А сказав Святослав Вакарчук наступне:
Чому Україні потрібні зміни?
Чому Україні потрібні зміни?
Чому нам потрібні зміни і для чого нам потрібні зміни? Є таке усталене слово «система». Нам потрібно змінювати систему.
Що таке система? Це політики, які керують нами. Це правила, які усталені, на жаль, не нами з вами, але за якими ми зараз змушені жити. Система – це великий пост-гоббсівський Левіафан, який живе своїм життям, але змушує нас підлаштовуватися під себе.
Що характеризує цю систему найбільше? Слово «страх». Вона боїться всього на світі. Вона боїться своїх виборців. Вона боїться втратити гроші, які були вкрадені. Вона боїться міжнародних організацій – Міжнародного валютного фонду чи Світового банку. Вона боїться Америки, вона боїться Росії, вона боїться Китаю, вона боїться Євросоюзу, вона боїться всіх. Але найбільше вона боїться вас. Тому що ви справжні, тому що ви мудрі, тому що ви – вільні.
І ви маєте знати і відчувати цей страх. І ви маєте стати мисливцями за нечесністю, мисливцями за безвідповідальністю, мисливцями за корупцією, мисливцями за архаїчним бажанням триматися за все погане. Ви маєте стати мисливцями і маєте відчувати страх цієї жертви, за якою ви полюєте. Тому що ніщо так не надихає, не надає успіху мисливцю, як страх жертви. Нехай вони знають, що ви знаєте, що вони вас бояться. Нехай вони знають, що ви знаєте, що вони мають піти.
Ви маєте прийти на їхнє місце
Ви маєте прийти на їхнє місце. Вони відчувають це кожного дня. Подивіться, як вони маніпулюють всіма нами на телебаченні. Подивіться на те, що вони пишуть в інтернеті і ЗМІ…
Кожного другого дня до нас звертаються надійні і порядні люди, які розказують нам, яка величезна кількість брехні і маніпуляцій, «чорного» піару й інших брудних методів використовується проти тих людей, які є найдостойшнішими людьми в цій країні, проти тих людей, які хочуть щось зробити, проти тих людей, які борються з цією системою. І про мене там є. Я хочу сказати, що мене це не злякає. Це тільки підсилює мою впевненість, що те, що я роблю, є правильним…
Ви як мисливці проти системи маєте вцілити в неї і знищити її для того, щоб більше ніколи вона не роз’їдала як рахова пухлина цю багатостраждальну країну, яка заслуговує на зовсім інші речі. Цей талановитий народ так багато страждав, цей талановитий народ так багато використовували, цей талановитий народ так багато разів був маніпульований, що вже настав час сказати: досить.
Інтер (льовочкін) - промосковський
«Україна» (Ахмєтов) - промосковський
Нюсван (Медведчук) - промосковський
112 (Медведчук) - промосковський
ICTV (Пінчук) - помірковано промосковський
«Україна» (Ахмєтов) - промосковський
Нюсван (Медведчук) - промосковський
112 (Медведчук) - промосковський
ICTV (Пінчук) - помірковано промосковський
1+1 (Коломойський) - нейтральний
«Прямий» (Кононенко) - нейтральний
П‘ятий (Порошенко) - ні риба ні м‘ясо
«Прямий» (Кононенко) - нейтральний
П‘ятий (Порошенко) - ні риба ні м‘ясо
Жодного виразно українського національного телеканалу. На які результати виборів ви сподіваєтеся?
Репліка із залу:
2017 В ЕС 14,3% молодых людей (от 18 до 24 лет) не работают и не учиться. В Италии таких 25,7%, в Германии 8,6%
Сходили на лекцію британського історика Ніла Фергюсона «Площа та вежа: мережі, ієрархії, інновації та революція». Там він аргументовано пояснив, що ієрархічна система влаштування суспільства нікуди не зникає і в соцмережах, як би нам не ввижалося інше. Лише раніше знайти незнайому людину можна було через шість кроків (знайомий знайомого знайомого... знає ту людину), то тепер -- за три з половиною.
