АРТЕМ ЧЕХ: Нарешті я отримав зарплатню.

АРТЕМ ЧЕХ: Нарешті я отримав зарплатню. 4120 грн. 64 коп. Це за червень і липень. Щоправда, спеціальна ощадівська картка військового списала з мене 6 грн. за якісь послуги. Хоча тітонька у гайсинському відділенні обіцяла, що всі послуги безкоштовні (ну, для військових у нас все безкоштовне).
Два місяці служби, і я можу заплатити за квартиру.Щоправда, за місяць))))
Зрештою, для певних бійців це - гроші. Деякі солдати розповідали мені про, в принципі, нормальні зарплати у півтори тисячі. Мало, але на все необхідне вистачає (???). Інші бійці звикли отримувати 7-10 тисяч, і для них зарплати військового вистачає на тиждень: сигарети, кредит від приватбанку, якісь продукти...

Взагалі, за моїми спостереженнями, солдати не надто економні. Не всі, але більшість. Тобто я, знаючи, що маю 2000-2300 на місяць, намагався б якось економити і навіть відкладати (скажімо, на дорогу додому у разі відпустки або звільнення). Ну, там сигарети, кава, мило, станки для гоління, шкарпетки... харчування - на польовій кухні. Але ось ця неекономна більшість, особливо питуща, може спустити свою зарплату за вечір. Увійти в кураж, купити ящик якогось Рево, добре відпочити в кабаку, придбати якусь непотрібну хуйню, а потім цілий місяць клянчити цигарки. Саме ці спостереження трохи зменшили мій запал і бажання допомагати своїм хлопцям. Не всім, звичайно, але більшості. Ну, хочеш - пробухай увесь свій солдатський капітал, але потім, коли замерзнеш восени або коли розваляться берці і розповзеться форма - не ний.
В моєму відділенні якось так жартома склалося, що я став фінансистом. Виділяю на ті чи інші потреби спільні (волонтерські) кошти, намагаюся економити та постійно повторюю: економіка має бути економною.

І от тепер я нарешті отримав зарплату. З неї я виділю, 2100 грн. і спробую поставити експеримент: прожити на них місяць (зазвичай я витрачаю значно більше).
Шкода лише, що у мене все є. І навіть більше.