НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ

Розділ 5. НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ

5.1. Загальні положення

193. Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника всіма засобами, які є в наявності, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів у глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, військової техніки, намічених районів (рубежів) місцевості.

Використовуючи результати вогневого ураження противника, взвод (відділення, танк) повинен вести наступ із повним напруженням сил, у високому темпі, безупинно, вдень і вночі, у будь-яку погоду і в тісній взаємодії штатних, доданих, підтримуючих і сусідніх підрозділів і знищити противника, який обороняється. Це досягається вмілим застосуванням усіх наявних сил і засобів, своєчасним використанням результатів вогневого ураження противника, швидким подоланням загороджень і вмілим поєднанням дій у бойовому і передбойовому порядках із широким використанням способів пересування на полі бою і захопленням з ходу рубежів (об’єктів), широким застосуванням маневру вогнем, умілим використанням місцевості для маневру підрозділами з метою швидкого виходу у фланги і тил противнику, проведенням рішучих атак, своєчасним і постійним уточненням (постановкою) завдань підрозділам і забезпеченням їх під час бою.

У залежності від завдання, яке виконується, характеру місцевості, дій противника й інших умов обстановки механізований взвод (відділення) може наступати в пішому порядку (взимку на лижах), на БМП (БТР) або десантом на танках.

Наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ взводу (відділення, танка) на противника, який обороняється, здійснюється із положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

194. Механізований (танковий) взвод наступає у складі роти, а в резерві батальйону, в штурмовій групі і у розвідці може діяти самостійно. Механізований взвод, крім того, може діяти в передовій групі ТакПД, у складі його головних сил або окремо, під час виконання спеціальних завдань.

Танковий взвод, механізований взвод на БМП і протитанковий взвод у повному складі або окремими машинами (комплексами) можуть виділятися для знищення вогневих засобів противника, які спостерігаються, стрільбою прямою наводкою в ході вогневої підготовки атаки.

Взвод наступає на фронті до 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку – на фронті до 50 м.

195. Бойове завдання механізованого (танкового) взводу (відділення, танка) у наступі включає об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. В окремих випадках, коли перед фронтом наступу противник не розвіданий, під час постановки бойового завдання по радіо, при наступі в лісі, а також в інших особливих умовах взводу (відділенню, танку) може бути вказаний тільки напрямок атаки або напрямок продовження наступу.

Об’єктом атаки механізованого (танкового) взводу (відділення, танка), як правило, є жива сила в окопах або в інших фортифікаційних споруда, а також танки, гармати, протитанкові ракетні комплекси, кулемети й інші вогневі засоби противника, які розташовані в першій траншеї і у найближчій глибині перед фронтом наступу взводу (відділення, танка).

Напрямок продовження наступу взводу (відділення, танка) визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання роти (оволодіння об’єктом атаки взводу).

З оволодінням визначеним об’єктом атаки взвод (відділення, танк) продовжує безупинний наступ у зазначеному напрямку, під час якого йому ставиться нове бойове завдання.

196. Протитанковий взвод (протитанкове відділення механізованої роти на БТР) призначений для боротьби з танками й іншими броньованими об’єктами противника, прикриття висування і розгортання рот першого ешелону, введення в бій другого ешелону (резерву), відбиття контратак противника, прикриття проміжків і відкритих флангів. Крім того, він може залучатися для знищення вогневих засобів у відкритих або закритих фортифікаційних спорудах, а в окремих випадках – і бойових вертольотів противника, які діють на незначних висотах.

Гранатометний взвод призначений для ураження живої сили і вогневих засобів противника в окопах (траншеях і за складками місцевості) і поза укриттями, а також для відбиття контратак противника і прикриття проміжків і відкритих флангів.

Протитанковий і гранатометний взводи, як правило, залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і застосовуються на напрямку головного удару, а в деяких випадках, у залежності від умов обстановки, вони можуть у повному складі або відділеннями придаватися ротам першого ешелону.

Гранатометному і протитанковому взводам (відділенню) у наступі вказуються цілі для ураження, напрямок стрільби і вогневі рубежі, напрямок наступу (порядок переміщення під час бою), а також рубежі вогневих позицій.

Рубежі вогневих позицій призначаються для виконання завдань під час вогневої підготовки атаки, для підтримки атаки підрозділів першого ешелону, під час введення в бій другого ешелону, під час відбиття контратаки і прикритті флангів і стиків. Рубежі вогневих позицій можуть призначатися завчасно під час підготовки до наступу або безпосередньо в ході його ведення. Вони повинні забезпечувати ведення вогню на максимальну дальність, можливість маневру вогнем і безупинну вогневу взаємодією із підрозділами (бойовими групами, танками й іншими вогневими засобами), які наступають.

197. Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає в пішому порядку може будуватися в одну або дві лінії. При діях в одну лінію він складається з бойових порядків відділень (бойових груп) з інтервалами між ними до 50 м, групи управління і вогневої підтримки, що діє за ними на віддаленні до 50 м, і засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу.

Під час наступу в дві лінії одне з відділень, група управління і вогневої підтримки діють за бойовими порядками відділень першої лінії на віддаленні до 50 м і виконують завдання щодо підтримки (прикриття) відділень першої лінії при подоланні загороджень, атаці противника і в ході наступу; знищення противника в траншеї; відбиття раптового нападу противника з флангу, а також може використовуватися для заміни відділень першої лінії, які зазнали втрат від вогню противника; здійснення маневру й атаки противника у фланг і тил та виконання інших завдань.

Група управління і вогневої підтримки взводу призначена для управління підрозділами і вогнем у ході наступу, підтримки (прикриття) відділень під час подолання загороджень під час атаки, знищення вогневих засобів, а також знищення противника, який знаходиться в траншеях або намагається залишити їх, відбиття у взаємодії з механізованими відділеннями й іншими вогневими засобами контратак противника і виконання інших завдань. Звичайно вона створюються у складі: обслуга кулемета, снайпер .спостерігач, 1-2 зв’язкових, До її складу, крім того, включається додані вогневі засоби, Управління групою здійснюється командиром взводу. Вона діє за підрозділами (бойовими групами), які наступають на віддаленні до 50 м або, в деяких випадках, безпосередньо в бойовій лінії.

БМП (БТР) у залежності від обставин і рішення командира взводу можуть діяти разом із відділеннями, у складі груп вогневої підтримки або маневреної групи (групи бойових машин – ГрБМ).

Спостерігач, який призначається у взводі, веде спостереження за противником, за результатами вогню, за діями танків і доповідає результати спостереження командиру взводу. Він розташовується в 3-10 м перед командиром взводу або біля нього. При переміщенні командно-спостережного пункту спостерігач пересувається першим у район, який визначив командир взводу.

Зв’язковий командира взводу спостерігає за сусідами, за положенням і сигналами командирів механізованих відділень, доданих і підтримуючих підрозділів, які знаходяться перед командно-спостережним пунктом. Він передає, за розпорядженням командира взводу, його накази встановленими сигналами або голосом, стежить за дотриманням вимог маскування особами, які прибувають на командно-спостережний пункт. Зв’язковий розташовується в 3-6 м від командира взводу і при всіх його пересуваннях пересувається разом із ним.

Другий зв’язковий спостерігає за діями БМП (БТР), за доданими і підтримуючими засобами, які знаходяться за командно-спостережним пунктом, за діями санітара-стрільця і підношувачів боєприпасів, а при відсутності радіозв’язку – і за сигналами командира роти. Він розташовується в 3-6 м за командиром взводу в укритті, що дозволяє непомітно для противника подавати сигнали в тил. При переміщенні командно-спостережного пункту він пересувається останнім, не припиняючи спостереження за сигналами командира роти.

198. Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає на БМП (БТР), і танкового взводу складається з лінії бойових машин з інтервалом між ними до 100 м і засобів посилення, які діють у бойовій лінії або за нею.

Під час наступу положення відділень (танків) у бойовій лінії може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

Бойовий порядок гранатометного і протитанкового взводів, які діють у пішому порядку в повному складі, складається з бойових порядків відділень з інтервалом між ними до 50 м, а під час дій на БМП (БТР) – бойова лінія машин з інтервалом між ними до 50 м у гранатометному взводі і у протитанковому взводі до 150 м.

Лінійне розміщення вогневих засобів протитанкового взводу в бойовому порядку недопустимо.

199. Бойовий порядок механізованого відділення, яке наступає в пішому порядку, складається з бойової лінії з інтервалом між солдатами 6-8 м (8-12 кроків), та БМП (БТР) (за наявності у командира відділення засобів зв’язку), яка діє за бойовою лінією відділення на віддаленні до 300 м, на її фланзі або безпосередньо в бойовій лінії. Для зручності ведення вогню і кращого використання місцевості (місцевих предметів) солдати в бойовій лінії можуть висуватися вперед або зміщатися вбік, не порушуючи загального фронту наступу і не заважаючи діям сусідів.

Для ведення бою в траншеях, ходах сполучення, у місті, лісі і горах, під час виконання завдань у глибині оборони противника, а також для кращої взаємодії у відділенні завчасно перед наступом можуть створюватися бойові групи (“двійки” та “трійки”). При цьому інтервал між бойовими групами (“двійками” та “трійками”) може бути 15-20 м, а між солдатами – 3-5 м. Під час ведення наступу на місцевості, яка забезпечує вогневу підтримку між бойовими групами, вони переміщаються по черзі під прикриттям вогню тактичних груп, які вже висунулися на вказаний командиром відділення рубіж. Після зайняття рубежу бойова група готується для ведення вогню і прикриває висування групи (“двійки”, “трійки”), яка залишилася. БМП (БТР) діє за відділенням на віддаленні до 300 м, у проміжках бойових порядків або на одному з його флангів.

З метою підвищення ефективності виконання завдань у наступі відділення може діяти також тактичними групами, які за своїм призначенням можуть бути маневреною (розгородження) і вогневою.

Маневрена група призначена для оволодіння об’єктом атаки, знищення противника в траншеї (очищення траншеї), здійснення маневру для виходу у фланг і тил противнику, закріплення досягнутого рубежу і виконання інших завдань. У деяких випадках вона буде проробляти проходи у мінно-вибухових і невибухових загородженнях, виконуючи функції групи розгородження. Командиром групи, як правило, призначається старший стрілець.

Вогневу групу очолює командир відділення. Вона призначена для прикриття дій маневреної групи, знищення живої сили і вогневих засобів противника на об’єкті атаки і на його флангах, заборони підходу (маневру) противника до об’єкта, який атакується, позбавлення противника можливості надання допомоги своїм вогнем тим, хто обороняється, й атаки його на вказаному об’єкті спільно з маневреною групою.

