ДІЇ У РОЗВІДЦІ

Розділ 6. ДІЇ У РОЗВІДЦІ

6.1. Загальні положення

303. Механізований (танковий) взвод може бути призначений для дій у складі розвідувального і бойового розвідувального дозору, для улаштування розвідувальної засідки, а механізований взвод, крім того, і для проведення пошуку.

Механізоване відділення (танк) може призначатися для дій як дозорне відділення (танк) і для улаштування розвідувальної засідки.

Розвідувальний дозор висилається від розвідувального загону або безпосередньо від бригади (батальйону) у всіх видах бойових дій, а бойовий розвідувальний дозор – від батальйону (роти).

304. Розвідка ведеться із завданнями: встановити накреслення переднього краю оборони противника та його позицій у глибині оборони, розташування опорних пунктів, районів оборони і позицій вогневих засобів, особливо протитанкових, розташування других ешелонів (резервів) і ймовірний характер їх дій; наявність (місця) інженерних загороджень, проміжків і відкритих флангів у бойовому порядку противника; виявити бойовий склад, належність і положення противника; визначити координати вогневих засобів, засобів протиповітряної оборони, місця командно-спостережних і командних пунктів, базування армійської авіації; прохідність місцевості, характер водних перешкод, наявність переправ і бродів; райони руйнувань, пожеж, затоплень, зони радіоактивного, хімічного, бактеріологічного (біологічного) зараження, можливі напрямки їх подолання або обходу.

305. Особовий склад взводу (відділення, танка), що виділяється в розвідку, повинен діяти сміливо і приховано, виявляти винахідливість, ініціативу і військову кмітливість, своєчасно добувати і доповідати розвідувальні відомості. Командир взводу (відділення) повинен вміти визначати координати об’єктів розвідки з необхідною точністю для організації їх вогневого ураження.

Доповіді про результати розвідки мають бути достовірними, короткими і зрозумілими. У них, як правило, вказується: який противник, коли і де виявлений (координати), характер його дій; крім цього, в доповіді вказується місцезнаходження розвідувального органу і рішення, прийняте по обстановці, що склалася.

306. Командиру взводу (відділення, танка), призначеного для ведення розвідки в тилу противника, забороняється мати на робочій карті будь-які дані про свої війська, а всьому особовому складу – особисті і службові документи.

6.2. Взвод у розвідувальному дозорі

307. Розвідувальний дозор – орган військової розвідки, що висилається з метою розвідки противника і місцевості у визначеному районі, напрямку.

308. Механізований (танковий) взвод у будь-яких умовах обстановки може бути призначений у розвідувальний дозор. Для виконання поставлених завдань йому, як правило, додаються інженерно-саперне відділення (сапери) і хіміки-розвідники.

Для ведення розвідки розвідувальному дозору вказується напрямок або об’єкт.

Розвідувальний дозор у складі взводу який висилається від бригади, діє на відстані до 30 км, від батальйону – до 15 км, від розвідувального загону – до 10 км і виконує завдання спостереженням, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених і перебіжчиків, підслуховуванням і вивченням захоплених документів, озброєння і техніки противника. Для огляду місцевості і місцевих предметів у напрямку руху дозору і по боках висилаються дозорні відділення (танки) або піші дозорні, які діють на відстані, що забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем.

Розвідувальний дозор може вирішувати такі завдання: виявляти противника в певному районі і встановлювати його склад і характер дій, позиції елементів систем високоточної зброї й артилерії, місця розташування ПУ, опорних пунктів, позицій і характер фортифікаційних споруд і загороджень, зони зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень, шляхи їх обходу або напрямки подолання. Крім цього, розвідувальний дозор може захоплювати полонених, документи, зразки озброєння, військової техніки і спорядження противника.

Якщо зустріч з противником не передбачається, дозор рухається дорогами з максимальною швидкістю. У районі (на рубежі) можливої зустрічі з противником він переміщається приховано, як правило, поза дорогами, від одного зручного для спостереження місця до іншого.

При виявленні противника командир взводу негайно доповідає про це командиру, що вислав дозор, і залежно від отриманих вказівок продовжує розвідку виявленого противника або виконує раніше поставлене завдання.

Розвідку і похідну охорону противника дозор обходить, проникаючи до його головних сил. У разі несподіваної зустрічі з противником, коли неможливо уникнути бою, дозор відкриває вогонь, сміливо нападає на противника, використовуючи його розгубленість, захоплює полонених і продовжує виконувати поставлене завдання.

З метою знищення важливих об’єктів противника дозор здійснює нальоти.

309. В обороні в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником дозор повинен своєчасно виявити його місце розташування, склад, характер дії підрозділів, час і напрямки висування, насамперед танкових частин, місця розгортання, позиції систем високоточної зброї та артилерії, місця розташування ПУ, других ешелонів, резервів і інших об’єктів.

310. У наступі дозор проникає в глибину оборони противника, виявляє розташування його опорних пунктів, вогневих засобів, особливо протитанкових, наявність і характер фортифікаційних споруд і загороджень, а також місця установки ядерних мін, визначає координати елементів систем високоточної зброї, вогневі позиції артилерії, місця розташування танків, ПУ, райони розташування і напрямки висування других ешелонів (резервів), зони зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень, шляхи їх обходу або напрямки подолання.

При розвідці противника, що відходить, дозор визначає напрямки його відходу, склад колон, позиції і рубежі, що готуються для оборони в глибині.

311 У зустрічному бою дозор встановлює склад і напрямок руху головних сил противника, місця в колонах засобів ядерного і хімічного нападу, елементів систем високоточної зброї, танків, початок і рубежі розгортання, вогневі позиції артилерії, місця ПУ. У подальшому він виявляє склад і напрямок висування інших ешелонів (резервів) противника.

312. Під час розвідки водної перешкоди дозор встановлює наявність, склад і характер дій противника на своєму і протилежному берегах, характер водної перешкоди та стан її заплави. Виявивши противника на підступах до водної перешкоди, дозор обходить його або проникає до водної перешкоди через проміжки в його бойових порядках.

Вийшовши до водної перешкоди, дозор визначає її ширину, глибину, швидкість течії, стан заплави, дна і берегів, їх крутість, наявність загороджень на берегах і у воді, місця, зручні для форсування, наявність переправ і їх стан. Використовуючи не зайняті противником ділянки, дозор переправляється на протилежний берег і виявляє його опорні пункти, розташування вогневих засобів, наявність і характер загороджень. У разі неможливості переправитися на протилежний берег дозор веде розвідку противника, що обороняється на ньому, спостереженням зі свого берега.

