суспільстві, де жодна з цих речей не потрібна, щоб почуватися захищеною людиною з правами й особистим простором.
порадьте, який балончик з собою носити про всяк випадок, а？
Немає коментарів:
Дописати коментар