При наступі відділення тактичними групами вони можуть діяти в лінію, уступом вправо (вліво) або в дві лінії (одна за одною). У всіх випадках інтервал між групами може бути 25-30 м, дистанція – 30-50 м, а солдати в групі діють спільно або на віддаленні 3-5 м між собою. БМП (БТР) може діяти за тактичними групами на відстані до 300 м, у проміжках між ними, на одному з флангів відділення або входити до складу однієї з груп.

Бойовий порядок гранатометного і протитанкового відділень, які діють у пішому порядку, складається з обслуг, розгорнутих по фронту з інтервалом між гранатометами 10-20 м, між протитанковими керованими ракетними комплексами – не менше 15 м, і БМП (БТР).

200. Механізованому взводу, у залежності від умов обстановки і завдання, яке виконується, може додаватися протитанкове, гранатометне, пара вогнеметників (обслуга) й інші вогневі засоби, а під час наступу в місті, в якості штурмової групи, взводу можуть додаватися, крім того, танки, гармати, переважно самохідні, міномети і інженерно-саперне відділення (саперне) з підривними зарядами.

Танковому взводу може надаватися механізоване відділення.

Засоби посилення механізованого взводу призначені для знищення і подавлення живої сили і вогневих засобів противника, які перешкоджають просуванню взводу або контратакують його.

Інженерно-саперний підрозділ використовується для ведення інженерної розвідки, пророблення проходів у загородженнях, підриву фортифікаційних споруд, будинків і об’єктів разом із противником, що їх обороняє.

201. Наступ з ходу взвод здійснює у складі роти з вихідного району у місці, що вказує командир роти, у якому здійснюється підготовка до наступу. У вихідному районі взвод розташовується приховано, у постійній готовності до відбиття можливого нападу противника, для чого обладнуються фортифікаційні споруди.

З метою організованого висування, розгортання в бойовий порядок і проведення одночасної атаки переднього краю противника призначаються: маршрут висування, вихідний пункт, рубежі (пункти) розгортання, рубіж переходу в атаку і рубіж безпечного віддалення, рубіж спішування за умов атаки в пішому порядку.

Висування до рубежу і розгортання у взводні колони взвод, як правило, здійснює в складі роти. Рубіж розгортання у взводні колони призначається, по можливості, за складками місцевості, у 2-3 км від переднього краю оборони противника, а на відкритій місцевості і на більшому віддаленні.

Місця посадки особового складу механізованих підрозділів на автомобілі а танки, як правило, вибирається на віддаленні 2-4 км від переднього краю оборони противника на місцевості, яка забезпечує приховану і швидку посадку. Для автомобілів підрозділів призначаються місця збору автомобілів.

Із виходом роти на рубіж розгортання у взводні колони взвод без зупинки висувається на свій напрямок і стрімко продовжує просування до рубежу переходу в атаку.

Рубіж переходу в атаку вибирається таким чином, щоб висунення до нього здійснювалося приховано, а віддалення його забезпечувало ведення дійсного вогню з основних видів зброї взводу і дозволяло досягти переднього краю оборони противника у вказаний час (“Ч”). Він може призначатись на віддаленні до 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді і далі.

З виходом на рубіж переходу в атаку взвод розгортається в лінію бойових машин, витримуючи при цьому напрямок руху для виходу на призначений об’єкт атаки.

Під час атаки в пішому порядку взводу призначається рубіж спішування (відділенням – місце спішування), з виходом на який особовий склад висаджується з БМП (БТР), розгортається в бойову лінію і продовжує наступ. Він призначається ближче до переднього краю оборони противника, як правило, в місцях, які прикриті від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Іноді він може збігатися з рубежем переходу в атаку, знаходитися попереду або бути більш віддаленим.

Залежно від обстановки і характеру місцевості віддалення цих пунктів (рубежів) може бути іншим.

202. Наступ на противника з положення безпосереднього зіткнення з ним взвод (відділення) здійснює з вихідної позиції, яка була зайнята в ході перегрупування з положення оборони або зі зміною підрозділів, що обороняються, у заздалегідь створеному бойовому порядку. Перегрупування (зміна) підрозділів, які займають оборону при безпосередньому зіткненні, з метою заняття вихідної позиції для наступу проводиться приховано, як правило, в ніч перед наступом або в інших умовах обмеженої видимості з виконанням заходів щодо введення противника в оману. Перегрупування взводу, який оборонявся в першому ешелоні, здійснюється в пішому порядку траншеями і ходами сполучення. В першу чергу змінюються механізовані, а потім танкові підрозділи. Взвод проводить зміну у складі роти. Про зайняття вихідної позиції командир взводу доповідає командиру роти.

Механізований взвод із засобами посилення на вихідній позиції роти розташовується у траншеях і ходах сполучення, а БМП (БТР) займають вогневі позиції поруч зі своїми відділеннями або за ними на відстані до 50 м. У разі неможливості прихованого зайняття БМП (БТР) вогневих позицій зі своїм взводом у переднього краю вони можуть розташовуватися з машинами інших взводів в складі ротної групи разом із взаємодіючим танковим підрозділом на його вихідній (очікувальній) позиції або залишатися на колишніх вогневих позиціях. Управління ними здійснює головний сержант взводу.

У випадку, якщо БМП займають колишні вогневі позиції, вони використовуються за рішенням того командира, на чиїй позиції знаходяться, для ведення вогню прямою наводкою в період вогневої підготовки атаки, а БТР – для знищення вогнем своєї зброї виявлених вогневих засобів і живої сили противника. Якщо БМП (БТР) не використовуються для ведення вогню прямою наводкою, з початком вогневої підготовки атаки вони висуваються до своїх взводів.

Танковий взвод може розташовуватись на вихідній позиції роти на віддаленні  2-4 км від переднього краю оборони, на очікувальній позиції батальйону на віддаленні 5-7 км або залишитись в опорному пункті, що займав раніше.

Танки і БМП, які призначені для знищення цілей прямою наводкою, розташовуються на вогневих позиціях на віддаленні, що забезпечує виконання поставленого завдання.

Під час дій взводу в резерві батальйону він виводиться на вихідну позицію в другу або третю траншею.

Гранатометний взвод займає вогневі позиції в другій траншеї, протитанковий взвод розташовується за однією з рот першого ешелону на віддаленні до 100 м або на одному з флангів роти, в одній траншеї з механізованими взводами.

У вихідному положенні (районі) взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття можливого нападу противника, для чого організується спостереження і система вогню згідно з оборонним боєм.

203. Зміна – це організований вихід взводу на напрямок майбутнього наступу, заміну підрозділів на позиції (ділянці траншеї), які зазначені старшим командиром підрозділу, що там обороняється.

Механізований взвод на БМП (БТР) у складі роти висувається в район зустрічі з провідниками від підрозділу, що обороняється, після спішування прихованими шляхами, а в подальшому ходами сполучення і траншеями, виходить на свою вихідну позицію та займає її, приймає від підрозділу, який здає опорний пункт (позицію), схему опорного пункту (картку вогню) і всі дані про противника, які є в наявності. БМП (БТР) в районі спішування розташовуються в укриттях на напрямку дій своїх підрозділів і висуваються до них, як правило, під час вогневої підготовки атаки. При переході противника в наступ зміна припиняється, і всі підрозділи відбивають його атаку. Управляє боєм командир підрозділу, що змінюється, йому підпорядковуються і прибулі для зміни підрозділи.

204. Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку на максимально можливій швидкості в поєднанні з інтенсивним вогнем із танків, БМП (БТР), а по мірі зближення з противником – і з інших видів зброї, слідом за вибухами снарядів своєї артилерії і мінометів з метою знищення його живої сили, вогневих засобів і оволодіння вказаним об’єктом (рубежем).

Перед атакою механізованих і танкових підрозділів проводиться вогнева підготовка наступу, а в ході наступу – вогнева підтримка наступу та вогневе супроводження підрозділів углиб.

Танковий взвод атакує противника в бойовій лінії, а механізований взвод (відділення) у залежності від обстановки – в бойовій лінії в пішому порядку або на БМП (БТР).

Атака в пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, коли є значна кількість протитанкових засобів, а також на важкодоступній для танків і БМП (БТР) місцевості і може проводитись одночасно або послідовно.

Одночасна (фронтальна) атака проводиться механізованим взводом (відділенням) при наступі у бойовій лінії, бойовими “двійками” (“трійками”) або тактичними групами , особовий склад яких діє безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї.

БМП (БТР) у даному випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) просуваються за своїми відділеннями на віддаленні, що забезпечує надійну підтримку вогнем свого особового складу, що атакує, а БМП зі стабілізованим озброєнням – безпосередньо в бойовій лінії своїх відділень або у складі групи вогневого забезпечення (маневреної).

Після спішування особового складу механізованого взводу в БМП (БТР) залишаються навідники-оператори (кулеметники БТР), механіки-водії (водії) і головний сержант взводу.

Послідовна атака взводом (відділенням) проводиться в такому порядку: одне з відділень (група вогневого забезпечення) взводу (відділення) своїм вогнем забезпечує дії інших відділень (маневреної групи), знищуючи живу силу і вогневі засоби противника на об’єкті атаки взводу (відділення), на флангах і в найближчій глибині. Маневрена група під прикриттям вогню взводу (відділення), артилерії, мінометів, танків, БМП (БТР) аерозолів, (димів) атакує противника, оволодіває вказаним рубежем, закріплюється на ньому і забезпечує атаку групи вогневого забезпечення. З виходом групи вогневого забезпечення на рубіж маневреної командир взводу (відділення) уточнює завдання і продовжує наступати вглиб.

Атака механізованого взводу на БМП (БТР) застосовується, коли оборона противника надійно придушена зі знищенням більшої частини його протитанкових засобів, а також під час наступу на поспішно зайняту оборону. При цьому танки атакують слідом за розривами снарядів своєї артилерії, а взвод – на БМП (БТР) діє в бойовій лінії за танками на віддаленні 100-200 м і веде вогонь зі всіх вогневих засобів.

Атака в даному випадку полягає в стрімкому і безупинному просуванні танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку у сполученні із інтенсивним вогнем із танків, БМП (БТР), а по мірі зближення з противником – і з інших видів зброї з метою його знищення.