313. Розвідка населеного пункту починається з огляду його околиці дозорним відділенням (танком). До отримання від нього сигналу “Шлях вільний” дозор розташовується поза населеним пунктом приховано в готовності підтримати дозорне відділення (танк) вогнем. У населеному пункті особлива увага звертається на будівлі біля перехресть, верхні поверхи будинків і інші місця, де можуть бути встановлені вогневі засоби противника. Наявність противника в населеному пункті може встановлюватися також опитуванням місцевих жителів.

314. Уночі дозор веде розвідку із застосуванням приладів нічного бачення і підслуховуванням. Особлива увага звертається на підвищення, околиці населених пунктів, узлісся й інші місця, де можливі засідки противника. Уночі дозор частіше влаштовує розвідувальні засідки і здійснює нальоти. Особовий склад дозору повинен суворо дотримуватись світломаскування, діяти раптово, рішуче і зухвало.

315. Під час ведення бойових дій узимку розвідувальний дозор додатково встановлює: стан доріг, наявність і глибину снігового покриву, важкодоступні ділянки місцевості і напрямки, на яких противник може діяти без попереднього прокладання (очищення від снігу) колонних шляхів. У зимових умовах, коли є значний сніговий покрив, дозор може діяти в пішому порядку на лижах.

316. У лісі розвідка починається з огляду узлісся дозорним відділенням (танком). До закінчення огляду дозор не входить у ліс, перебуваючи в готовності підтримати дозорне відділення (танк) вогнем. У лісі дозор просувається, як правило, дорогами або просіками, тіньовим їх боком на максимально можливій швидкості. Ділянка лісу (гай) осторонь від напрямку руху дозору, а також дороги (просіки), які відходять убік, у разі необхідності оглядаються дозорним відділенням (танком). Особливо ретельно оглядаються узлісся, галявини, входи в яри, лощини і виходи з них, греблі, гати, дефіле, мости, вершини дерев і інші місця, де найбільш імовірні засідки противника.

317. У горах дозор, як правило, просувається уздовж доріг, долин, хребтів і веде розвідку послідовним оглядом командних висот і спостереженням з них. Дороги, стежки й ущелини, що відходять від напрямку руху, є видимими командиром взводу з вигідних для спостереження пунктів, або для їх огляду висилаються дозорні відділення (танки), а після виконання завдання приєднуються до головних сил. Особлива увага звертається на місця, де можливе влаштування противником засідок і різних загороджень. Для огляду важкодоступних ділянок місцевості висилаються піші дозорні. Для захоплення полонених, нових зразків озброєння і техніки противника дозор широко застосовує розвідувальні засідки, які влаштовуються у тіснинах і за поворотами доріг. Основні зусилля розвідувальний дозор зосереджує на розвідці перевалів, тіснин, переправ, вузлів доріг, тунелем.

6.3. Взвод у бойовому розвідувальному дозорі

318. Бойовий розвідувальний дозор – орган військової розвідки, призначений для ведення розвідки під час бою перед фронтом або на одному з флангів батальйону (роти) та для встановлення тактичного і вогневого контакту з противником у разі його втрати.

319. Бойовий розвідувальний дозор у складі взводу висилається від батальйону, а інколи від роти для виявлення вогневих засобів, засідок, загороджень противника і розвідки місцевості. Він діє перед фронтом або на одному з флангів батальйону (роти) на віддаленні, що забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем, а за відсутності безпосереднього зіткнення з противником – на відстані до 10 км.

Взводу, призначеному в бойовий розвідувальний дозор для ведення розвідки, вказується напрямок або маршрут розвідки і, при необхідності, додається інженерно-саперне відділення (сапери) і хіміки розвідники.

320. Бойовий розвідувальний дозор виконує завдання спостереженням, підслуховуванням, розвідувальними засідками і боєм. У бій він вступає у випадках, коли відсутній інший варіант добути необхідні розвідувальні відомості. Вимушуючи противника відкрити вогонь, дозор встановлює розташування і склад його вогневих засобів і добуває інші відомості.

Після виконання розвідувальних завдань взвод діє, як правило, у бойовому порядку роти.

321. В обороні в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником бойовий розвідувальний дозор своєчасно виявляє висування противника, його склад, напрямки висування і рубежі розгортання колон, перш за все танкових, вогневі позиції артилерії, місця розгортання ПУ. У ході оборонного бою він визначає сили і склад противника, що вклинився в оборону або намагається здійснити обхід (охват).

322. У наступі бойовий розвідувальний дозор діє, як правило, у бойовому порядку батальйону (роти). З проривом першої позиції оборони противника бойовий розвідувальний дозор, використовуючи проміжки і розриви в його бойових порядках, сміливо і рішуче проникає в глибину оборони та виявляє наявність і склад сил і засобів противника перед фронтом і на флангах батальйону (роти), визначає характер їх дій і розташування, виявляє проміжки, ділянки, що слабо обороняються, а також загородження і перешкоди. У разі неможливості проникнути в глибину розташування противника бойовий розвідувальний дозор, пристосовуючись до місцевості, веде розвідку спостереженням.

Виявивши відхід противника, бойовий розвідувальний дозор негайно доповідає про це командиру, що вислав його, визначає напрямок відходу його колон і рубежі оборони підрозділів прикриття.

Під час переслідування противника і в інших умовах, коли немає безпосереднього зіткнення з ним, бойовий розвідувальний дозор діє так само, як і розвідувальний дозор.

323. У зустрічному бою дозор встановлює напрямок висування, сили, склад і напрямок руху головних сил противника, місця в колонах засобів ядерного і хімічного нападу, систем високоточної зброї, танків, початок і рубежі розгортання, вогневі позиції артилерії, місця ПУ. У подальшому він виявляє склад і напрямок висування других ешелонів (резервів) противника.

324. При розвідці водної перешкоди дозор встановлює наявність, склад і характер дій противника на своєму і протилежному берегах, характер водної перешкоди і стан її заплави. Виявивши противника на підступах до водної перешкоди, дозор обходить його або проникає до водної перешкоди через проміжки в його бойових порядках. З виходом до водної перешкоди командир організує розвідку стану заплави, прохідність берегів, стан дна, швидкість течії і глибину водної перешкоди, наявність загороджень на берегах і в воді, наявність переправ, бродів та їх стан.

