субота, 18 квітня 2015 р.

грецький неадекват

Що робить Камменос? Він не відповідає на поставлене запитання. Замість цього він говорить про Крим. «Грецьке населення в Криму піддалося нападкам з боку фашистського уряду України, і захистом для грецьких сімей там стала присутність російських сил». Зрозуміло, що ця заява не має нічого схожого з реальністю – тому що новий уряд України, як би там не називав його міністр, не контролював Крим жодного дня. Але Камменос вимовляє ці слова. І журналіст – здивований не менше нашого – просить його уточнити оцінку українського уряду. Камменос повторює: фашистський. А заодно і пояснює, як греки в Криму могли бути дискриміновані: «у грецького населення в Криму завжди були тісні зв’язки з місцевим російськомовним населенням». І ці заяви – в дусі Камменоса. Це – не російська пропаганда. Це – грецька популістська пропаганда.
І нам не потрібно робити вигляд, що її немає. Навпаки, потрібно вимагати від партнерів Камменоса по коаліції дезавуювати його висловлювання не на рівні посла в Україні, а на рівні МЗС і уряду. Потрібно заявляти офіційний протест і викликати посла, а не задовольнятися його поясненням, що міністр не міг такого сказати. Звичайно, міг. А не міг – нехай сам це доведе.


Ця людина залишила власну партію – «Нову демократію» і створила новий партійний проект після того, як стала фігурантом цілої низки скандалів і кримінальних справ, пов’язаних із корупцією та мафіозними розбірками. Він публічно образив колишнього міністра закордонних справ Німеччини Гвідо Вестервелле через обставини особистого життя дипломата. Він публічно закликав вбити мера одного з міст на Халкідікі. Він проходить у кримінальній справі за фактом володіння величезною яхтою, зареєстрованої, зрозуміло, в офшорі, щоб уникнути податків. Він подав до суду на блогера, який помітив, що цей старіючий бонвіван фарбує волосся. Він виступає з ксенофобськими заявами так часто, що їх вже перестали помічати. Він розпалює ворожнечу між Грецією і Туреччиною. Він приятелює із Кремлем вже давно – як і багато керівників правих антиєвропейських ксенофобських партій континенту. І до того ж, він не хотів бути міністром оборони – він хотів бути міністром морського флоту, щоб отримати доступ до справжніх грошей. Але ліві з партії «Сіріза», які взяли його в коаліцію, не віддали хлібне місце.

Немає коментарів:

Дописати коментар