При цьому взвод може діяти в бойовому, передбойовому або похідному порядку, а відділення – в бойовому або похідному порядку взводу рішуче просуваючись в глибину оборони противника. Зустрівши на своєму шляху опорні пункти і окремі вогнища опору взвод (відділення) розгортається в бойовий порядок і атакує противника способами, що розглянуті вище.

В окремих випадках (бездоріжжя, глибокий сніговий покрив, інші умови) зближення з противником, а на окремих ділянках і атаку, піхота може здійснювати десантом на танках.

Гранатометний і протитанковий взводи (відділення) наступають за бойовими порядками рот першого ешелону на віддаленні до 300 м, у проміжках між ними або на одному з флангів батальйону. За необхідності вони можуть висуватися безпосередньо в бойові порядки підрозділу, атаку якого підтримують. Протитанкове відділення наступає, як правило, в бойових порядках механізованих взводів, у проміжках між ними або на одному з флангів роти.

205. Управління підрозділами і вогнем під час наступу командир взводу здійснює з командно-спостережного пункту. При діях особового складу в пішому порядку командир механізованого взводу спішується і просувається за бойовою лінією взводу на віддаленні до 50 м – звідки зручніше спостерігати за діями взводу і управляти ним. Управління вогнем і рухом БМП  (БТР) командир взводу здійснює через свого заступника.

При наступі на БМП (БТР) командир взводу знаходиться на бойовій машині і діє в бойовій лінії взводу

5.2. Наступальний бій механізованого (танкового) взводу

206. Підготовка наступу у взводі здійснюється з отриманням завдання і включає: організацію наступу; підготовку взводу до виконання бойового завдання; підготовку місця розташування у вихідному районі (на вихідній позиції) роти; практичну роботу командира в підрозділах.

Організація наступу полягає в з’ясуванні завдання, вказівках щодо підготовки взводу до його виконання, оцінці обстановки, прийнятті рішення з оформленням його на карті і проведенні рекогносцировки; відданні бойового наказу, організації взаємодії, всебічного забезпечення дій і управління.

При необхідності командир взводу може проводити (доводити) розрахунок часу щодо виконання основних заходів.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником, а якщо дозволяє обстановка, то і наступу з ходу, вся робота з організації бою проводиться на місцевості. Якщо обстановка не дозволяє організувати бій на місцевості, командир взводу усвідомлює завдання, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ і організує взаємодію по карті (схемі, на макеті місцевості) у вихідному районі, а з виходом взводу на відстань, яка дозволяє спостереження за об’єктом атаки (на вихідну позицію після перегрупування або зміни підрозділів, які обороняються), уточнює завдання відділенням (танкам) і порядок взаємодії.

207. Під час з’ясування завдання командир взводу повинен зрозуміти мету майбутніх дій і завдання роти: (при наступі з ходу – маршрут висування, вихідний пункт, пункт розгортання в ротні та взводні колони, місця посадки особового складу десантом на танки (механізованих підрозділів на автомобілі), рубіж безпечного віддалення, рубіж спішування для механізованої роти, яка атакує в пішому порядку, рубіж переходу в атаку і час проходження пунктів; засоби посилення; найближче завдання і напрямок продовження наступу, хто підтримує; при наступі з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію і час її зайняття, засоби посилення, найближче завдання і напрямок продовження наступу, хто підтримує:

з а в д а н н я  в з в о д у (місце взводу в бойовому порядку роти, вихідну позицію і час її зайняття (при наступі з безпосереднього зіткнення з противником), рубіж переходу в атаку і спішування (при атаці в пішому порядку), засоби посилення, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу);

об’єкти (цілі) на напрямку наступу взводу, які вражаються засобами старших командирів;

з а в д а н н я  с у с і д і в (рубіж переходу в атаку і спішування (при наступі з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію), об’єкт атаки і напрямок продовження наступу) і порядок взаємодії з ними;

час готовності до виконання завдання, доповіді рішення і роботи на місцевості.

У результаті з’ясування завдання командир взводу робить висновки, в яких визначає зміст бойового завдання: на знищенні яких об’єктів і цілей зосередити зусилля взводу і доданих засобів; бойовий порядок під час здійснення атаки переднього краю і наступу в глибині оборони противника; час на підготовку до наступу.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити: противника (склад, положення і можливий характер його дій, місця розташування його вогневих засобів перед фронтом наступу і на флангах і можливий їх маневр), стан, забезпеченість і можливості взводу і доданих підрозділів (вогневих засобів); склад, положення і характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні і маскувальні властивості, вигідні підступи до переднього краю противника, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, доби й їх вплив на підготовку і ведення наступу.

У рішенні командир взводу визначає: порядок і способи знищення противника в об’єкті атаки (якого противника, де і коли знищити, із вказанням порядку його ураження вогнем штатного озброєння, доданих вогневих засобів і діями взводу); побудову бойового порядку; завдання відділенням (танкам), доданим підрозділам (вогневим засобам), організація управління.

Рішення командир взводу оформляє на робочій карті, де відображається: накреслення траншей і ходів сполучення в районі оборони противника, розташування його вогневих засобів перед фронтом наступу взводу і на його флангах на глибину бойового завдання взводу, можливий характер дій противника; вихідна позиція взводу, об’єкт атаки і цілі, на знищенні яких необхідно зосередити зусилля взводу; цілі, які уражаються засобами старших командирів, місце і номер проходу в мінно-вибуховому загородженні, а під час наступу з ходу – пункт розгортання у взводні колони, рубіж переходу в атаку і рубіж спішування (при проведенні атаки в пішому порядку).

Під час рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість, орієнтує підлеглих та уточнює: накреслення переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, які уражаються засобами старшого командира; бойові завдання відділень (танків) і доданих вогневих засобів; рубіж переходу в атаку і безпечного віддалення; місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди й їх позначення, місця навішування на танки каткових мінних тралів. Під час наступу з ходу, крім того, уточнює маршрут висування, рубежі розгортання, місця посадки десантом на танки і спішування, а під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію (ділянку траншеї, окопи) для наступу, маршрути виходу БМП (БТР) до взводу (відділення), місця для пропуску танків та їх позначення.

У рекогносцировці, як правило, беруть участь командири відділень (танків), а іноді і механіки-водії (водії) БМП (БТР), танків.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

у другому пункті – завдання роти, взводу і сусідів;

у третьому пункті – після слова “наказую” – бойові завдання відділенням (танкам, створеним групам), доданим підрозділам (вогневим засобам), безпосередньо підлеглому особовому складу;

у четвертому пункті – час готовності до наступу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

у п’ятому пункті – своє місце під час наступу і заступника.

Під час постановки бойових завдань підлеглим командир взводу вказує:

к о м а н д и р  м е х а н і з о в а н о г о  (т а н к о в о г о)  в з в о д у – об’єкт атаки і цілі, на знищенні яких зосередити основні зусилля, напрямок продовження наступу і рубіж переходу в атаку (під час наступу з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну (вичікувальну) позицію);

к о м а н д и р  г р а н а т о м е т н о г о   в з в о д у – цілі для ураження в період вогневої підготовки наступу і з початком атаки, вогневу позицію, напрямок стрільби і порядок переміщення в ході наступу;

к о м а н д и р  п р о т и т а н к о в о г о  в з в о д у – цілі для ураження, вогневу позицію (рубіж) і напрямок наступу, місце в бойовому порядку і порядок переміщення.

Командири механізованого, гранатометного і протитанкового взводів під час атаки в пішому порядку вказують також місця спішування, а командир механізованого взводу під час постановки завдань своєму заступнику – порядок ведення вогню БМП (БТР) й їх місце в бойовому порядку взводу і порядок переміщення; навіднику кулемета – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку, снайперу – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку; санітару-стрільцю – завдання і місце перебування.

208. Під час організації взаємодії командир взводу повинен:

під час наступу з ходу вказати порядок висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню зі стрілецької зброї, БМП (БТР) і танків, порядок висування в атаку, пророблення проходів у загородженнях противника, у тому числі встановлених засобами дистанційного мінування, а також заходи безпеки при нанесенні вогневого ураження противнику;

під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником вказати порядок зайняття вихідної позиції (ділянки траншеї, окопів) для наступу, пропуску танків через бойовий порядок, виходу і зайняття своїх місць БМП (БТР), а командир танкового взводу – порядок проходження танків через позиції механізованих підрозділів і ведення вогню під час висування в атаку;

погодити дії відділень (танків), вогневої і маневреної груп (якщо вони створюються), між собою і з доданими вогневими засобами, із сусідами, а командири протитанкового і гранатометного взводів – дії своїх відділень із механізованими підрозділами за завданнями, рубежами, часом і способами виконання завдань;

вказати порядок ведення вогню по повітряних цілях і заходи щодо захисту від високоточної зброї противника;

повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій щодо їх виконання.

Командири механізованого, гранатометного і протитанкового взводів, крім того, вказують: номери (розпізнавальні знаки) танків, які атакують перед взводом, і напрямок їх наступу; під час атаки в пішому порядку – місця спішування особового складу і порядок дій після цього БМП (БТР), а командир взводу механізованих підрозділів на автомобілях – місця, порядок і розрахунок посадки особового складу на танки, а також вимоги щодо виконання заходів безпеки.

Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіовідомості і порядок користування радіо і сигнальними засобами, сигнали оповіщення і взаємодії.

209. Безпосередня охорона у взводі (відділенні, танку) до початку наступу здійснюється спостерігачами, черговими вогневими засобами і чатовими, які виставляються в місцях відпочинку особового складу і біля бойових машин, а при висуненні і в ході наступу в пішому порядку – спостерігачами.

Під час організації безпосередньої охорони командир взводу вказує: завдання охорони; скільки і де мати спостерігачів, чергових вогневих засобів, чатових і порядок їх зміни при підготовці до наступу; порядок спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взводу (відділення, танка); сигнали оповіщення і порядок дій взводу (відділення, екіпажу танка) при раптовому нападі противника; перепустку і відгук.

210. Тактичне маскування організовується командиром взводу (відділення, танка) на підставі отриманого завдання і вказівок щодо маскування командира роти (взводу). Воно здійснюється постійно, як правило, своїми силами, як під час підготовки до наступу, так і під час висування.