325. При розвідці населеного пункту необхідно встановити: характер оборони противника на підступах до населеного пункту і безпосередньо в ньому; розташування опорних пунктів, вузлів оборони, вогневих засобів, підземних споруд, командно-спостережних пунктів, підготовленість до руйнування споруд, мостів і інших об’єктів.

326. Підготовка взводу до дій у бойовому розвідувальному дозорі включає: організацію підготовки до дій у розвідці; практичну роботу командира взводу.

327. Організація підготовки до дій у розвідці включає: з’ясування завдання, надання вказівок щодо підготовки до майбутніх дій, оцінку обстановки, прийняття рішення, віддання бойового наказу, організацію взаємодії, всебічного забезпечення і управління.

Під час з’ясування завдання командир взводу повинен зрозуміти: мету майбутніх дій, склад дозору, які відомості про противника, місцевість і до якого терміну добути, вихідний пункт і час його проходження, місце і час закінчення розвідки, порядок дій після виконання завдання, відомості про дії інших розвідувальних дозорів або органів розвідки, що діють попереду, способи взаємного пізнання, пропуск і відгук, час готовності до дії в розвідці, порядок доповіді результатів розвідки.

Під час оцінки обстановки командир взводу повинен: зрозуміти, де знаходиться і що робить противник, стан, забезпеченість і можливості взводу і доданих засобів, вивчити по карті місцевість і напрямок дій взводу. Крім цього, він враховує стан погоди, пору року, час доби та їх вплив на дію взводу в розвідці.

П р и  о ц і н ц і  п р о т и в н и к а  командир взводу по карті визначає положення противника та його імовірний характер дій у напрямку ведення розвідки і в районі об’єкта розвідки.

В и в ч а ю ч и  м і с ц е в і с т ь  по карті командир взводу визначає її характер у напрямку розвідки, захисні і маскуючі властивості, вигідні підступи до об’єктів розвідки, природні перешкоди і загородження, умови спостереження, намічає маршрут дії розвідувального дозору і рубежі можливої зустрічі з противником.

У рішенні командир взводу визначає: порядок руху і способи ведення розвідки (маршрут дій дозору, побудову колони, порядок руху головних сил дозору, скільки, коли і куди вислати дозорних відділень (танків) і їх завдання, рубежі (райони) імовірної зустрічі з противником і порядок дій до зустрічі і при зустрічі з ним); завдання відділенням, основні питання взаємодії, забезпечення і організації управління (порядок і способи підтримання зв’язку всередині дозору).

У бойовому наказі командир взводу вказує:

У першому пункті – відомості про противника.

У другому пункті – напрямок (об’єкти) розвідки, склад і завдання бойового розвідувального дозору, вихідний пункт і час його проходження.

У третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання дозорному відділенню (танку), головним силам бойового розвідувального дозору і приданим засобам.

У четвертому пункті – час готовності і початок ведення розвідки, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.

У п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Під час постановки завдань командир взводу вказує:

дозорному відділенню (танку) – маршрут (напрямок) руху і завдання (де і що розвідати або встановити, на якій відстані діяти, порядок огляду місцевості (об’єктів), порядок доповіді про результати розвідки і де приєднатися до дозору);

відділенням (танкам) головних сил і доданим засобам – місце в похідному порядку, порядок ведення спостереження і дій при зустрічі з противником.

Під час організації взаємодії командир взводу визначає: порядок дій дозору до зустрічі з противником і при зустрічі з ним; сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій за ними і підтримку зв’язку, а при необхідності також дані про сусідні органи розвідки, які діють попереду, способи взаємного розпізнавання, порядок проходження лінії фронту своїх військ.

328. Підготовка взводу до дій у розвідці включає: підготовку особового складу до виконання завдання, а озброєння, військової техніки і засобів зв’язку – до бойового застосування; поповнення і створення додаткових запасів боєприпасів, пального і продуктів харчування, води та інші заходи.

329. У ході практичної роботи і контролю готовності взводу командир взводу перевіряє: знання особовим складом розвідувальних ознак ОВТ, а також форми одягу противника, поставлених завдань і сигналів оповіщення, управління та взаємодії; повноту і якість виконання заходів щодо підготовки особового складу, озброєння та військової техніки до дій у розвідці; здавання особистих і службових документів.

330. Порядок і способи дій бойового розвідувального дозору залежать від умов обстановки і характеру місцевості. Відкриті ділянки місцевості він долає швидко, ведучи спостереження на ходу; закриті і пересічені – повільніше, роблячи короткі зупинки для спостереження і періодично висилаючи дозорні відділення (танки).

Під час виконання завдання командир взводу періодично у встановлений час доповідає результати розвідки командиру батальйону (роти), а важливі відомості — негайно. Відомості, отримані в результаті розвідки об’єкта, повинні містити: час виявлення, місце розташування (координати), тип (найменування), розміри (фронт, глибина, довжина) об’єкта розвідки, його склад, характер діяльності (напрямок руху, швидкість), спосіб одержання даних за об’єкт.

331. У наступі бойовий розвідувальний дозор у ході ведення розвідки здійснює огляд місцевості і місцевих предметів усім складом або виділяє для цього дозорне відділення (танк).

Уміло використовуючи місцевість, дозор повинен швидко вийти до противника і встановити характер його дій, сили, склад і розташування вогневих засобів. У ході наближення до противника командир бойового розвідувального дозору веде кругове спостереження.

Порядок пересування дозору залежить від умов обстановки і характеру місцевості. Відкриту місцевість він долає на максимальній швидкості, ведучи спостереження в русі; закриту і пересічну місцевість – долає повільно, проводячи короткі зупинки для спостереження і періодично висилаючи дозорні відділення (танки). У разі перешкод для просування на визначеному напрямку командир дозору доповідає про це командиру роти (батальйону), відшукує шляхи обходу і продовжує виконувати поставлене завдання.

При веденні розвідки спостереженням усім взводом БРД може розгорнутися в бойову лінію з проміжками між бойовими машинами (танками) до 200 м, а іноді і більше.

У разі неможливості проникнути через бойові порядки противника БРД закріплюється і продовжує вести розвідку спостереженням з місця.

Для отримання більш повних даних про противника БРД може відкривати по ньому вогонь, активними і рішучими діями викривати розташування сил і засобів противника.

Виявивши незайняті або ті, що слабко обороняються противником ділянки місцевості, БРД стрімко проникає в глибину його розташування, знищує на шляху вогневі засоби і живу силу противника.