Лекція виглядала переконливо, доки лектору не поставили запитання зі словом "віра". У відповіді на нього він висловив думку, що у віртуальності, у соцмережах, які пожирають наш час, ми бездушні, очевидно закликаючи всіх дискувати в парку, а не в тредах. Що реальність краща за фейсбук -- це інтуїтивно зрозуміло. От тільки неясно, як науковець, який мав би апелювати до наукової картини світу, аргументувати, покликатися на статистику, дослідження, раптом перемикається на релігійну картину світу та мислить у її межах, і тут уже навіть не так принципово, що в рамках соцмереж він позбавляє нас душі, у яку більшість присутніх таки вірить. Я покрутила цю думку, згадавши, що нейробіолог Костянтин Анохін називає душею властивість людського мозку, свідомість. Але ні, не працює. Потім я уявила, як мій університетський викладач історії каже, що якась там держава перемогла у війні, бо всі до одного воїни вірили в Бога, і всі жінки молилися за своїх чоловіків. Також уявила, як студенти втікають з такої лекції. Чи має право Фергюсон на суб'єктивну думку? Так, має. Але цю думку нормально озвучувати в кафе друзям, а не на форумі. Чи говорив він метафорично? Можливо. Але від істориків чекають аргументів, а не метафор, тому теж не ок. Після цієї відповіді втікла, тому не знаю, чим там усе закінчилося.
На мою думку, наука має оперувати науковими поняттями, коли вона не може цього робити, вона перестає бути наукою.
Хоча з іншого боку, може, історія -- це не наука? Можливо, це все ж частина літератури? А що? Нарація плюс ідеологія. Хороша література теж, між іншим, є ідеологічною, бо хоче чи ні, а поширює цінності певної ідеології.
Хоча з іншого боку, може, історія -- це не наука? Можливо, це все ж частина літератури? А що? Нарація плюс ідеологія. Хороша література теж, між іншим, є ідеологічною, бо хоче чи ні, а поширює цінності певної ідеології.
Не стало Наума Коржавина. Я когда-то брал у него интервью, вот несколько цитат.
- Либеральная интеллигенция в девяностые стремилась к нормальным вещам: свободе слова, частной собственности. Но она забыла, зачем все это нужно. Идея была простая: наступит демократия и всем станет хорошо. С чего это вдруг? С таким же успехом можно заменить слово «демократия» на слово «коммунизм». Все-таки ужасна эта слепая вера в идеи, даже в хорошие. Частная собственность ведь не рай. Без нее нельзя, как нельзя без нормального пищеварения. Но есть же и другие органы. Есть, в конце концов, еще и душа…
- Окружающий мир не столь благостен, как казалось во время перестройки. Его интересы не совпадают с интересами России. Не надо было идеализировать Запад в свое время. А сегодня не надо его демонизировать.
- Героизм велик, когда вынужден. Стремиться к нему — верх глупости.
- Интеллигенция должна отвечать за свои мысли и решения. Просто в силу своего статуса, своей профессии. Если ты рабочий, крестьянин или инженер - ладно. Но интеллигенту не может НАДОЕСТЬ! Что за детский сад! Как можно поддаваться настроениям? Не понимаю. Если ты пытаешься влиять на общественное мнение, так влияй, а не поддавайся ему.
- Нынешних литераторов не очень-то волнует окружающая их жизнь. Писатель замкнулся в самом себе. По моим наблюдениям, это началось еще с Бродского. Его отношение к жизни пагубно сказалось на русской литературе и на нем самом. Там было много культурных аксессуаров, но мало жизни. Стихи должны объяснять читателю что-то про него самого, а не про то, какой гениальный у них автор. Гениальность автора — катастрофа для литературы.
- Чекисты были такими же, как мы. Дело их подлое, но не они же его придумали. Им поручили меня запузырить, и они это поручение выполнили. Не осталось у меня к ним ненависти. Что они, по своей воле, что ли? Ненависть была и остается — к системе.
- Никакой террор невозможен без пропаганды. Это как наркоз. Благодаря ему ни жертвы, ни палачи не сознают, что творят. Действуют как во сне.
Київський поет, редактор журналу ШО Олександр Кабанов пише "переляканий" текст:
Київський поет, редактор журналу ШО Олександр Кабанов пише "переляканий" текст:
вот. новое еще
* * * *
Я из киева не бежал, я из харькова не летел,
конституцию уважал, проституцию расхотел,
мне приснился трамвай шестой –
черный, мертвый, как сухостой,
он лежал на пути во львов, как буханка чужих хлебов.