Основними заходами щодо тактичного маскування є: використання маскуючих властивостей місцевості, місцевих предметів, темного часу доби й інших умов обмеженої видимості при розташуванні у вихідному районі, зайнятті вихідної позиції (зміні) і при висуненні на рубіж переходу в атаку при наступі з ходу; інженерне обладнання місця розташування взводу (вихідної позиції) при наступі з ходу (з безпосереднього зіткнення з противником); застосування табельних засобів маскування і місцевих матеріалів під час підготовки до наступу і аерозолів (димів) під час його ведення; дотримання правил радіодисципліни і радіообміну із збереженням попереднього режиму діяльності підрозділів під час зміни (занятті вихідної позиції) і підготовки до виконання завдання; суворе виконання вимог маскувальної дисципліни; зниження теплової й оптичної контрастності радіолокації техніки шляхом встановлення теплорозсіюючих екранів (козирків) над тепловипромінюючими поверхнями БМП (БТР), танків; своєчасне виявлення і усунення демаскуючих ознак.

При організації тактичного маскування командир взводу визначає: які табельні засоби і місцеві матеріали необхідно використовувати для маскування, місця і терміни їх отримання і заготівлі, а також терміни її здійснення; порядок виконання заходів маскування при підготовці до наступу, її здійснення і підтримки під час його ведення.

211. Інженерне забезпечення командир взводу організує на підставі отриманого завдання і вказівок командира роти.

Під час організації інженерного забезпечення командир взводу визначає: обсяг і терміни інженерного обладнання місця розташування взводу (вихідної позиції), де, коли, скільки отримати інструменту і матеріалів для інженерного обладнання; порядок позначення маршруту висування до рубежу розгортання в ротні та взводні колони, колонного шляху (маршруту) взводу; порядок подолання дистанційно встановлених мінних полів і перешкод під час висування до рубежу переходу в атаку, способи подолання інженерних загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника, місце і номер проходу, його позначення, порядок висування взводу і подолання загороджень; способи і час пророблення проходів у загородженнях противника; при форсуванні водної перешкоди – маршрути виходу до водної перешкоди для кожної БМП (БТР), танка; командир танкового взводу, крім того, вказує місце завантаження на пором і номер порома.

212. Під час організації радіаційного, хімічного і біологічного захисту командир взводу вказує: завдання щодо радіаційної, хімічної і біологічної розвідки і спостереження; порядок організації радіаційного контролю і розподіл дозиметрів; сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними; порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей місцевості й інших об’єктів під час підготовки і ведення наступу; місце, час і порядок проведення спеціальної обробки; порядок використання термодимової апаратури машин і аерозольних (димових) засобів до і під час наступу; порядок забезпечення озброєнням  РХБ захисту; місце і час технічної перевірки протигазів.

213. Підготовка взводу до виконання завдання включає: розподіл між відділеннями (екіпажами) і розставляння за посадами особового складу, який прибув на доукомплектування; поповнення возимого (носимого) боєкомплекту штатного озброєння, БМП (БТР, танків) і доданих підрозділів (вогневих засобів), дозаправлення техніки пально-мастильними матеріалами і охолоджувальною рідиною, поповнення запасів води; технічне обслуговування і підготовку ОВТ до бойового застосування; проведення заходів морально-психологічного забезпечення.

У вказівках щодо поповнення ракетами, боєприпасами, пально-мастильними матеріалами і іншими матеріальними засобами командир взводу визначає: місце, порядок і терміни технічного обслуговування БМП (БТР, автомобілів), танків, чищення і змащування озброєння, поповнення боєприпасами (ракетами), заправки пально-мастильними матеріалами під час підготовки до наступу і в його ході; до якого терміну буде приготовлена їжа, кількість і від кого виділяються піднощики їжі, порядок її доставки (видачі) у взвод, час і порядок прийому їжі до і під час наступу.

214. Підготовка місця розташування (вихідної позиції) взводу включає: відриття окопів (укрить) для БМП (БТР, танків); перекритих щілин (бліндажів), позицій, на випадок відбиття раптового нападу противника й їх маскування; очищення місць стоянки машин від хмизу, сухої трави й інших матеріалів, які легко займаються; облаштування польових споруд із використанням інвентарного майна і місцевих матеріалів для забезпечення роботи командирів, відпочинку особового складу і захисту від холоду, жари і негоди, а в зимовий час, крім цього, і обладнання пункту обігріву; визначення і позначення (при необхідності) напрямків переміщення особового складу; доведення порядку поведінки особового складу в районі.

При обладнанні вихідної позиції для наступу з безпосереднього зіткнення з противником широко використовуються фортифікаційні споруди. Додатково можуть обладнуватися: окопи для особового складу, БМП (БТР, танків), позиції для відділень, споруди командно - спостережного пункту і відхожого місця; необхідної кількості окопчиків для стрільців, гранатометів і площадок для кулеметів; пристосувань для швидкого вистрибування з траншеї (окопу).

215. Практична робота і контроль готовності в підлеглих підрозділах здійснюється командиром взводу особисто і його заступником під час усього періоду підготовки взводу до виконання завдання.

Командир взводу під час здійснення практичної роботи щодо виконання заходів підготовки наступу і готовності до виконання поставленого завдання перевіряє: знання особовим складом своїх завдань і порядок їх виконання, сигналів оповіщення, управління і взаємодії; екіпірування підлеглих і наявність запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів щодо встановлених норм, засобів індивідуального захисту; виконання заходів щодо підготовки озброєння, військової техніки і засобів зв’язку до бойового застосування.

Виявлені недоліки усуваються на місці. У встановлений час командир взводу доповідає командиру роти (батальйону) про готовність до наступу.

У доповіді, як правило, відображається: укомплектованість взводу і доданих підрозділів особовим складом, озброєнням і військовою технікою; морально-психологічний стан особового складу; забезпеченість взводу ракетами, боєприпасами, пальним, медичним майном і засобами індивідуального захисту; готовність особового складу, ОВТ до наступу, а при необхідності й інші питання.

216. Для стрільби прямою наводкою можуть залучатись БМП (танки, протитанкові комплекси, артилерія), які знаходяться у безпосередньому зіткненні з противником, або механізований (танковий, протитанковий) взвод за рішенням старшого командира.

Командир механізованого (танкового, протитанкового) взводу, який виділений для стрільби прямою наводкою, отримавши завдання, повинен: усвідомити його, поставити завдання щодо підготовки до майбутніх дій, оцінити противника, прийняти рішення і доповісти його старшому командиру, провести рекогносцировку (при необхідності), вивести взвод і зайняти вказані позиції (рубежі), поставити завдання БМП (танкам, протитанковим ракетним комплексам) і доповісти командиру, який вислав про готовність до виконання завдань.

Командир механізованого (танкового, протитанкового) взводу під час з’ясування завдання й оцінки противника повинен усвідомити цілі для ураження під час вогневої підготовки наступу і з початком атаки, час готовності до виконання завдання, а також терміни і порядок висування і заняття вогневих позицій (порядок перегрупування – за необхідності), порядок дій після виконання завдання.

У рішенні командир взводу визначає: порядок виконання отриманого завдання і розподіл цілей між вогневими засобами (які цілі, коли, якими засобами знищити (придушити), порядок відкриття і припинення вогню), завдання БМП (танкам, обслугам) щодо знищення (подавлення) призначених цілей, які збереглися під час вогневої підготовки атаки і тих, що з’явилися знову на передньому краї та у найближчій глибині оборони противника.

Під час постановки завдань відділенням (танкам) командир взводу вказує:

 командир механізованого (танкового) взводу – основну і запасну (за необхідності) вогневу позицію для бойової машини піхоти, основний і додатковий сектор обстрілу з кожної вогневої позиції, цілі для знищення (подавлення);

командир протитанкового взводу – вогневий рубіж і вогневі позиції на ньому БМП (БТР) протитанкових ракетних комплексів і цілі для ураження.

Під час організації взаємодії командир взводу крім звичайних питань визначає порядок знищення (придушення) призначених і знову виявлених цілей під час вогневої підготовки наступу, з початком і під час атаки.

Танковий (протитанковий) взвод і БМП, які виділені для стрільби прямою наводкою, у встановлений час (як правило, в ніч перед наступом або в умовах обмеженої видимості чи з початком вогневої підготовки атаки) займають вогневі позиції і знаходяться в готовності до виконання завдання. З початком вогневої підготовки вони знищують зазначені або знову виявлені цілі в опорних пунктах противника на передньому краї, у найближчій глибині оборони і між ними, руйнують його оборонні споруди. Засоби, що виділені для стрільби прямою наводкою із складу підрозділів, що обороняються, виконують завдання зі своїх вогневих позицій.

Танки і БМП зі складу підрозділів першого ешелону переходять у наступ разом зі своїми підрозділами. При підході підрозділів, що наступають, танки і БМП, що виділені зі складу другого ешелону, продовжують виконувати завдання до виходу підрозділів, які атакують, на зазначений старшим командиром рубіж.

217. Наступ із положення безпосереднього зіткнення з противником взвод розпочинає після проведення вогневої підготовки атаки, що здійснюється за наказом старшого командира. Під час вогневої підготовки взвод вогнем своєї зброї знищує виявлені вогневі засоби і живу силу противника в об’єкті атаки і на його флангах. Командир взводу управляє вогнем підлеглих, веде спостереження за діями противника, цілями, які підлягають знищенню і придушенню в ході вогневої підготовки у напрямку наступу взводу, про результати спостереження і ураження противника доповідає командиру роти.

Гранатометний і протитанковий взводи під час вогневої підготовки і з початком атаки вогнем із зайнятих вогневих позицій знищують живу силу і вогневі засоби на передньому краї оборони противника.

У встановлений час за командою (сигналом) старшого командира танковий взвод, який займає вихідну (очікувальну) позицію, висувається до рубежу переходу в атаку. За танками рухаються БМП (БТР) механізованих взводів, які розташовувалися не з ними.

Мінне поле, що раптово встановлене засобами дистанційного мінування противника на напрямку висування взводу, як правило, обходиться або, при неможливості, долається у колоні взводу по проробленому проходу.

З підходом танків до вихідного положення для наступу командир механізованого взводу командує: “Взвод – ПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ”, “ПОЗНАЧИТИ ПРОХОДИ ДЛЯ ТАНКІВ”.

У момент проходження танками вихідного положення командир механізованого взводу подає команду “Взвод, в атаку – ВПЕРЕД”, за якою особовий склад покидає траншею (окопи) і прискореним кроком або бігом слідом за танками атакує противника, пересуваючись у напрямку проходів в загородженнях. БМП (БТР), рухаючись за своїми відділеннями (БМП зі стабілізованим озброєнням – безпосередньо в бойовій лінії взводу), вогнем підтримують атаку танків і особового складу.