Для захоплення полонених, документів, зразків озброєння і техніки, знищення ПУ або інших важливих об’єктів БРД може здійснювати наліт. У цьому випадку підготовчі дії БРД повинні бути проведені приховано, удар – коротким і раптовим.

Під час розвитку наступу бойовий розвідувальний дозор переміщається приховано, від одного зручного для спостереження місця до іншого. Під час переслідування противника і в інших умовах відсутності безпосереднього зіткнення з ним БРД діє аналогічно діям РД.

332. Уночі БРД веде розвідку із застосуванням приладів нічного бачення і підслуховуванням. Особлива увага звертається на висоти, околиці населених пунктів, узлісся й інші місця, де можливі засідки противника. Уночі БРД частіше влаштовує розвідувальні засідки і проводить нальоти. Особовий склад БРД повинен суворо дотримуватися світломаскування, діяти несподівано, рішуче і зухвало.

333. У лісі розвідка починається з огляду узлісся дозорним відділенням (танком). До закінчення огляду дозор не входить у ліс, перебуваючи в готовності підтримати дозорне відділення (танк) вогнем. У лісі дозор просувається, як правило, дорогами або просіками. Ділянка лісу (гай) осторонь від напрямку руху дозору, при необхідності, оглядається дозорним відділенням (танком). Особливо ретельно оглядаються узлісся, галявини, входи в яри, лощини і виходи з них, гати, дефіле, мости, вершини дерев і інші місця, де найбільш імовірні засідки противника.

334. У горах дозор, як правило, просувається вздовж доріг, долин, хребтів і веде розвідку послідовним оглядом командних висот і спостереженням з них. Дороги, стежки і міжгір’я, що відходять від напрямку руху, оглядаються командиром взводу з вигідних для спостереження пунктів або для їх огляду висилаються дозорні відділення (танки). Особлива увага при цьому звертається на місця, де можливе влаштування противником засідок і різних загороджень. Для огляду важкодоступних ділянок місцевості висилаються піші дозорні. Для захоплення полонених, нових зразків озброєння і техніки противника БРД широко застосовує розвідувальні засідки, які влаштовуються в тіснинах і за поворотами доріг.

335. Під час дій в передбаченні зустрічного бою, у разі одержання від старшого начальника завдання на забезпечення введення в бій підрозділів, що призначені для дій на сковуючому напрямку, бойовий розвідувальний дозор активними діями на зазначеному (вигідному) рубежі сковує підрозділи прикриття (охорони) противника, виявляє їх склад і напрямок дій, а після виходу на рубіж підрозділів своїх військ продовжує виконувати завдання розвідки.

336. Вийшовши до водної перешкоди, бойовий розвідувальний дозор визначає її ширину, глибину, швидкість течії, стан заплави, дна і берегів, їх крутість, наявність загороджень на берегах і у воді, місця зручні для форсування, наявність переправ і їх стан. Використовуючи ділянки, не зайняті противником, дозор переправляється на протилежний берег і виявляє його опорні пункти, розташування вогневих засобів, наявність і характер загороджень. У разі неможливості переправитися на протилежний берег бойовий розвідувальний дозор веде розвідку противника, який обороняється на іншому березі, спостереженням зі свого берега.

337. Розвідка населеного пункту розпочинається з огляду його околиці дозорним відділенням (танком). До отримання від нього сигналу “Шлях вільний” бойовий розвідувальний дозор розташовується поза населеним пунктом приховано, знаходячись у готовності підтримати дозорне відділення (танк) вогнем. У населеному пункті особлива увага звертається на будівлі біля перехресть, верхні поверхи будинків і інші місця, де можуть бути встановлені вогневі засоби противника. Наявність противника в населеному пункті може встановлюватися також опитуванням місцевих жителів.

338. Повернення бойового розвідувального дозору в розташування своїх військ здійснюється, як правило, із зворотним переходом лінії фронту в призначеному місці під керівництвом начальника штабу батальйону.

Після виконання завдань розвідки БРД виходить у район збору, де організовується розвідка спостереженням і безпосередня охорона, перевіряється наявність особового складу та озброєння, надається медична допомога пораненим.

Командир БРД уточнює ділянку подолання лінії фронту і порядок взаємодії з командиром підрозділу, який діє на цій ділянці, намічає основний і запасний маршрути руху до ділянки і безпосереднього переходу лінії фронту.

Після повернення в розташування своїх військ командир бойового розвідувального дозору організовує відновлення боєздатності підрозділу і складає звіт за результатами виконання завдань у розвідці.

6.4. Дії дозорного відділення (екіпажу танка, пішого дозору) у розвідці

339. Дозорне відділення (танк, піший дозор) висилається від підрозділів, які ведуть розвідку або виконують бойові завдання у відриві від головних сил (бойових, розвідувальних дозорів, розвідувальних загонів), для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості, а також з метою недопущення несподіваної зустрічі з противником розвідувального органу (взводу) і доведення до командира первинної інформації про нього. Дозорне відділення (танк, піший дозор) залежно від характеру місцевості і часу доби діє на відстані, яка забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем.

Дозорне відділення (танк, піший дозор) добуває розвідувальні відомості спостереженням з місця, з ходу, з коротких зупинок, підслуховуванням і опитуванням місцевих жителів, інколи воно може облаштовувати розвідувальну засідку.

Дозорне відділення (танк) веде розвідку на штатній техніці або в пішому порядку (взимку на лижах).

340. Завдання командиру дозорного відділення (танка, старшому пішого дозору) ставиться, як правило, усно, а під час дій – по радіо командиром взводу, від якого виділено дозорне відділення (танк).

При постановці завдання вказуються відомості про противника, напрямок дій і завдання, порядок підтримання зв’язку і сигнали.

Отримавши завдання, командир відділення (танка) повинен з’ясувати його, організувати підготовку відділення до ведення розвідки, оцінити обстановку, прийняти рішення, перевірити готовність відділення, віддати бойовий наказ і доповісти командиру взводу.

При з’ясуванні завдання він повинен зрозуміти завдання взводу, відділення, сусідів, час готовності до дій, порядок і термін виконання отриманого завдання.

При організації підготовки відділення до ведення розвідки, командир дозорного відділення віддає підлеглим розпорядження, в якому вказує: відомості про противника, завдання взводу, відділення, заходи з підготовки особового складу, озброєння і бойових машин, час закінчення робіт.