* * * *
Я из киева не бежал, я из харькова не летел,
конституцию уважал, проституцию расхотел,
мне приснился трамвай шестой –
черный, мертвый, как сухостой,
он лежал на пути во львов, как буханка чужих хлебов.
Над виском прогудит пчела: из грядущего – во вчера,
в скотобойню ведут вола наши ляхи и немчура,
видишь рощу бейсбольных бит, а под ней – пирамиду тел,
я под марьинкой был убит и в одессе с тобой сгорел.
в скотобойню ведут вола наши ляхи и немчура,
видишь рощу бейсбольных бит, а под ней – пирамиду тел,
я под марьинкой был убит и в одессе с тобой сгорел.
О героях своих скорбя, украинцы ушли в себя,
и на кладбищах смотрят вниз - им не нужен такой безвиз,
будет время для гопака, будет родина, а пока -
украина моя пуста, даже некого снять с креста.
и на кладбищах смотрят вниз - им не нужен такой безвиз,
будет время для гопака, будет родина, а пока -
украина моя пуста, даже некого снять с креста.
24.06.2018
Тарас Березовец пише:
22 июня 1941 года стал днём позора для Советского Союза и Красной Армии. В то время, когда вся Европа, начиная от Польши, Чехословакии и заканчивая Югославией и Грецией, была охвачена пожаром Второй Мировой войны, СССР, имея в запасе целых 2 (!) года с 1 сентября 1939 года, оказался полностью не готов к началу войны с нацистской Германией. Генштаб Красной Армии, разведка и политруководство СССР проспало подготовку Третьего рейха к нападению на Советский Союз. Поэтому нынешняя РФ как правопреемница СССР, должна в первую очередь не отмечать начало мифической ВОВ, а провести заочный суд над руководством СССР во главе с Иосифом Сталиным, виновном в смерти свыше 40 млн своих граждан. Что в конечном итоге и произойдёт после крушения режима Владимира Путина.
Відповідь:
Так, Тарас, будь чесним, ти знаєш, що Радянський Союз з фашистами дерибанив Польщу ще в 1939 році,Радянський Союз влітку 1941 році був соучасником світової війни на стороні Гітлера, ще тисячі вагонів із залізом та зерном переправляв в Германію, А це було мало для супер-планів Гітлера, так з
😎нахабнілий Адольф наказав "вождя-подєльника" тобто товаріща Сталіна за "оскорблєніє честі та гордості фюрера" приструнити. А після нападу на Радянський Союз друг Адольфа, тобто товаріщ Сталін - сім днів не знав, що говорити та що робити- реально лохонувся на фюрері.
Тарас Березовец пише:
22 июня 1941 года стал днём позора для Советского Союза и Красной Армии. В то время, когда вся Европа, начиная от Польши, Чехословакии и заканчивая Югославией и Грецией, была охвачена пожаром Второй Мировой войны, СССР, имея в запасе целых 2 (!) года с 1 сентября 1939 года, оказался полностью не готов к началу войны с нацистской Германией. Генштаб Красной Армии, разведка и политруководство СССР проспало подготовку Третьего рейха к нападению на Советский Союз. Поэтому нынешняя РФ как правопреемница СССР, должна в первую очередь не отмечать начало мифической ВОВ, а провести заочный суд над руководством СССР во главе с Иосифом Сталиным, виновном в смерти свыше 40 млн своих граждан. Что в конечном итоге и произойдёт после крушения режима Владимира Путина.
Відповідь:
Так, Тарас, будь чесним, ти знаєш, що Радянський Союз з фашистами дерибанив Польщу ще в 1939 році,Радянський Союз влітку 1941 році був соучасником світової війни на стороні Гітлера, ще тисячі вагонів із залізом та зерном переправляв в Германію, А це було мало для супер-планів Гітлера, так з
😎нахабнілий Адольф наказав "вождя-подєльника" тобто товаріща Сталіна за "оскорблєніє честі та гордості фюрера" приструнити. А після нападу на Радянський Союз друг Адольфа, тобто товаріщ Сталін - сім днів не знав, що говорити та що робити- реально лохонувся на фюрері.
Немає коментарів:
Дописати коментар