З підходом до рубежу переходу в атаку танковий взвод розгортається в бойову лінію і з максимально можливою швидкістю продовжує рух, знищуючи противника вогнем з ходу. БМП (БТР) виходять до своїх відділень, ведучи вогонь із ходу або з коротких зупинок, управління ними здійснює головний сержант взводу.

Для швидкого зближення із противником, за командою (сигналом) командира взводу, БМП (БТР) приховано підходять до своїх відділень, використовуючи складки місцевості, і роблять зупинку. З виходом їх на вихідну позицію подаються команди: “Взвод – ДО МАШИН”, “ПО МІСЦЯХ”. Особовий склад взводу робить посадку в машини, готується для ведення вогню з ходу. Посадка взводу здійснюється під час вогневої підготовки. Взвод на БМП (БТР) на максимальній швидкості висувається до рубежу спішування, ведучи вогонь з ходу. На рубежі спішування взвод діє аналогічно наступу з ходу.

З переходом в атаку командир взводу уточнює положення противника, а за необхідності – бойові завдання відділенням (танкам) і порядок подолання загороджень.

Командир взводу, група управління і вогневої підтримки діють за бойовою лінією взводу на віддаленні до 50 м.

Подолання загороджень противника перед його переднім краєм оборони здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, гранатометного і протитанкового взводів, а також при взаємній підтримці вогнем танків, БМП (БТР) і стрілецької зброї.

Танки і БМП, що оснащені мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому порядку за своїми напрямками, а ті, що не мають тралів і БТР – встановленим порядком, проробленими проходами. При цьому особовий склад механізованого, гранатометного і протитанкового взводів, який атакує противника в пішому порядку, долає мінне поле слідом за танками, їх коліями або проробленими проходами. З підходом особового складу до загороджень за командою командира взводу “Взвод, у напрямку предмета, в колону по два (по три), направляюче – перше відділення, у прохід, бігом – МАРШ” відділення під прикриттям вогню групи управління і вогневої підтримки, а під час наступу в дві лінії і вогню відділення, що наступає у другій лінії, у встановленому порядку на ходу займають місця в колоні взводу. БМП (БТР) у цей час вогнем із коротких зупинок знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають танкам і особовому складу долати загородження. Вони долають загородження за колоною особового складу взводу. БМП зі стабілізованим озброєнням можуть долати загородження безпосередньо за танком. Особовий склад взводу в цьому випадку долає загородження слідом за БМП.

Танковий взвод, подолавши загородження, стрімко атакує противника, знищуючи вогнем з ходу, в першу чергу, його протитанкові засоби і вогневі засоби, які перешкоджають подоланню загороджень механізованими підрозділами.

Після подолання загороджень механізований взвод, який атакує в пішому порядку, за командою командира взводу “Взвод, у напрямку предмета, до бою – ВПЕРЕД” або “Взвод, за мною, до бою – ВПЕРЕД” бігом, у встановленому порядку розгортається в бойову лінію, відкриває вогонь зі своєї зброї і стрімко атакує противника. Наблизившись до траншеї противника на 25-40 м, за командою командира взводу “Взвод, гранатами – ВОГОНЬ” особовий склад закидає противника гранатами і точно у встановлений час (“Ч”) з криком “Ура” слідом за танками вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул, оволодіває об’єктом атаки і безупинно продовжує наступ у вказаному напрямку, в тісній взаємодії з танками, знищуючи вогнем піхоту і обслуги протитанкових засобів.

БМП (БТР), подолавши проходами загородження, виходять на свої напрямки наступу і вогнем своєї зброї підтримують їх атаку, діючи за бойовою лінією свого підрозділу. БМП зі стабілізованим озброєнням, вийшовши слідом за танком із проходу, розгортаються в бойову лінію і вогнем прикривають рух відділень проходами й їх розгортання в бойову лінію.

Для очищення траншеї і ходу сполучення від противника, що залишився, командир взводу призначає одне відділення (при атаці в одну лінію або відділення лінії). Виконавши завдання, відділення продовжує наступ у вказаному напрямку або другій лінії взводу. Якщо взвод діє вздовж ходу сполучення, то два відділення наступають праворуч і ліворуч від нього, знищуючи своїм вогнем і багнетами живу силу і вогневі засоби противника, одне з відділень (відділення другої лінії) очищує від противника хід сполучення.

Після знищення противника і оволодіння об’єктом атаки командир взводу терміново доповідає командиру роти про виконання завдання, про склад, положення і характер дій противника на напрямку наступу взводу, втрати в особовому складі, озброєнні і техніці, про використання ракет і боєприпасів, про прийняте рішення, уточнює завдання відділенням і продовжує наступ углиб.

Командир механізованого взводу з групою управління і вогневої підтримки спішується і просувається за бойовою лінією взводу в такому місці, звідки зручніше спостерігати і управляти за діями взводу. Управління вогнем і рухом БМП (БТР) командир взводу здійснює через свого заступника.

218. Під час наступу взводу в дві лінії у момент проходження танками вихідного положення за командою командира механізованого взводу особовий склад відділень першої лінії вискакує з траншеї (окопу) і стрімко атакує противника, рухаючись у напрямку проходів у загородженнях. Командир взводу спостерігає за діями відділень і вогнем БМП (БТР) із вогневих позицій і вогнем групи управління і вогневої підтримки та відділення другої лінії знищує противника в об’єкті атаки. З виходом атакуючих відділень на віддалення до 50 м від початкового положення за командою командира взводу особовий склад другої лінії швидко вискакує з траншеї (окопу) і діє за першою лінією на дистанції до 50 м, прикриваючи її вогнем.

З підходом особового складу першої лінії до загороджень за командою командира взводу відділення у встановленому порядку долають загородження, швидко розгортаються в бойову лінію, відкривають вогонь зі своєї зброї і стрімко атакують противника в порядку, викладеному в попередній статті.

Відділення другої лінії, група управління і вогневої підтримки, БМП (БТР) з вогневих позицій, перед загородженнями, прикривають особовий склад і танки в період подолання ними загороджень, знищуючи своїм вогнем противника на передньому краю і в найближчій глибині.

Після подолання відділеннями першої лінії загороджень під прикриттям їх вогню і вогню танків і БМП (БТР) одночасно починають долати загородження група управління і вогневої підтримки і відділення другої лінії. Після подолання загороджень вони своїм вогнем підтримують атаку відділень першої лінії і атакують противника.

Потім долають загородження БМП (БТР), займають своє місце в бойовому порядку взводу і вогнем своєї зброї з ходу або з коротких зупинок підтримують атаку стрільців. Управління вогнем і рухом БМП (БТР) у всіх випадках командир взводу здійснює особисто або через свого заступника.

219. Під час атаки на БМП (БТР) посадка в них особового складу механізованого взводу здійснюється під час вогневої підготовки наступу в початковому положенні для наступу. БМП (БТР) за командою (сигналом) командира взводу приховано висуваються до своїх відділень, використовуючи складки місцевості, і роблять зупинку. Особовий склад за командою командира взводу “Взвод – ДО МАШИН”, “ПО МІСЦЯХ” швидко проводить посадку в машини і здійснює підготовку для ведення вогню з ходу, а з переходом в атаку відкриває вогонь.

Механізований взвод під час атаки на БМП (БТР), подолавши мінне поле, слідом за танками у точно встановлений час (“Ч”) стрімко вривається на передній край оборони противника, знищує його вогневі засоби, в першу чергу протитанкові, і, використовуючи результати вогневого ураження, швидко і безупинно наступає вглиб.

У випадку, коли перед механізованим взводом танки не діють, взвод атакує противника слідом за розривами снарядів своєї артилерії.

Безпечне віддалення від розривів снарядів своєї артилерії складає: для танків –   200 м; для БМП (БТР) – 300 м; для особового складу, який атакує противника в пішому порядку, – 400 м.

Оволодівши об’єктом атаки, взвод продовжує наступати в зазначеному напрямку, знищуючи противника перед фронтом наступу і на флангах. Командир взводу доповідає командиру роти про виконання завдання на досягнутому рубежі, про склад, положення і характер дій противника на напрямку наступу взводу, втрати в особовому складі, озброєнні і техніці, про використання ракет і боєприпасів, своє рішення, уточнює завдання відділенням і продовжує наступ углиб.

220. Гранатометний взвод після ураження цілей або з підходом механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів гранат за командою (сигналом) командира батальйону або самостійно переносить вогонь углиб по цілях, які залишились не ураженими або по знов виявлених. У ході наступу вогневі позиції гранатометного взводу повинні бути не дальше 300 м від бойових порядків рот першого ешелону. Взвод із гранатометами, які встановлені на БМП (БТР), діє в бойових порядках механізованих підрозділів.

Протитанковий взвод (протитанкове відділення роти на БТР), діючи в бойових порядках механізованих підрозділів або у проміжках між ними з вогневих позицій, які послідовно займає за командою (сигналом) командира батальйону (роти) або самостійно, знищує (використовуючи цілевказання підрозділів, які наступають) танки та інші броньовані машини противника, що перешкоджають просуванню танків і механізованих взводів.

Під час ведення вогню із землі обслугами гранатометного і протитанкового взводів їх БМП (БТР) займають укриття поруч із обслугами або на віддаленні до 100 м і своїм вогнем прикривають їх вогневі позиції і підтримують бій механізованих підрозділів. Автомобілі цих взводів, використовуючи складки місцевості та інші укриття, розташовуються на віддаленні до 400 м від вогневих позицій взводів (обслуги).

Переміщення гранатометного і протитанкового взводів здійснюється взводом або відділеннями з метою забезпечення безперервної підтримки механізованих підрозділів.

Командири гранатометного і протитанкового взводів знаходяться в бойових порядках взводів, а якщо взвод відділеннями додається механізованим ротам – при одному з відділень.

221. Під час наступу з ходу механізований (танковий) взвод у період вогневої підготовки наступу висувається до рубежу переходу в атаку в колоні роти.

Мінні поля, що встановлені засобами дистанційного мінування противника, в період висування обходять або долають проходами. Під час застосування противником запалювальної зброї взвод швидко виходить із району пожежі, гасить вогнища на озброєнні і військовій техніці і продовжує виконувати поставлене завдання.

Гранатометний і протитанковий взводи можуть заздалегідь висунутися на вогневі позиції для підтримки наступу й атаки механізованих і танкових підрозділів у порядку, вказаному командиром батальйону.

Танки, на яких буде навішано каткові мінні трали, здійснюють пересування у визначений район навішування мінних тралів. Ножові трали на танки і БМП навішуються у вихідному районі для наступу.