Під час оцінки обстановки командир уточнює: де знаходиться противник і що він робить, яка місцевість у напрямку ведення розвідки забезпечує пересування, маскування і спостереження. У результаті цього командир дозорного відділення (танка, старший пішого дозору) приймає рішення, вибирає (уточнює) напрямок руху і проміжні пункти, намічає порядок дій особового складу під час розвідки місцевих предметів і об’єктів, визначає завдання щодо ведення спостереження, дії під час зустрічі із противником, встановлює сигнали і порядок зв’язку в машині з пішими дозорними.

У бойовому наказі (під час постановки завдань) командир дозорного відділення (танка, старший пішого дозору) вказує:

у першому пункті – відомості про противника;

у другому пункті – завдання взводу, від якого вислано відділення, і завдання дозорного відділення (танка, пішого дозору);

у третьому пункті (після слова “наказую”) – завдання особовому складу;

у четвертому пункті – час початку розвідки, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

у п’ятому пункті – час, готовність до дій і заступника.

При постановці завдань командир відділення (танка) вказує:

механікові-водієві (водієві) – напрямок і швидкість руху або пункт для спостереження, який необхідно досягти;

навідникові-операторові (навідникові кулемета, гармати) – порядок спостереження і ведення вогню;

решті особового складу – кому, куди і як вести спостереження.

Усьому особовому складу вказується порядок дій у разі раптової зустрічі з противником, пошкодження машини і потреби її залишити.

Під час ведення розвідки завдання механікові-водієві (водієві) уточнюється кожного разу, коли необхідно змінити напрямок і швидкість руху, а також перед початком висування на черговий пункт для спостереження. Решті особового складу завдання уточнюється у разі необхідності, залежно від обстановки.

341. Дозорне відділення (танк, піший дозор) пересувається від одного зручного для спостереження пункту до іншого, не затримуючи руху взводу, від якого воно вислане. На шляху руху ретельно оглядаються місцевість і місцеві предмети, особливо місця, де можливе приховане розташування противника і його несподіваний напад із засідок. Витримування напрямку руху здійснюється по орієнтирах і місцевих предметах, вночі – по азимуту.

Якщо розвідка будь-якого об’єкта з машини (або з обраного укриття) ускладнена, командир відділення висилає піших дозорних (двох-трьох солдатів), призначаючи одного з них старшим, а командир танка – одного із членів екіпажу. При цьому командир відділення (танка) визначає час на розвідку і завдання. Машина розташовується в укритті. Особовий склад, який залишився в ній, веде спостереження за діями дозорних і місцевістю в готовності підтримати їх вогнем.

Під час безпосереднього огляду об’єкта одним дозорним інші повинні бути в готовності підтримати його вогнем своєї зброї. Піші дозорні при огляді об’єкта діють на відстані 20-30 м один від одного.

Огляд населеного пункту починається при підході до нього. Особлива увага звертається на окремі споруди, посадки і місця, звідки противник може вести спостереження і де може розташовуватися його охорона (засідка).

З підходом до лісу перш за все оглядається узлісся, а при русі в лісі – входи в яри, лощини і виходи з них, гаті, мости і інші місця, де можливі засідки противника.

Уночі для спостереження використовуються прилади нічного бачення. Дозорне відділення (танк, дозорні) періодично зупиняється, щоб встановити наявність противника шляхом підслуховування.

Якщо противника не виявлено, командир дозорного відділення (танка, старший пішого дозору) доповідає про це радіозасобами або подає сигнал “Шлях вільний” і продовжує виконувати завдання. Виявивши противника, він доповідає про нього і діючи приховано, продовжує спостереження. У разі раптової зустрічі із противником дозорне відділення (танк, дозорні) відкриває вогонь, знищує його і по можливості захоплює полоненого.

У разі виявлення об’єктів противника (артилерії на вогневих позиціях, командних пунктів, оборонних позицій, районів розташування підрозділів, колон, які висуваються) дозорне відділення встановленим сигналом або по радіо доповідає командиру розвідувального підрозділу (по можливості визначає координати об’єкта) та організовує приховане спостереження за ними, після прибуття до місця спостереження командира дозору командир відділення доповідає результати спостереження.

6.5. Ведення розвідки розвідувальною засідкою, нальотом, пошуком

342. Розвідувальна засідка як спосіб розвідки полягає в завчасному і потайному розташуванні розвідувальному органу або взводу (групи) на очікуваних або імовірних шляхах руху противника для раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки і спорядження. Засідки можуть влаштовуватись також з метою знищення підрозділів противника або його вогневих засобів.

Засідки можуть улаштовуватися у всіх видах бою, на будь-якій місцевості, у будь-яку пору року, доби і в різних метеорологічних умовах.

Цей спосіб розвідки широко застосовується підрозділами що виконують завдання розвідки (окремими розвідувальними, розвідувальними дозорами, бойовими розвідувальними дозорами, розвідувальними загонами), коли вони діють в розташуванні противника. Крім того, засідка може влаштовуватися спеціально призначеним для цього підрозділом (групою) у складі від відділення до посиленого взводу.

Найбільш часто засідки влаштовують в обороні, при підготовки до наступу, в зустрічному бою і діях в розташуванні противника. Місця для засідок вибираються поблизу доріг, стежок, пошкоджених ліній дротового зв’язку, біля мостів, переправ, джерел води, у проходах в загородженнях, на перевалах, дефіле, ходах сполучення та в інших місцях, де найбільш вірогідна поява поодиноких солдатів або невеликих груп противника.

Об’єктами нападу при діях із засад можуть бути поодинокі солдати, групи солдатів і офіцерів, які прямують на мотоциклах, автомобілях, БТР, бойових машинах або у пішому порядку, підрозділи розвідки й охорони, а також пускові установки ракет, гармати ядерної артилерії та інші види озброєння і техніки, які перебувають у русі (на марші).

Місце для улаштування засідки слід вибирати з таким розрахунком, щоб воно задовольняло вимогам маскування, забезпечувало раптовість дій і потайний відхід після виконання завдання.

Коли засада організовується розпорядженням вищого командира, то завдання взводу (групі) ставить командир, із підрозділу якого виділяється особовий склад для організації засідки. Завдання, як правило, ставиться на місцевості, а коли улаштовується на значному віддаленні від своїх військ, то додатково по карті.

343. При постановці завдань взводу (групі), призначеному в засідку, вказуються і необхідні відомості про противника; склад і засоби посилення; час, місце або район дій; мета засідки і порядок дій після виконання завдання. Крім того командиру взводу (групи) може бути вказано порядок підготовки до дій.

Коли передбачається забезпечення взводу (групи) вогнем з розташування своїх військ, командиру взводу (групи) повідомляється, які вогневі засоби для цього призначені, а також сигнали для виклику і припинення вогню.

Коли влаштування засідки передбачено попереду лінії оборони своїх військ або перед переднім краєм оборони противника, командиру взводу (групи) вказується місце і порядок подолання лінії фронту під час висування до місця засідки і повернення у своє розташування, а також повідомляється пропуск і відзив.

Висування взводу (групи) до місця засідки повинно передбачати вивчення противника і місцевості на ділянці, яка намічена для подолання лінії фронту.

При цьому особлива увага приділяється вивченню системи спостереження противника, викриттю його вогневих засобів, радіолокаційних станцій, визначення рухомих наземних цілей, приладів нічного бачення, а також виявленню природних перешкод на шляху висування взводу (групи) до місця засідки і вивченню маскуючих властивостей місцевості.

344. Командир взводу (групи), призначеного в засідку, після з’ясування завдання зобов’язаний: перевірити озброєння, стан і матеріальне забезпечення взводу (групи) і підготувати його до дій; організувати спостереження; приховано вивести взвод (групу) до місця засідки; прийняти рішення і віддати бойовий наказ.

Взвод (група), діючи в глибині бойових порядків противника, улаштовує засідку самостійно за рішенням командира взводу. Рішення на улаштування засідки командир приймає за своєю ініціативою на основі особистого спостереження і даних, добутих розвідниками взводу (групи).

Для виконання бойового завдання командир взводу (групи) призначає підгрупи (відділення) захоплення, вогневого забезпечення і спостереження.

Підгрупа (відділення) захоплення призначається для нападу на противника з метою захоплення полоненого, документів, зразків озброєння і бойової техніки. До її складу слід включати фізично розвинених, сильних солдатів, сержантів, які відмінно володіють прийомами рукопашного бою, навчені влучному киданню гранат і вміють безшумно захоплювати полонених. Розташовується вона поблизу передбаченого місця появи противника або шляхів його можливого руху.

Підгрупа (відділення) вогневого забезпечення призначається для завдання у разі необхідності ураження противнику вогнем і для прикриття дій підгрупи (відділення) нападу. Вона прикриває фланги підгрупи (відділення) нападу і, якщо потрібно, забезпечує її відхід вогнем. Крім того, на неї покладається завдання щодо знищення противника, який намагався піти з району засідки. До її складу включаються солдати і сержанти, добре навчені киданню гранат, веденню влучного вогню і володінню холодною зброєю.

Залежно від обстановки, у якій влаштовується засідка, та умов місцевості у взводі (групі) може бути одна або дві підгрупи вогневого забезпечення.

Спостерігачам підгрупи спостереження ставиться завдання стежити за підступами до місця засідки і за вірогідними шляхами руху противника з метою своєчасного попередження командира взводу (групи) за його наближенням. Спостерігачі призначаються із числа солдатів і сержантів, які мають гострий зір і добрий слух. Вони забезпечуються приладами спостереження і розташовуються в місцях, які забезпечують добрий круговий огляд місцевості в районі засідки і на підступах до неї, а також зоровий зв’язок з командиром взводу (групи).

345. При постановці завдання командир взводу (групи) вказує: орієнтири (у разі необхідності) відомості про противника; завдання взводу (групи); місця розташування і завдання підгруп (відділень, солдатів, БТР, БМП, танків) і спостерігачів; порядок відкриття вогню; порядок дій при захопленні полонених і після виконання завдання; сигнали і свого заступника. Крім того, може бути вказано порядок евакуації поранених і убитих, доставки полонених, захоплених документів або зразків озброєння і бойової техніки, а при необхідності – де і які улаштувати загородження.

У призначений час командир взводу (групи) виводить особовий склад у вихідний пункт і з дозволу старшого начальника дає сигнал на висування взводу (групи).

Пророблення проходів у загородженнях (своїх і противника) і їх охорону в інтересах дій засідки забезпечує старший начальник своїми засобами.

Для своєчасного попередження взводу (групи) про можливу появу противника в період висування її до місця засади командир призначає спостерігачів (дозорне відділення).

У разі раптової зустрічі з невеликої групою противника взвод (група) стрімко атакує її і захоплює полонених. У разі раптової зустрічі з переважаючими силами противника і неможливості уникнути бою взвод завдає противнику ураження вогнем і з боєм відходить, намагаючись при цьому захопити полонених.

З виходом у район (до місця) засідки командир взводу (групи) уточнює обстановку, завдання підгруп (відділенням, солдатам) і вивчає місцевість у районі засідки. При цьому він визначає, з якого боку вірогідна поява противника і по якому шляху він може рухатися; де розташувати особовий склад, бойові машини взводу (групи) і засоби посилення; де і які улаштувати загородження на вірогідних шляхах противника, своє місцезнаходження.

346. Особовий склад у засідці розміщується на місцевості згідно з рішенням командира і планом попередніх дій. Командир взводу (групи) розміщується в такому місці, звідки він може бачити сигнали спостерігачів, особисто спостерігати за підступами до місця засідки, проглядати розміщення свого взводу (групи) і керувати його діями.

Підгрупа нападу (відділення, солдати), як правило, розміщується в центрі засідки, поблизу від вірогідного шляху руху противника або на відстані кидка гранати від нього.

Підгрупа (відділення) вогневого забезпечення займає на флангах підгрупи (відділення) нападу місця, з яких зручно вести вогонь у напрямку вірогідної появи противника. Бойові машини і кулемети розміщуються таким чином, щоб мати можливість обстрілювати противника в районі засідки.

Сапери або самі розвідники влаштовують загородження на вірогідних шляхах руху противника з таким розрахунком, щоб він обов’язково зіткнувся з ними. Для цього загородження необхідно влаштовувати на вузьких ділянках доріг. Як мінно-вибухові загородження доцільно застосовувати керовані міни.

Крім того, на вірогідних шляхах руху противника можуть бути підготовлені різні “несподіванки” і “пастки” (натягування поперек дороги дроту або мотузки; відривання на шляхах руху противника замаскованих ям, канав; улаштування завалів у лісі, руйнування мостів тощо).

З підходом противника до місця засідки спостерігачі або перший розвідник безшумно попереджає командира взводу (групи) встановленим сигналом.