Якщо командиром роти призначений рубіж(пункт) розгортання у взводні колони, то взводи після його проходження самостійно, з максимально допустимою швидкістю, виходять на свої напрямки. З підходом до рубежу переходу в атаку взводи за командою командира роти розгортаються у бойовий порядок і, знищуючи противника вогнем з ходу, продовжують рух до переднього краю оборони противника. При цьому механізований взвод діє слідом за танками і знищує вогневі засоби противника, в першу чергу, протитанкові, і не дає йому можливості відсікти себе від танків.

Під час атаки в пішому порядку командир механізованого взводу з підходом до рубежу спішування подає, а командири відділень дублюють, команду “Взвод (відділення) – ПРИГОТУВАТИСЯ ДО СПІШУВАННЯ”. За цією командою БМП (БТР) доганяють танки, особовий склад ставить зброю на запобіжник, виймає її з бійниць і готується до спішування.

З виходом взводу на рубіж спішування за командою командира взводу “Взвод – ДО МАШИН” механіки-водії (водії) БМП (БТР), а під час висування взводу десантом на танках і механіки-водії танків зменшують швидкість руху або, використовуючи наявні укриття, роблять коротку зупинку. Відділення за командою своїх командирів “Відділення – ДО МАШИНИ” швидко залишають машини, а за командою “Відділення, у напрямку – до бою, ВПЕРЕД” розгортаються в бойову лінію і, ведучи інтенсивний вогонь із ходу, прискореним кроком або бігом продовжують рух до переднього краю оборони противника.

Атаку переднього краю оборони противника взвод здійснює в такому ж порядку, як і при наступі з положення безпосереднього зіткнення з ним.

222. Бій у глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів і розвивається у складній і швидкозмінній обстановці. Успішне просування хоча б одного з відділень (танків) або сусідів командир взводу негайно використовує для розвитку успіху в наступі.

При відставанні сусідів взвод, не припиняючи наступ, частиною вогневих засобів придушує цілі, які заважають просуванню сусідів. Краща допомога сусідам – просування взводу вперед.

Якщо командир взводу виявить проміжки, що не зайняті противником, або не обстрілюються, він зобов’язаний за власною ініціативою негайно пропустити через них взвод вперед, хоча це тимчасово і відхиляло б його від вказаного напрямку наступу, і прагнути вийти у фланг і тил противнику.

Опорний пункт, у якому противник чинить опір, взвод обходить і атакує його у фланг або тил. Для маневру використовуються складки місцевості, проміжки в бойових порядках або відкриті фланги противника, з метою приховування маневру застосовуються дими (аерозолі). Маневр, у залежності від умов обстановки і місцевості, може здійснюватися взводом у повному складі або частиною сил, у бойовому або передбойовому порядку.

За неможливості обходу опорного пункту противника командир взводу зосереджує вогонь взводу і доданих засобів і викликає вогонь взаємодіючих підрозділів по цілях, які перешкоджають просуванню, висуває відділення (танки) на вигідний для атаки рубіж і одночасно вживає заходів щодо пророблювання проходу в загородженнях, що виявлені. Взвод, використовуючи результати вогневого ураження противника, атакою з фронту завершує його знищення і продовжує рух вперед.

У разі послаблення опору противника механізований взвод, який наступає в пішому порядку, за командою (сигналом) старшого командира робить посадку в машини або десантом на танки (у випадку виходу з ладу БМП (БТР). Для цього БМП (БТР) за командою командира взводу доганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку (танки, які виділені для дій із десантом, роблять зупинку). Особовий склад за командою командирів відділень “ДО МАШИНИ” бігом висувається до своїх БМП (БТР, танків), ставить зброю на запобіжник, потім за командою “ПО МІСЦЯХ” робить посадку і готується для ведення вогню з ходу. Навідники-оператори БМП (навідники кулеметів БТР, навідники гармат танків) під час посадки особового складу спостерігають за противником і знищують виявлені цілі. Діючи на БМП (БТР, десантом на танках), взвод продовжує виконувати завдання.

Командир механізованого взводу, який діє десантом на танках, зобов’язаний заздалегідь розподілити відділення і додані вогневі засоби по танках, вказати підлеглим командирам завдання, уточнити сигнали на посадку, спішування і способи цілевказання, вимоги безпеки. Діючи десантом на танках, взвод своїм вогнем знищує живу силу і вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові засоби ближньої дії. Для знищення противника, який перешкоджає просуванню танків, а також для надання їм допомоги в подоланні загороджень і перешкод особовий склад може спішуватися. З першою нагодою взвод знову робить посадку десантом на танки і продовжує рух вперед.

223. Виявивши у глибині оборони противника засоби ядерного, хімічного нападу, наземні елементи систем високоточної зброї, взвод, вміло використовуючи приховані підступи, стрімко виходить до них, рішучою атакою знищує живу силу противника і виводить із ладу установки (гармати, міномети).

Загородження і перешкоди, які зустрілися в глибині оборони противника, взвод обходить або долає проробленими проходами.

Зони зараження взвод долає на БМП (БТР, автомобілях, танках) із використанням засобів індивідуального і колективного захисту або обходить їх за напрямками, що вказує командир роти.

На важкодоступних для танків ділянках місцевості механізований взвод під час наступу в пішому порядку обганяє танки і наступає під прикриттям їх вогню і вогню БМП (БТР). Після подолання цих ділянок танки знову виходять вперед, і взвод продовжує наступати за ними.

224. Противника, який контратакує, взвод знищує у взаємодії з іншими підрозділами вогнем і рішучою атакою з ходу, або за вказівкою командира роти спочатку уражає противника вогнем з вигідного рубежу, при цьому танки і БМП (БТР) займають вогневі позиції за найближчим укриттям, а особовий склад механізованого взводу спішується і займає вигідні позиції, як правило, попереду них. Після нанесення противнику ураження взвод атакою у взаємодії з сусідами або самостійно завершує його знищення.

Взвод, який противник не контратакує, прискорює своє просування з метою виходу у його фланг і тил.

225. Виявивши відхід противника, командир взводу негайно організовує його переслідування і доповідає про це командиру роти.

Під час переслідування взвод, вміло використовуючи складки місцевості, діючи в бойовому або похідному порядку, обходить противника паралельними маршрутами, виходить на шляхи його відходу, сковує його дії і знищує рішучою атакою у фланг і тил.

У випадку неможливості виходу на шляхи відходу противника взвод рішучими діями вклинюється в бойові порядки підрозділів прикриття, у взаємодії із сусідами знищує їх і проривається до основних сил противника.

Механізований взвод переслідує противника, як правило, на БМП (БТР) або десантом на танках.

226. Закріплення захопленого рубежу (об’єкта) командир взводу організовує відповідно до положень, що викладені у розділі “Оборона”. У взводі в короткий термін організується система вогню і виконуються інші заходи щодо підготовки до відбиття контратак противника. Особлива увага приділяється організації протитанкової оборони.

227. Виконавши завдання (після бою) взвод за рішенням командира роти виходить у призначене місце (на зазначений рубіж), де розташовується (закріплюється на рубежі). Командир взводу організовує спостереження і безпосередню охорону, визначає заходи маскування і доповідає командиру роти (батальйону) про результати бою. У доповіді вказуються: завдання, що виконане взводом і місце його знаходження; які цілі противника знищені взводом; короткі відомості про противника і його дій; втрати особового складу, ОВТ; витрата боєприпасів і пально-мастильних матеріалів; стан ОВТ, а також морально-психологічний стан особового складу та інші питання.

228. Механізований (танковий) взвод, що складає резерв батальйону, використовуючи маскуючі властивості місцевості, просувається за ротами першого ешелону на віддалені 1,5-2 км у готовності до виконання завдань, що раптово виникли, а також для виконання завдань, які покладені на другий ешелон батальйону.

Отримавши завдання на ввід в бій з метою розвитку наступу батальйону (підсилення підрозділу, що поніс втрати, тощо), командир механізованого (танкового) взводу на ходу ставить завдання відділенням (танкам). При цьому він вказує на місцевості положення противника і місця розташування його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу, організації взаємодії. Взвод при підході до зазначеного рубежу розгортається в бойовий порядок і стрімко атакує противника.

З отриманням завдання на знищення противника, який залишився в тилу батальйону, взвод висувається на вказаний йому напрямок і, використовуючи результати вогневого ураження, завершує його розгром (блокування).

5.3. Наступальний бій механізованого відділення

229. До початку наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником відділення приховано займає вихідну позицію (вказане командиром взводу місце).

У вихідному положенні особовий склад механізованого відділення, як правило, розташовується в траншеї, а БМП (БТР) – на вогневій позиції поряд із траншеєю з метою підтримки атаки відділення вогнем, просування за ним під час наступу і швидкого відходу для посадки особового складу або в глибині вихідного району разом із іншими машинами взводу. Гранатометне і протитанкове відділення, займають вогневі позиції, на яких, як правило, відривають та обладнують окопи.

Із заняттям вихідної позиції (вказаного місця) командир відділення організує спостереження, систему вогню і маскування на випадок відбиття можливої атаки противника або знищення вогневих засобів під час вогневої підготовки атаки.

У вихідному положенні командир відділення ставить завдання спостерігачу, в якому вказує: орієнтири, відомості про противника, місце для спостереження, сектор спостереження, район особливої уваги, порядок доповіді.

На випадок відбиття атаки противника командир відділення ставить завдання, де вказує: передній край оборони противника і звідки можна чекати його несподіваної атаки, смугу вогню відділення (її межі праворуч, ліворуч) і додатковий сектор обстрілу; кулеметнику – вогневу позицію, основний і додатковий сектори обстрілу; гранатометнику – вогневу позицію, основний і додатковий сектори обстрілу; автоматникам – місця на позиціях; час готовності і дії з початком атаки противника.

Після цього, за необхідності, робить вказівки щодо дообладнання позицій, що займають у вихідному положенні, де визначається конкретний обсяг необхідних робіт, виконавці і час початку і закінчення робіт.

Під час підготовки наступу з ходу відділення займає визначене місце у вихідному районі роти згідно з розділом “Розташування на місці”.

230. З отриманням бойового завдання командир відділення організовує підготовку наступу. Він повинен: з’ясувати її, оцінити обстановку (зрозуміти, де знаходиться противник і що він робить, а також розташування його вогневих засобів; вивчити місцевість, її захисні і маскуючі властивості, вигідні підступи до переднього краю оборони противника (об’єкта атаки), загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню); провести бойовий розрахунок і визначити завдання особовому складу, віддати бойовий наказ; організувати підготовку відділення до виконання завдання; перевірити знання завдань особовим складом, його забезпеченість всім необхідним і доповісти командиру взводу про готовність відділення до наступу.