З підходом невеликих груп або поодиноких солдатів і офіцерів противника їх потрібно підпустити близько до місця засідки, а потім, не відкриваючи вогню, раптово і безшумно здійснити напад на них і захопити в полон. Для захоплення одного полоненого звичайно призначаються два розвідники.

Більш велику групу й окремі бойові машини противника взвод (група) підпускає на близьку відстань і за сигналом командира раптово відкриває вогонь і завдає ураження. БМП, танки, БТР зосереджують вогонь у першу чергу по танках, БТР, БМП і автомобілях противника. Кулемети та інші вогневі засоби відкривають вогонь по живій силі противника. Під прикриттям вогневих засобів підгрупа (відділення) нападу за сигналом командира взводу (групи) сміливо і рішуче здійснюють напад на противника. Солдатів і офіцерів противника, що залишилися живими, захоплюють у полон. Документи, виявлені під час огляду вбитих і машин, вилучаються. Умовні ознаки (емблеми) на бойовій техніці слід запам’ятати, а коли дозволяє обстановка зробити з них малюнок (копію).

Командир взводу (групи) особисто керує діями групи нападу і разом з ними бере участь в захопленні полонених.

Виконавши поставлене завдання, взвод (група) діє відповідно до обстановки і одержаних вказівок. Він (вона) може відійти в розташування своїх військ або приєднатися до них у ході наступу.

Коли противник не виявив взвод (групу) у ході виконання ним завдання, відхід здійснюється приховано. Коли противник визначив розвідників і почав переслідування, то першою відходить підгрупа (відділення) нападу з захопленими полоненими і документами. Решта складу взводу (групи) прикриває її відхід, знищує вогнем і гранатами противника, який переслідує. Коли передбачалося забезпечення засідки вогнем артилерії і мінометів з розташування своїх військ, командир взводу (групи) встановленими сигналами викликає їх вогонь.

З виходом у розташування своїх військ і за сприятливих умов одразу після виконання бойового завдання командир взводу (групи) перевіряє стан свого взводу і доповідає про виконання завдання командиру (старшому начальнику).

347. Наліт полягає у раптовому нападі на противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і бойової техніки, а також виведення з ладу (знищення) елементів систем високоточної і ядерної зброї, ПУ, радіоелектронних засобів та інших важливих об’єктів противника.

Наліт здійснюється розвідувальними органами, які діють у тилу противника, за рішенням їх командирів. Об’єктами нальоту можуть бути: засоби ядерного нападу противника в районах зосередження і на стартових позиціях, наземні елементи високоточної зброї, польові рухомі пункти постачання і зберігання спеціальних боєприпасів, ПУ, вузли зв’язку, радіоелектронні засоби, невеликі гарнізони, підрозділи противника.

Бойовий порядок і спосіб дій взводу (групи) при нальоті залежить від розташування об’єкта, сил і характеру дій противника, складу взводу (групи) і умов місцевості.

Залежно від обстановки при проведенні нальоту зі складу розвідувального органу можуть призначатися солдати для знищення охорони або вартових на об’єкті, підгрупа (відділення) нападу на об’єкт і підгрупа (відділення) вогневого забезпечення.

У підгрупу (відділення) нападу включається не менше половини всього розвідувального органу (взводу, групи). Чисельність солдатів для знищення охорони (вартових) призначається із розрахунку два розвідники на кожного солдата противника.

Отримавши завдання на проведення нальоту, командир взводу (групи) вивчає об’єкт нападу і місцевість у його районі. При постановці завдань підлеглим він вказує: відомості про противника; час, місце, об’єкт нальоту; завдання взводу (відділенням, групам); порядок і способи дій під час нападу (знищення) об’єкта і після виконання завдання; сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.

У встановлений час особовий склад взводу (групи) потай висувається якомога ближче до об’єкта нальоту. Солдати, призначені для знищення охорони (вартових) на об’єкті, висуваються раніше і потай розміщуються поблизу об’єкта, у зручному для нападу місці.

Підгрупа (відділення) вогневого забезпечення займає позицію згідно з рішенням командира і готується для відкриття вогню у вказаних їй напрямках.

Підгрупа (відділення) нападу займає вихідний пункт для кидка. Її необхідно розміщати поблизу об’єкта нападу, використовуючи природні укриття.

Позиції БМП, БТР, танків, а також інших вогневих засобів вибираються з таким розрахунком, щоб по можливості можна було вести вогонь як по об’єкту нальоту, так і в напрямках можливого підходу противника.

Упевнившись у готовності взводу (групи) до нальоту, командир вибирає зручний момент і дає сигнал на початок дій. За сигналом командира взводу (групи) солдати, які призначені для знищення охорони (вартових), знищують охорону або вартових, група нападу раптово нападає на об’єкт. Противника знищують вогнем, у рукопашному бою і захоплюють полонених.

У разі необхідності, за сигналом командира взводу (групи), раптово відкривають вогонь з БМП, БТР, танків та особистої зброї по раніше намічених цілях і об’єктах. У цей час підгрупа (відділення) нападу негайно атакує противника і завершує його розгром. Солдатів і офіцерів противника, які залишилися живими захоплюють у полон. Документи, виявлені під час огляду вбитих, машин або об’єкта, вилучаються.

Виконавши завдання, взвод (групу) відходить у визначений район збору і доповідає командиру, який висилав розвідувальний орган, і продовжує виконувати наступні завдання.

348. Пошук полягає в потайному підході взводу (групи) до наміченого, але недостатньо вивченого об’єкта противника, встановленні його розташування, розвідці складу, призначення, системи охорони й обладнання, а за сприятливих умов – раптовому нападі на нього, захопленні полонених, документів, зразків озброєння і спорядження.

Об’єктами нападу під час проведення пошуку можуть бути поодинокі військовослужбовці або невеликі групи противника, розрахунки вогневих засобів і бойової техніки на передньому краї або в найближчій глибині розташування противника.

Пошук організовується, як правило, в умовах безпосереднього зіткнення з противником за вказівкою або з дозволу командира частини.

Для проведення пошуку призначається розвідувальний або механізований взвод (відділення) або група спеціально підібраних солдатів і сержантів, які підсилюються саперами із засобами розмінування, а для підтримки їх дій у пошуку виділяються вогневі засоби. Командир взводу (відділення) повинен знати порядок вогневої підтримки, сигнали виклику і припинення вогню.

Елементами бойового порядку розвідувального, механізованого взводу (відділення, групи) під час проведення пошуку є: група (підгрупа) захоплення, група (підгрупа) розгородження, група (підгрупа) вогневого забезпечення.

Група (підгрупа) розгородження призначена для пророблення, позначення і прикриття проходів в загородженнях противника і на шляху до об’єкту пошуку. Вона створюється з доданих фахівців інженерних підрозділів або спеціально підготовлених солдатів взводу (відділення).

Група (підгрупа) захоплення атакує об’єкти пошуку, захоплює і доставляє в розташування своїх військ полонених, документи, зразки озброєння і спорядження противника. До складу групи (підгрупи) призначаються солдати і сержанти, які відмінно володіють прийомами рукопашного бою, добре розвинені фізично, вміють безшумно нападати на противника і захоплювати його в полон. Чисельність солдат і сержантів в групі (підгрупі) захоплення визначається залежно від характеру і відстані об’єкта пошуку і становить біля половини складу взводу (групи).

Група (підгрупа) вогневого забезпечення пошуку призначається для прикриття і підтримки вогнем дій групи (підгрупи) захоплення, коли в цьому виникне необхідність. До її складу слід призначати солдатів і сержантів, які відмінно навчені метанню гранат на велику відстань і веденню влучного вогню зі стрілецької зброї і гранатометів у різних умовах обстановки. Залежно від обстановки у взводі, який здійснює пошук, може бути одна або дві групи вогневого забезпечення.

Командиру взводу (групи) завдання на проведення пошуку ставиться, як правило, на місцевості. Завдання ставить командир, який організовує пошук.

При постановці завдання командиру взводу, призначеного для проведення пошуку, вказується: відомості про противника; місце і термін проведення пошуку; завдання  взводу (групи); порядок підтримки вогнем (по яких ділянках або районах готується вогонь, сигнали виклику і припинення вогню); порядок проходження переднього краю своїх підрозділів, пропуск і відгук.

349. З одержанням завдання командир взводу, призначеного в пошук, з’ясовує завдання, встановлює безперервне спостереження за об’єктом пошуку, вивчає місцевість з метою визначення вигідних підступів до об’єкта пошуку.

Спостереження за об’єктом пошуку, як правило, організується з двох-трьох пунктів з використанням оптичних приладів. Місце для спостереження вибирається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось потайне розміщення спостерігачів, добрий огляд об’єкта пошуку, підступів до нього і вогневих засобів противника, які розташовані на флангах об’єкта пошуку і в глибині. Вивчення об’єкта пошуку ведеться почергово всім особовим складом взводу. У нічний час для спостереження використовуються прилади нічного бачення.

У ході вивчення об’єкта пошуку командир взводу повинен встановити кількість живої сили противника, яка є на об’єкті, порядок несення служби (вдень і вночі); озброєння охорони об’єкта; сектори обстрілу і ділянки місцевості, які погано прострілюються; місця розташування радіолокаційних станцій визначення рухомих наземних цілей, інфрачервоні прожектори і їх поля спостереження; характер інженерного обладнання місцевості в районі об’єкта пошуку (розташування окопів, ходів сполучення, сховищ, загороджень); місця розташування вогневих засобів на флангах об’єкта пошуку і в глибині; засоби підсилення, які може використати противник під час нападу на нього.

На основі отриманого завдання, детального вивчення противника і місцевості командир взводу (групи) приймає рішення на дії в пошуку, в якому визначає: об’єкт для розвідки або нападу (якщо він не був вказаний); бойовий склад і завдання підгруп нападу, вогневого забезпечення і пророблення проходів; їх озброєння і спорядження; вихідний пункт; маршрут і порядок руху підгруп до об’єкта пошуку; місця пророблення проходів у загородженнях своїх і противника; порядок дій підгруп при нападі на об’єкт; напрямок і порядок відходу і виводу полонених; організацію управління діями при проведення пошуку; заходи з підготовки взводу (групи) до дій.

Під час підготовки до пошуку, командир взводу (групи) розробляє план проведення пошуку, який затверджує командир частини.

У плані відображаються питання:

мета пошуку і склад взводу (групи);

завдання підгрупам нападу, вогневого забезпечення, пророблення проходів;

засоби посилення і підтримки пошуку;

час початку і закінчення дій взводу (групи), яка здійснює пошук;

шляхи підходу і порядок висування до об’єкту пошуку;

порядок нападу на об’єкт;

організація управління і зв’язок усередині взводу (групи);

місце збору після виконання поставленого завдання.

План пошуку складається в довільній формі з доданням схеми, на яку наноситься об’єкт пошуку, розміщення вогневих засобів і загороджень противника в районі об’єкту, а також порядок дій взводу (групи).

У бойовому наказі командир взводу (групи) вказує:

у першому пункті – відомості про противника (розташування противника, у тому числі і об’єкту пошуку, його вогневих засобів, станцій радіолокації оборонних споруд і загороджень у районі об’єкта пошуку);

у другому пункті – завдання взводу (групи), який призначений у пошук;

у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання групам нападу, вогневого забезпечення, пророблення проходів;

у четвертому пункті – порядок дій при нападі на об’єкт і відході в розташування своїх військ, час готовності до виконання завдання;

у п’ятому пункті – сигнали управління і пропуску;

у шостому пункті – своє місце і заступника.

Крім того, при постановці завдань взводу (групі) може вказуватися порядок дій у разі раптової зустрічі з противником при виході до об’єкта пошуку, по яких ділянках (цілям) готується вогонь підтримуючої артилерії і мінометів, кулеметів, порядок виносу поранених і вбитих.

Після постановки завдання командир взводу (групи) за наявності часу організує і проводить тренування взводу до наступних дій.

Тренування особового складу до дій у пошуку проводиться в тилу своїх військ на місцевості, яка подібна до місцевості в районі пошуку. За наявності часу на місцевості створюються оборонні споруди і загородження за типом реальних об’єктів противника, позначаються його вогневі засоби, спостережні пункти і радіолокаційні станції. До тренувань залучається весь особовий склад взводу (групи) у тому числі і додані сапери.

У призначений час командир взводу (групи) виводить особовий склад у вихідний пункт і віддає бойовий наказ. За необхідності він уточнює командирам підгруп порядок дій при виконанні поставленого завдання і доповідає командиру, який організовує проведення пошуку про готовність до дій. Після отримання дозволу на початок дій командир взводу (групи) подає сигнал на висування взводу (групи) з вихідного пункту до об’єкта пошуку.