Під час підготовки наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником усю роботу з організації наступу командир відділення проводить на місцевості, а під час наступу з ходу за неможливості виїхати на місцевість – за схемою (на макеті місцевості).

Під час з’ясування завдання командир відділення повинен зрозуміти завдання взводу, відділення (об’єкт атаки і напрям продовження наступу, рубіж переходу в атаку і місце спішування, завдання танка, за яким наступає відділення, і його номер (розрозпізнавальний знак) і порядок його виконання (дії до початку і під час атаки), а також завдання сусідів, час готовності до наступу.

Під час вивчення противника командир відділення повинен зрозуміти накреслення переднього краю (траншеї, ходу сполучення) перед фронтом наступу відділення і його віддалення від вихідної позиції (рубежу переходу в атаку і спішування), склад об’єкта атаки (обслуга кулемета, протитанкового ракетного комплексу, група піхоти, БМП(танк), інші вогневі засоби) і його розташування, у тому числі вогневих засобів на флангах і в глибині об’єкта атаки.

Під час вивчення місцевості командир відділення визначає вигідні підступи до об’єкта атаки, наявність загороджень, природних перешкод і проходів у них, її доступність для дій в пішому порядку і на БМП (БТР), захисні і маскуючи властивості, умови спостереження і ведення вогню до і в ході наступу.

Проводячи бойовий розрахунок, командир відділення повинен призначити спостерігача за противником, зв’язківця до командира взводу і піднощика боєприпасів, визначити склад бойових “двійок” (“трійок” тактичних груп) і їх старших, порядок їх розміщення в БМП (БТР) і в бойовому порядку.

Визначаючи завдання особовому складу, командир відділення намічає розміщення кожного солдата в бойовому порядку відділення (бойових груп в бойовому порядку відділення), цілі для ураження вогнем стрілецької зброї і БМП (БТР), порядок їх руху, порядок висування відділення до проходу в мінно-вибуховому загородженні і його подолання, спішування, розгортання і ведення вогню під час переходу в атаку, в ході її ведення та дії при бої в глибині; порядок взаємодії та взаємної підтримки вогнем, способи і сигнали управління.

У бойовому наказі командир відділення вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад і характер дій противника, накреслення його переднього краю оборони, місця розташування вогневих засобів;

у другому пункті – завдання взводу і відділення (об’єкт атаки і напрямок продовження наступу), завдання сусідів, танка, за яким буде наступати відділення, його номер (розпізнавальний знак), а також порядок використання вогню артилерії старшого командира й інших вогневих засобів;

у третьому пункті – після слова “Наказую” – завдання особовому складу відділення (“двійкам”, “трійкам”, тактичним групам) і доданим вогневим засобам;

у четвертому пункті – час готовності до виконання завдання, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дії за ними;

у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Під час постановки завдань командир відділення вказує:

к о м а н д и р  м е х а н і з о в а н о г о  в і д д і л е н н я – всьому особовому складу (“двійкам”, “трійкам”, тактичним групам) – місце і порядок спішування, місце кожного солдата (групи) в бойовій лінії відділення, порядок подолання загороджень і перешкод; навіднику-оператору (кулеметнику БТР а), кулеметнику і гранатометнику, а за необхідності й іншому особовому складу (групам) – цілі для ураження і порядок ведення вогню; механіку-водію (водію) – напрямок, порядок руху в атаці, подолання загороджень і перешкод;

к о м а н д и р  г р а н а т о м е т н о г о  в і д д і л е н н я – обслугам – цілі для ураження, вогневі позиції і порядок їх зайняття, напрямок стрільби і порядок ведення вогню, а також порядок взаємодії з механізованими підрозділами; навіднику-оператору (кулеметнику БТР а) – порядок прикриття дій обслуг і підтримки атаки механізованих підрозділів вогнем із гармати і кулемета; механіку-водію (водію) – напрямок наступу, порядок руху, подолання загороджень і перешкод;

к о м а н д и р  п р о т и т а н к о в о г о  в і д д і л е н н я – обслугам, навіднику-оператору (кулеметнику БТР а) – цілі для ураження, порядок ведення вогню і спільних дій із механізованими підрозділами; механіку-водію (водію) – напрямок наступу, порядок руху в атаці, подолання загороджень і перешкод; під час атаки в пішому порядку, крім того, – місце і порядок спішування, подолання загороджень і перешкод.

Бойовий наказ командир відділення віддає на місцевості, а за неможливості – за схемою (на макеті місцевості) і уточнює бойове завдання на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку або з початком атаки.

Під час взаємодії командир відділення повинен організувати взаємодію з сусідами і засобами, що діють на напрямку дій відділення, а також між вогневими засобами відділення за місцем (рубежем, об’єктом), часом і завданням, що вирішується.

Взаємодія з танком досягається рухом без відставання особового складу механізованих підрозділів і підтримання їх своїм вогнем, наданням допомоги при подоланні перешкод, прикриттям вогнем при виході з ладу, знищення протитанкових засобів, що заважають просуванню танків.

Найважливішою умовою підтримання взаємодії механізованих підрозділів з підрозділами інших родів військ є своєчасний показ танкам, артилерії і авіації цілей для ураження і використання результатів їх дій механізованими підрозділами.

231. Підготовка відділення до виконання завдання включає: розставляння особового складу, що прибув, за посадами, підготовку особового складу до виконання завдання, а озброєння – до бойового застосування, поповнення ракет і боєприпасів, технічне обслуговування БМП (БТР), виконання завдань інженерного обладнання вихідної позиції (місце розташування).

У ході підготовки командир відділення перевіряє знання особовим складом бойового завдання і способів дій у наступі, сигналів і порядку дій за ним, готовність озброєння, БМП (БТР) до бою, наявність встановленого запасу боєприпасів, пального, продовольства й інших матеріальних засобів. Виявлені недоліки усуваються на місці. Про готовність до наступу командир відділення у встановлений час доповідає командиру взводу.

232. Наступ із безпосереднього зіткнення з противником відділення починає з вихідної позиції (з траншеї, окопу), яка займається у встановлений командиром взводу час із перестроюванням бойового порядку (при знаходженні в положенні оборони) або після зміни підрозділів, які оборонялись.

Для наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником відділення займає ділянку траншеї (ходу сполучення) з урахуванням побудови бойового порядку для наступу або зручності посадки на техніку під час атаки на БМП (БТР, десантом на танку). БМП (БТР)  займає вогневу позицію за відділенням або знаходиться разом із взаємодіючими танками на вихідній (очікувальній) позиції. Із заняттям вихідної позиції командир відділення організовує спостереження за об’єктом атаки, систему вогню і маскування на випадок переходу противника в наступ або для знищення його вогневих засобів, які виявлені, дообладнання вихідної позиції і підготовку пристосувань для швидкого вистрибування з траншеї, а при наступі на БМП (БТР) вказати особовому складу місце і порядок посадки і спішування.

Якщо вихідна позиція відділення має ділянку траншеї, то вона дообладнуватиметься стрілецькими окопчиками, пристосуванням для швидкого вистрибування, а при необхідності і заглиблюється. За відсутності фортифікаційних споруд особовий склад відриває поодинокі окопи, а за наявності часу – ділянки траншеї (окоп на відділення) й укриття для особового складу, а також споряджає магазини, стрічки і готує до дії гранати. Для розміщення БМП (БТР) використовуються наявні окопи, а при їх відсутності – складки місцевості або влаштовуються укриття. Всі роботи проводяться під виглядом посилення оборони переважно вночі, в інших умовах обмеженої видимості і до світанку ретельно маскуються.

Гранатометне і протитанкове відділення, зазвичай, займають вогневі позиції, на яких відриваються й обладнуються окопи.

233. З початком вогневої підготовки наступу командир відділення веде спостереженя - ня за об’єктом атаки і про все відмічене в ньому і біля нього (виявлені вогневі засоби противника), а також про результати вогню своєї артилерії й інших вогневих засобів доповідає командиру взводу. Відділення вогнем своєї зброї знищує виявлені кулемети, гранатомети й інші вогневі засоби, а також живу силу противника в об’єкті атаки і на його флангах, або діє за рішенням командира взводу.

Під час атаки в пішому порядку з підходом танка до траншеї на відстань 100-200 м командир відділення подає команду “Відділення – ПОЗНАЧИТИ ПРОХІД ДЛЯ ТАНКІВ”, а потім за командою (сигналом) командира взводу – “Відділення – ПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ”. За цією командою особовий склад заряджає зброю повними магазинами (стрічками), приєднує багнети і встановлює, при необхідності, обладнання для швидкого вистрибування з траншеї, веде спостереження за танками і сигналами командирів відділень.

За командою (сигналом) командира взводу про початок руху в атаку командир відділення подає команду “Відділення, в атаку – ВПЕРЕД”, за якою відділення швидко вистрибує з траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слідом за танком або самостійно, за підтримкою вогнем БМП (БТР), атакує противника, ведучи вогонь на ходу і з коротких зупинок і продовжує наступ углиб.

Під час атаки відділення не відстаючи, слідує за танком і своїм вогнем знищує вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові, вчасно вказує БМП (БТР) і танку найбільш небезпечні цілі, які перешкоджають просуванню.

Командир відділення, просуваючись у бойовій лінії, на ходу уточнює (ставить) завдання кулеметникам, гранатометнику і стрілкам (бойовим групам), а при необхідності – порядок подолання загороджень.

Мінне поле відділення долає слідом за танком його коліями або проробленими проходами бігом, як правило, у складі взводу. При підході до мінного поля за командою командира взводу або самостійно командир відділення командує: “Відділення, за мною, у колону по одному (по двох), у прохід, бігом – МАРШ”. За цією командою кулеметник першим висувається до проходу, долає його, вогнем прикриває рух відділення. Решта солдатів із наближенням поступово скорочують інтервал до 1 м, перешиковуються в колону і стрімким кидком під прикриттям вогню БМП (БТР) і кулеметника долають мінне поле.

За командою командира відділення “Відділення в напрямку _________, направляючий _____________, до бою – ВПЕРЕД” або “Відділення, за мною – ДО БОЮ”. При цьому слід пам’ятати, що мінно-вибухові загородження не являються такою загрозою, як вогонь противника, що прикриває загородження.

Подолавши мінне поле, відділення (танк) знову розгортається в бойову лінію і стрімко атакує противника. Наблизившись до противника, який знаходиться в траншеї, на 25-40 м, особовий склад за командою командира відділення “Відділення, гранатами – ВОГОНЬ” закидає його гранатами, з криком “Ура” вривається на передній край оборони противника, знищуючи його вогнем впритул і гранатами, а при виникненні рукопашної сутички – багнетами і прикладами, неспинно, слідом за танками продовжує атаку у визначеному напрямку.

Якщо танки затрималися, відділення повинне висуватися вперед і атакувати противника, не очікуючи танків, використовуючи результати вогню артилерії і мінометів.

В атаці рівняння повинне бути тільки по передніх солдатах, ніхто не має права відставати. Успішне просування вперед хоча б тільки одного солдата повинно бути негайно підтримано іншими солдатами та відділенням у цілому.

Знищивши противника, відділення, не затримуючись, просувається вперед, при послабленні опору противника за командою (сигналом) командира взводу проводить посадку в бойову машину піхоти (БТР , десантом на танк) і продовжує наступ у вказаному напрямку.

Під час атаки з висуванням на рубіж перехода в атаку на БМП (БТР) посадка в них особового складу здійснюється з підходом БМП (БТР) до початкового положення для наступу. Механізоване і протитанкове відділення за командою своїх командирів “ДО – МАШИНИ”, “ПО – МІСЦЯХ” швидко роблять посадку, готуються для ведення вогню з ходу і слідом за танком або самостійно атакують противника, ведучи вогонь з ходу через бійниці (поверх борту), знищуючи живу силу противника і його вогневі засоби, в першу чергу ті, що перешкоджають просуванню танків.

234. Отримавши завдання знищити противника, що залишився в траншеях і ходах сполучення, 2-3 солдати (одна з бойових груп) відділення, закидавши противника гранатами, стрімко заскакують у траншею, враховуючи ведення вогню вздовж траншеї в різні напрямки, для прикриття один одного з тилу, просуваються траншеєю, вогнем в упор, багнетами і гранатами знищують противника, який обороняється, долають прямолінійні ділянки траншей (ходу сполучення) після їх обстрілу і подавлення вогневих точок гранатами, просуваючись від повороту до повороту і знищуючи тих, хто обороняється. Решта складу відділення (бойова група) рухається обома боками траншеї зверху, не втрачаючи з виду солдатів, що просуваються траншеєю, знищують виявлені вогневі засоби і противника, який намагається залишити (захопити) траншею.

Жива сила і вогневі засоби противника, що розташовані в бліндажах та інших оборонних спорудах, закидаються гранатами, за необхідності частина бойової групи вривається в бліндаж і вогнем впритул завершує його знищення, про цьому 1-2 солдати контролюють входи і виходи з бліндажа зовні.

Після знищення противника в траншеях, ходах сполучення та інших фортифікаційних спорудах відділення, не затримуючись, просувається у визначеному напрямку.

Виявивши відхід противника, командир відділення доповідає про це командиру взводу, не відстаючи, переслідує противника і знищує його вогнем усіх своїх засобів.

Командир відділення, діючи в бойовому порядку відділення, управляє вогнем і рухом відділення командами, що подаються, як правило, голосом. Сигнальними патронами і трасуючими кулями він вказує БМП (БТР) і танку цілі, що перешкоджають просуванню відділення.

235. Під час наступу “двійками” (тактичними групами) позначення проходів для танків і перехід відділення в атаку здійснюється в порядку, викладеному в ст. 222. При цьому бойові “двійки” діють в інтервалі 15-20 м, а тактичні групи – 25-30 м між ними.

Подолання загороджень у складі взводу відділення може здійснювати відповідно положень, викладених у ст.222. Можливий і такий варіант: маневрена група відділення діє в безпосередній близькості за танком і веде вогонь уздовж лівого (правого) борту танка, знищуючи живу силу і протитанкові засоби ближнього бою безпосередньо перед ним; вогнева група відділення діє на видаленні 5-10 м за танком і своїм вогнем знищує живу силу і вогневі засоби праворуч від танка. Не виключено подолання загороджень тільки маневреною групою під прикриттям вогневої групи і БМП (БТР).

Після подолання мінного поля відділення розгортається в бойовий порядок і атакує противника одночасно всім відділенням або маневреною групою під прикриттям вогневої групи.

236. Під час наступу в глибині оборони противника відділення, не відхиляючись від напрямку наступу, використовуючи складки місцевості, швидко виходить у фланг або тил противнику і рішучою атакою знищує його. Переміщення відділення здійснюється за командою командира взводу. На окремих ділянках спосіб пересування (прискореним кроком, бігом, перебіжками, переповзанням) визначає командир відділення у залежності від рельєфу місцевості й інтенсивності вогню противника. Він зобов’язаний слідкувати за тим, щоб підлеглі швидко просувалися вперед, вміло використовували місцевість і витримували вказаний напрямок. Відкриті ділянки місцевості, що прострілюються противником, вигідно долати перебіжками (бігом) усім складом відділення одночасно або по одному – по два. На закритій місцевості необхідно рухатись у бойовій лінії прискореним кроком. Прихованим підступом механізоване відділення просувається в колоні по одному. Невеликі ділянки, що прострілюються противником і мають незначні укриття можуть, долатись солдатами відділення почергово, короткими перебіжками, під прикриттям вогню сусіда. А першим повинен розпочати рух солдат, що знаходиться позаду інших. Вогонь у відділенні ведеться з ходу і з коротких зупинок, при цьому командир відділення зобов’язаний встановити такий порядок просування і ведення вогню, щоб не припинявся рух відділення в цілому: кулеметник (одна “двійка”, “трійка”, тактична група) і частина стрільців веде вогонь, а інші – просуваються вперед, потім ті, що просунулись, відкривають вогонь, забезпечуючи просування тих, що залишилися позаду.

Якщо відділення потрапило під вогонь артилерії (мінометів), воно виходить з-під обстрілу стрімким кидком уперед.

Противник може застосувати зброю масового ураження. Для захисту від неї людей, техніки і озброєння використовуються складки місцевості, укриття, інженерні споруди. Найефективнішим засобом захисту є безпосереднє зіткнення з противником, тому що це лишає його можливості застосувати зброю масового ураження, щоб не вразити свої війська.

Надійний захист особового складу відділення може бути досягнутий вмілими і енергійними діями командира й особового складу, використанням захисних якостей техніки, місцевості, індивідуальних засобів захисту, санітарної обробки особового складу, дегазації і дезактивації обмундирування, ОВТ.

Виявивши відхід противника, командир відділення доповідає про це командиру взводу, не відстаючи, переслідує противника і знищує його вогнем усіх своїх засобів.

237. Під час наступу з ходу командир механізованого (протитанкового, гранатометного) відділення з початком розгортання взводу в бойовий порядок виводить БМП (БТР) на свій напрямок, уточнює навіднику-операторові (кулеметнику БТР а) і механіку-водію (водію) об’єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу (направлення наступу), місце і номер проходу в загородженнях і управляє вогнем відділення.

При атаці на БМП (БТР) відділення після розгортання взводу в бойову лінію слідом за танком або самостійно продовжує висунення до переднього краю оборони противника, знищує його протитанкові цілі й інші вогневі засоби вогнем із зброї бойової машини і стрілецької зброї через бійниці (поверх борту).

При атаці десантом на танку, відділення розмішується, головним чином, в його кормовій частині, над силовим відділенням. Командир відділення займає місце праворуч біля башти і входить у зв’язок із командиром танка через танковий переговорний пристрій. Для ведення вогню солдати розміщуються: кулеметник – у центрі танка, безпосередньо за його баштою; стрільці – праворуч і ліворуч від башти; гранатометчик розташовується поряд із командиром відділення і веде спостереження за сигналами командира взводу. Під час руху десантом на танку відділення веде спостереження, за командою командира відділення і самостійно знищує виявлені цілі противника, особливо протитанкові засоби ближнього бою. Командир відділення попереджає командира танка про загородження, які знаходяться попереду, і природні перешкоди.

При атаці в пішому порядку з виходом БМП (БТР), танка з десантом до встановленого місця спішування відділення за командою свого командира “ДО – МАШИНИ” швидко вискакує з машини (спішується) і за командою “Відділення в напрямку _________, направляючий _____________, до бою – ВПЕРЕД” або “Відділення, за мною – ДО БОЮ” розгортається в бойову лінію і прискореним кроком або бігом, ведучи інтенсивний вогонь з ходу, продовжує атаку.

Атаку переднього краю оборони противника і розвиток наступу в глибині відділення здійснює в такому ж порядку, як і під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником.

238. Найважливішим фактором, що визначає результат бою, є управління боєм і його складова – управління вогнем. Управління вогнем – найважливіший обов’язок командира відділення, він включає: розвідку цілей і оцінку їх важливості; вибір виду зброї для надійного їх ураження; подання команд на відкриття вогню; спостереження за результатами вогню і його корегування, маневр вогнем; контроль за витратою боєприпасів.

Під час ведення бою командир відділення просувається в бойовій лінії у безпосередній близькості від кулеметника і гранатометника з метою своєчасної постановки їм завдання. Крім цього, трасуючими кулями він вказує цілі танку на напрямку дій, що заважають відділенню просуватись вперед.

239. При пошкодженні і зупинці БМП (БТР) екіпаж продовжує вогнем із місця знищувати противника, димовими гранатами чорного диму імітує загоряння, приймаючи одночасно заходи щодо усунення пошкодження, доповідає про пошкодження командиру взводу (відділення) або його заступнику. Якщо машину самостійно відновити неможливо то необхідно дочекатися підходу ремонтних (евакуаційних) засобів. При виникненні пожежі в машині екіпаж вживає заходів щодо її гасіння, а якщо це неможливо, або при загрозі вибуху, екіпаж залишає її, забираючи закріплену за ним зброю, у тому числі спарений кулемет, боєприпаси до неї, гранати, і приєднується до свого відділення, доповідає командиру відділення причину залишення машини.

240. Після бою відділення виходить у призначене місце. Командир відділення організовує спостереження та безпосередню охорону, розташовує особовий склад, дотримуючись вимог маскування, уточнює втрати особового складу, озброєння, витрати боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, наявні пошкодження ОВТ.

Про результати бою командир відділення доповідає командиру взводу. В доповіді вказуються: результати виконання бойового завдання; місце (рубіж) втрати особового складу, знаходження, а по можливості, місця перебування поранених і убитих, втрати та пошкодження ОВТ, витрати ракет і боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, морально-психологічний стан особового складу, інші питання.